Інвесторів приваблять лише правильні «правила гри» на будівельному ринку

Судити про економічний розвиток держави можна з багатьох показників. Одним з найяскравіших є розвиток будівництва в країні. Адже якщо будується нове житло, лікарні, школи, дитячі садки, нові підприємства, — це означає, що суспільство живе. Однак сьогодні виникає дуже багато конфліктних ситуацій через те, що плани будівельників не завжди збігаються з потребами та бажанням місцевої влади, громад, мешканців житлових мікрорайонів у новому житлі чи реконструкції старого. Над впорядкуванням законодавчого поля нині, попри нестабільність політичної ситуації у країні, працює Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Перший заступник голови комітету Василь Берташ вважає, що нині важливо не лише наростити темпи будівництва в країні, не лише прописати норми і правила забудови. Набагато важливішим є обговорення таких законів з представниками громадськості, фахівцями, оскільки ефективність будь-якого закону полягає в його реалізації. Якщо не врегулювати всі болісні питання на стадії підготовки законопроекту, вислухавши і врахувавши і думки фахівців, і думку громадськості, реалізація будь-якого закону стає проблематичною.

На засіданнях комітету розглядаються і обговорюються надзвичайно важливі законопроекти. Зокрема, проект закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву». Цей законопроект спрямований на вдосконалення містобудівного та земельного законодавства з метою створення сприятливих умов для інвестицій у будівництво, поліпшення дозвільних процедур і запровадження конкурентних засад під час набуття прав на земельну ділянку для здійснення її забудови, забезпечення прозорості цих процедур, залучення громадськості до участі у прийнятті рішень у сфері містобудування. Якщо пропоновані зміни будуть внесені до законів, можливо досягти істотного вдосконалення дозвільної системи в будівництві, усунути суперечливі питання, зменшити інвестиційні ризики, уникнути надмірного адміністративного втручання у процес надання дозволів у галузі будівництва. Адже документом передбачено підвищення рівня гарантій для інвестицій у будівництво за рахунок прийняття принципових рішень на початкових етапах планування територій та одночасне забезпечення захисту законних прав населення під час забудови територій, що нині становить чи не найбільшу потенційну загрозу для забудовників, залучення громадськості до прийняття рішень стосовно зміни звичного для них міського середовища.

Удосконалення дозвільних процедур під час вибору земельних ділянок, запровадження конкурсів на продаж земельних ділянок для будівництва, отримання забудовником дозвільних документів дадуть змогу зменшити можливості для зловживань з боку посадових осіб місцевих органів влади. Законопроект містить пропозиції щодо внесення змін до законів України «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», Земельного кодексу України та інших. Зокрема, дуже цікавим є розділ, який регламентує принципи громадського обговорення питань планування і забудови територій, в тому числі надання земельних ділянок для будівництва.

Досить чітко прописані та регламентовані процедури проведення земельних торгів, робота «єдиного вікна», спрощується процедура будівництва на землях з цільовим призначенням. Але внормувати, припустимо, процедуру початку будівництва — це одна справа, а інша — вчасно та ефективно контролювати діяльність забудовників з метою захисту прав кінцевого споживача їхньої продукції. А це не лише мешканці будинків, а й громада міста загалом. На це спрямований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві», прийнятий у першому читанні 22 лютого нинішнього року, який містить зміни до законодавчих актів України, що тепер регламентують питання здійснення контролю за додержанням забудовниками та проектантами місцевих правил забудови населених пунктів, а також захисту державою прав споживачів будівельної продукції.

Так, на засіданні комітету депутати обговорювали останню редакцію законопроекту з урахуванням зауважень і пропозицій, підготовлену до другого читання. Найістотнішими були зауваження Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, зокрема народних депутатів В. Горбаля й Т. Довгого (членів цього само комітету), які висловили сумнів щодо доцільності запровадження норми утримання інспекцій держархбудконтролю за рахунок коштів замовників (забудовників) шляхом зарахування їх на спеціальний рахунок державного бюджету.

На думку заступника голови комітету В. Берташа, йдеться про 0,1—0,3 відсотка від вартості будівельно-монтажних робіт, що не може помітно вплинути на вартість будівництва, оскільки під час впровадження норм цього закону втричі зменшуються терміни видачі дозвільних документів. «Якщо раніше проходження експертизи потребувало три і більше місяців, то, скоротивши цей термін втричі і запровадивши «єдине» вікно для забудовників, ми зможемо зменшити вартість будівництва на 1,5 відсотка», — зазначив він. Така схема фінансування органів державного архітектурно-будівельного контролю дасть можливість утримувати необхідну кількість інспекторів відповідно до обсягів будівництва у цьому регіоні і забезпечить проведення повноцінного і постійного контролю за будівництвом.

Також, на думку членів комітету, запровадження єдиної вертикалі дасть змогу унеможливити порушення з боку інспекторів, які раніше були підконтрольні місцевим органам влади і не завжди могли відстоювати свою позицію.

(Друкується за рахунок квоти Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства).