Якби так економікою переймалися...

— Я б обома руками підтримав ту політичну силу, яка допомогла б продати торішній цукор, — мовив спересердя досвідчений господарник. — І своїх заводчан загітував би робити те саме. Бо ж пропадаємо. Як кажуть, сидимо на грошах, тобто на мішках з цукром, а грошей тих не маємо.

Цукрова проблема для регіону нині є однією з найболючіших. Майже половину (!) зварених торік на цукрозаводах солодких кристалів не вдається продати. Цукроварні від того терплять значні збитки. Нема можливості готуватися до нового сезону. Та й чи варто це робити за таких умов? Заводчани не розрахувалися з селянами за отриману від них цукросировину. Ті, у свою чергу, «скидають» площі під цукрові буряки...

— Жодна політична сила не підставила плече заради вирішення проблеми вітчизняних цукрозаводів, — каже голова Вінницької обласної асоціації «Поділляцукор», депутат облради Микола Власюк. — А вона стосується не тільки «цукрового Донбасу». Державу з головою засипано цукром. Без виходу на зарубіжні ринки ми не виберемося з-під цих солодких завалів. Проте складається враження, що це потрібно лише цукроварам. Люди дивуються байдужому ставленню до їхніх проблем. Не дивно, що вони вже нікому не хочуть вірити.

40,2 відсотка опитаних вінничан не довіряють жодному інституту влади

У березні ц. р. Вінницька філія Київського інституту проблем управління провела соціологічне опитування серед 1200 респондентів-вінничан. Соціологи, ніби передбачаючи нинішні події, з’ясували, кому і наскільки довіряють мешканці аграрного регіону (майже 60% населення області проживає у селах).

Серед інститутів влади найбільшу довіру має Президент — 12,3%. Далі йде Кабінет Міністрів — 10,6%. Місцевим органам влади довіряють 10,1% опитаних. Верховній Раді висловили підтримку лише 4,5%, РНБО — 3,2%. Вражає відсоток людей, які геть зневірилися у всіх інститутах влади: їх виявилося 40,2%.

Ситуація, що нині склалася в державі, найбільш вигідна представникам БЮТ, вважає завідувач кафедри політології та права Вінницького національного технічного університету Валерій Корнієнко. Він прогнозує, що Юлія Тимошенко не зупиниться на перевиборах. На переконання співрозмовника, вона прагне більш глибинних змін.

Якщо на Майдан — то за гроші

Наступного дня після повідомлення про дострокове припинення повноважень парламенту на іншому майдані Вінниці — Театральній площі — з’явилося кілька наметів синього і червоного кольорів. Представники Партії регіонів і Соцпартії роздавали вінничанам свою символіку і водночас роз’яснювали свою позицію щодо неконституційності документа глави держави. Під вечір яскравих наметів не стало. За день вони з’явилися ще на кілька годин. Більше їх не ставили. Зате, як і в 2004-му, в місті знову з’явилися таксомотори з помаранчевою символікою. Щоправда, таких машин небагато. Схоже, ініціатива прикрасити авто стрічками належить самим водіям. Принаймні обласна організація «Нашої України» не оприлюднювала свого рішення про використання символіки на транспорті.

— Чи готові ви сьогодні вийти на майдан? — запитала своїх читачів щоденна вінницька газета «20 хвилин». При цьому уточнила: якщо так, то за ідейними переконаннями чи за гроші? І лише 13% із 200 читачів погодилися мітингувати на майдані безплатно. За гроші пішло б удвоє більше опитаних.

Одна з читачок розповіла, що її дитині пропонували поїхати в Київ мітингувати. Причому — як представники коаліції, так і опозиції. Одні й другі обіцяли заплатити. «Невже у нас справді все продається і купується? — не приховувала свого здивування одна з читачок. — А де ж тоді правда, людоньки?» Дехто з опитаних відверто говорив: якщо влада наживається на народові, то чому тоді людям не можна здерти хоча б якусь копійку з тієї ж влади?

Короткий список

Нині на Вінниччині зареєстровано 122 партії. Щоправда, діючих з них лише 44. А в облраді представлено ще менше — п’ять політичних сил. Найвпливовішою з-поміж них могла стати фракція БЮТ. 44 голоси зі ста здобули «бютівці» на виборах. Але в цього блоку був занадто короткий список претендентів — лише 45 осіб. Тож коли після виборів четверо «бютівців» відмовилися від мандатів депутата облради (двох обрали народними депутатами України, ще двоє очолили районні ради), замінити їх не було ким.

Порідішали ряди фракції і після несподіваного розколу між однопартійцями — десятеро членів партії «Батьківщина» створили свою фракцію. При цьому лише трохи змінивши назву — фракція Всеукраїнського об’єднання партії «Батьківщина» — БЮТ. Отож тепер в облраді під одним партійним «дахом» дві фракції. Їхні позиції не в усьому збігаються.

Вакантною залишається посада ще в одній впливовій у регіоні організації — «Нашій Україні». Народний депутат України Микола Сокирко, який очолював організацію, ще на початку року склав із себе повноваження керівника. «Нашоукраїнці» пропонували кандидатуру голови облдержадміністрації Олександра Домбровського. Про її підтримку ні в кого з партійців не виникало сумнівів. Однак пан Домбровський від пропозиції відмовився. Мотивував це тим, що йому треба працювати з усіма політичними силами. З другого боку, непросто бути головним «нашоукраїнцем» в області, виборці якої віддали перевагу на виборах іншій політичній силі — БЮТ.

Антикризова коаліція обласного масштабу

Тим часом представники інших політичних сил — Партії регіонів, Соціалістичної та Компартії, які разом в облраді мають 25 голосів, зміцнили свій союз меморандумом про взаєморозуміння та співпрацю. Заодно створили координаційну раду, до якої від кожної з названих партій увійшло по чотири представники. Як пояснив народний депутат України, лідер соціалістів Вінниччини Іван Бондарчук, її створено для підтримки і реалізації в регіоні ініціатив Верховної Ради. До того ж, у разі потреби, шукатимуть спільну мову з членами інших фракцій в облраді. За словами пана Бондарчука, всі вони мудрі, помірковані люди і так само мудро оцінюють ті чи інші події, тож знайдуться спільні точки дотику.

Ще однією характерною ознакою життя регіону є злагоджена дія керівників усіх гілок влади. Як на обласному рівні, так і в більшості районів. «Трійка» керівників Вінниці — голови облради та облдержадміністрації і міський голова — знаходить порозуміння у вирішенні нагальних проблем життя регіону. Вони й на людях часто з’являються втрьох. Про це відомо не лише краянам. У столиці не раз ставили вінничан за приклад для інших регіонів, де владці не можуть знайти спільної мови.

...А що робити з вищезгаданим цукром? І це ще не весь «букет» вінницьких проблем. Може, й вони всохнуть, як та груша. Тільки коли, запитують у влади вінничани?

Вінницька область.

P. S. Свої опозиційні настрої значна частина вінничан висловлювала ще до указу Президента про дострокове припинення повноважень парламенту.

***

Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що головою Вінницької обласної організації партії НС «Наша Україна» знову обрано народного депутата України Миколу Сокирка.