Тут давно і стрімко меншає ширина міських пляжів. Море наступає на місто, відвойовуючи щороку все більше десятків піщаних метрів. Тепер уже не лише вчені, а й міська влада кажуть про екологічну катастрофу, яка дедалі відчутніше загрожує Національній дитячій оздоровниці.

Її причина, вважають вчені, насамперед у бездумній забудові вразливої берегової зони, яка не витримує навантаження фундаментів споруд, а також у масштабних технічних розробках піску. Євпаторійська набережна стала окрасою міста-курорту чотири роки тому. В її будівництво вклали 2,5 млн. грн. Море від парапетів тоді було на відстані півсотні метрів. На пляжі вміщалися одночасно кілька десятків тисяч чоловік. Тепер шторми підмили практично всі споруди, відкинули в море пісок.

Щороку в Євпаторії море поглинає безповоротно близько трьох метрів берега. Це найвищий показник у Криму. Зараз лише один квадратний метр узбережжя в ряді європейських країн оцінюють щонайменше в тисячу доларів. Щороку в Євпаторійській зоні під водою зникає як мінімум 80 гектарів дорогоцінних пляжів. Легко підрахувати, що місто втрачає від цього лиха щороку по 800 мільйонів доларів. За прогнозами науковців, порушення тендітного природного балансу в масштабах півострова може обернутися справжньою екологічною й економічною бідою.

Щоб врятувати пляжі бодай у центрі Євпаторії, де зосереджено більшість оздоровниць, міськрада уклала договори з місцевим інститутом «Кримводгосп» і Севастопольським інститутом гідрофізики про створення пілотного проекту збереження берегової зони. Поки що на невеличкій ділянці завдовжки 450 метрів. Спостереження за морськими «примхами» гідротехніки проводили в Євпаторії кілька місяців, і склали математичну модель захисту вразливого узбережжя. Будівництво трьох бонів, що виступатимуть в море від 80 до 140 метрів і гаситимуть та руйнуватимуть накочування хвиль (бо між ними має намиватися й зберігатися пісок), обійдеться орієнтовно у вісім мільйонів гривень. Тепер для втілення цього проекту Євпаторія шукає кошти. Більшу частину сподівається отримати з Києва, меншу — заробити самостійно.

Вся пляжна зона Євпаторії до Заозерного становить 23 кілометри, і така катастрофа з пляжами від значного антропогенного навантаження на пісок спостерігається майже скрізь. Там, де узбережжя забетонували, – пісок вичавило, й він продовжує далі стрімко «тікати» у море, а де споруд ще немає — там його достатньо. Хоч як прикро, але змінити цю ситуацію вже практично неможливо, бо узбережні забудови всуціль капітальні. Хоча, приміром, у сусідній Болгарії біля зрізу берега й моря ніколи нічого не будували взагалі, бо влада суворо заборонила нищити дорогоцінний національний скарб — Золоті Піски. В Америці й багатьох інших країнах аналогічні з євпаторійськими проблеми вирішили вольовим способом: очистили пляжні зони від усіх, навіть елітних споруд можновладців.

Тим часом ширина піщаної смуги Євпаторії вже скоротилася майже на півсотні метрів. Причина цього — ще й надмірний видобуток піску. Його за півстоліття в районі Євпаторії видобули понад 200 млн. кубометрів, підрахували спеціалісти. Міністерство охорони довкілля України днями заборонило Євпаторійському морському порту видобуток піску на озері Донузлав. Таке рішення ухвалено за результатами перевірки дотримання природоохоронного законодавства. Але тут продовжують масштабний видобуток піску кілька приватних фірм, перевірки яких чомусь не зачепили.

Уже нині темпи розмиву піщаної смуги тут набули такого масштабу, що частина оздоровниць вже давно вимушена до початку курортного сезону завозити пісок самоскидами. Але надто часто ця золота смуга лежить лише до першого шторму. Постійна «міграція» піщаних пляжів Євпаторії, які періодично «ковтаються» штормами, вже ставить під загрозу майбутнє Національного дитячого курорту.

Змиви піску і процес відродження пляжів можуть відсунути на роки створення на цьому узбережжі першого на півострові Національного природного парку-курорту — складової запропонованої вченими концепції розвитку Західного Криму, яку підтримала Верховна Рада автономії. Саме тут піски за своїми властивостями нічим не поступаються варненським, є джерела лікувальних мінеральних вод, чудові цілющі солоні озера, ропа і грязі з унікальними лікувальними властивостями. Але піднімати цю благодатну курортну цілину з чистим морем і золотими пляжами поки що нікому. Може, інвестори лякаються масштабів зникнення піщаних пляжів? На думку фахівців, півострів щороку втрачає 50 гектарів прибережної території, до 15% пляжного матеріалу злизує з берега морська хвиля.

Без інвесторів і фінансової державної допомоги тут не обійтися. Вона ж повинна встигнути випередити стрімку дію стихії. Але й на шиї в держави курортний регіон сидіти не збирається. Про це, зокрема, йшлося й на останній сесії Верховної Ради АРК під час розгляду питання про розвиток міста Євпаторії.

Суть цього плану, розробленого фахівцями міськради, у тому, що він має вповні задіяти ретельно розроблену маркетингову стратегію міста-курорту, збільшить надходження ззовні інвестицій у його економіку й надходжень до місцевого бюджету та бюджету розвитку, активізує ринок праці, оптимізує відносини у сфері управління землею і комунальною власністю.

До цієї справи підключаться й відділи з питань розвитку курорту і туризму, комунальної власності, приватизації й оренди, автоматизованих систем управління. План-графік реалізації заходів уже складено. Депутати Верховної Ради Криму підтримали проект і направили його на Всеукраїнський конкурс проектів і програм розвитку місцевого самоврядування. Для реалізації задумів міськради Євпаторії потрібно близько 1,3 млн. грн. У разі перемоги на конкурсі витрати розподіляться так: 75% суми візьме на себе Фонд Всеукраїнського конкурсу, 14% — його учасник і 7,5% — організатори-партнери: місцева благочинна організація «Благодійний фонд «Шлях відродження» і громадська організація «Об'єднання платників податків «Західний Крим».

Відтак перспективи євпаторійського курорту стають обнадійливішими.