Учора
«Голос України» повідомив, що суддя Конституційного Суду Дмитро Лилак написав заяву на ім’я Президента з проханням звільнити його з посади. Коментарів від п. Лилака отримати неможливо, оскільки він, як повідомили у прес-службі КС, перебуває на лікарняному. А шкода, бо є запитання, чому суддя проігнорував Регламент Конституційного Суду. Адже відповідно до параграфу 68 цього акту письмову заяву про відставку або звільнення за власним бажанням суддя Конституційного Суду України, який не досяг граничного віку перебування на посаді, подає голові Конституційного Суду України. Після чого Конституційний Суд має прийняти рішення про припинення повноважень. Хоча цілком можливо, що суддя керувався ст. 126 Конституції, яка передбачає, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив (Д. Лилак був призначений Президентом). Проте Регламенту КС суддя в будь-якому разі не дотримався. А отже, законність його звільнення також може бути сумнівною.Незважаючи на ці обставини, Конституційний Суд розпочав слухання у справі щодо відповідності Конституції України другого Указу Президента
«Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» (від 26 квітня 2007 року). Також було прийнято Ухвалу про припинення провадження у справі за поданням 53 народних депутатів України щодо конституційності першого Указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради від 2 квітня 2007 р.А тим часом народний депутат Ю. Мірошниченко повідомив, що Президент звернувся до Голосіївського районного суду столиці з позовом про заборону суддям Конституційного Суду здійснювати судочинство. Секретаріат Президента (прес-служба, юридична служба та спеціально створений підрозділ для представництва інтересів Президента в судах) не дали жодної інформації з цього приводу та не знали, хто може підтвердити чи спростувати наявність такого позову від Президента України. Хоча, напевно, мали б.
Тож питання, коли громадяни зможуть отримувати інформацію з перших рук, залишається відкритим. Як і питання, для кого писані закони в нашій державі.