Робота в листонош не з простих, хоча ця професія чомусь вважається жіночою. Мабуть, через зарплату, яка, справді, є надто «легкою», щоб забезпечити гідне існування. Але в Кам’янсько-Дніпровському районі, де має постійну роботу лише п’ята частина працездатного населення, влаштуватися і за 500 гривень на місяць вважається щастям. Тим паче що Галина Пузіна свою поштарську місію виконує залюбки. Ось уже 15 років вона невтомно крутить педалі велосипеда, доставляючи жителям шести вулиць і провулків райцентру листи й періодичні видання. За сільськими мірками дільниця не така вже й велика: на 450 дворів — лише 12 кілометрів плюс тверде покриття вулиць і мінус дощ, сніг, мороз та вітер...

— Це справжня трудівниця, — розповідає начальник цеху поштового зв’язку Ольга Демуз. — Дуже відповідальна людина наша Галя. Наставник молоді і завжди безвідмовна, коли треба допомогти у чомусь колегам. Адже листоноші, на жаль, часто застуджуються, тому доводиться їх підміняти за рахунок неробочого часу. Тепер хоч смеркає пізно, а взимку додому в таких випадках доводиться повертатися вже глибокої ночі. Ще й по господарству треба поратися, тому не кожен витримує такий ритм життя.

— А мені робота листоноші подобається! — ділиться Галина Миколаївна. — Я люблю бути серед людей, жити їхніми турботами. Буває, прокидаюся серед ночі — щось мене непокоїть. Починаю пригадувати, а воно он що: забула записати в зошит доручення баби Галі. Вона ж просила обов’язково привезти прального порошку, бо готується до іменин. Хоч завтра і четвер (а це означає повні три сумки газет), доручення треба виконувати.

Незважаючи на те, що порівняно з вісімдесятими роками передплата періодичних видань по району скоротилася втричі, їх і тепер чимало. У середньому на дільницю припадає 370 примірників газет і журналів, а Галина Пузіна доставляє читачам 420. До того ж 45 газет везе щоденно, адже це «Голос України», якого чекають у кожному десятому дворі. Людям подобається об’єктивність видання, його відвертість і глибокий підхід до висвітлення і державних, і життєвих проблем. Передплачує нашу газету й сама листоноша, хоча відверто зізнається, що перечитати всю, як це роблять, скажімо, Віктор Мостовий чи Олександр Мазур, не має часу. Але «Парад порад» ніколи не минає, навіть якщо треба поратися в домашній теплиці, котра вимагає уваги більше, ніж мала дитина.

— Хоча «Голос України» передплачують переважно люди середнього і старшого віку, в цієї газети — велике майбутнє, — вважає Галина Миколаївна. — Головне, що в ній пишуть правду, хоч би яка гірка вона була.

Запорізька область.

На знімку: листоноша Кам’янсько-Дніпровського цеху поштового зв’язку Галина Пузіна.

Фото автора.