Для людини природно прагнути жити на землі — ходити по ній, будувати, творити. Розробка програми виділення землі харків’янам на землях області в радіусі 25 км від міста допоможе справдитися справедливій мрії багатьох наших земляків.

Торік у Харкові квартир куплено менше, ніж за попередні кілька років. Не тому, що їх не потребують люди, — попит на житло постійно зростає і вже перевищив 10 тисяч квадратних метрів на місяць. Це два висотні стоквартирні будинки, дві коробки, часто вигнані на місці «ущільнювальної» забудови, без двору, без парку, у якому можна погуляти з дітьми, не кажучи вже про басейн чи стадіон. Назва «елітне», що часто супроводжує таке житло, аж ніяк не відповідає європейському розумінню комфортності проживання. Європейською, на жаль, є лише ціна житла, зумовлена насамперед високою собівартістю будівництва, де конкуренцію становить будівництво для бізнеспроектів.

Багато хто хотів би мати землю за містом і побудувати на ній будинок, обробляти свій сад, жити в оточенні природи. На жаль, доводиться констатувати, що в області багато недоглянутої землі, а приміська зона в багатьох місцях, скажемо м’яко, перетворена на смітник. Однак для того, щоб сьогодні стати власником комфортного заміського котеджу, потрібно бути заможною людиною.

Під час одного з візитів до Бєлгородської області я познайомився з практикою надання земельних ділянок індивідуальним і корпоративним забудовникам у радіусі 30 км від міста, що існує вже кілька років і є способом розв’язання житлової проблеми для людей, котрі не мають наддоходів. Програма здійснюється за підтримки уряду Бєлгородської області і з ініціативи Бєлгородської обласної думи, і я переконався, що вона не лише гуманна, а й економічно ефективна. Сьогодні обласний бюджет Бєлгородської області з урахуванням цін на енергоносії й у перерахуванні на душу населення вшестеро більше, ніж у Харківської, і багато в чому це результат реалізації проекту «Доступне і комфортне житло — громадянам Росії».

Жодних чудес у цьому немає. За рахунок гострої потреби в будматеріалах зростає їх виробництво, на нові ділянки тягнуть газопроводи і дороги, а в нові будинки купують меблі... Так економічне колесо Бєлгородщини обертається швидше і швидше, а у виграші — не тільки ті, хто матиме власний будинок, а й жителі навколишніх сіл —у них відроджується і віднаходить нову якість життя. На одержання такого само комплексного ефекту розрахована і моя ініціатива про виділення землі харків’янам під забудову, обробіток і виробництво сільгосппродукції. Варіантів багато. Хтось захоче сам будувати свій будинок, хтось довірить зводити його будівельній фірмі, деякі ділянки можуть купити будівельники і створити там котеджне селище чи селище таун-хаусів. Головне, щоб у результаті ми мали гарне, європейське передмістя, де комфортно жити, де діти виростають здоровими і щасливими людьми.

Реакцією на цю ініціативу став, з одного боку, ентузіазм харків’ян, про що можу судити з їхніх листів і пропозицій, а з другого боку, скепсис деяких чиновників. Як кажуть, хто хоче працювати — шукає можливість, як виконати задумане, а хто не хоче — причину, щоб цього не робити.

Усі складнощі, що можуть зустрітися на шляху розробки і реалізації такої програми в Харківській області, можна поділити на три групи: складнощі юридичні, проблеми, пов’язані з узгодженням територій, які виділені під забудову, і питання фінансового забезпечення програми. Усі ці проблеми взаємозалежні.

Головною юридичною перешкодою для повномасштабної реалізації програми є мораторій на рух —продаж, обмін і ін. — сільськогосподарських земель. Уряд Бєлгородської області мав право і викупив частину земель у свою власність для подальшого розподілу під забудову. Це передбачено російським законодавством. А ми такого права поки що не маємо.

Однак ця перешкода не є нездоланною. У рамках чинного законодавства із земельних відносин ділянки для забудови й обробітку можна надавати на правах оренди терміном на 49 років на землях, що не входять до сільгоспугідь, із правом наступної приватизації.

Причинами збереження самого мораторію на операції з сільгоспугіддями, як відомо, є відсутність низки законів, необхідних для функціонування цивілізованого ринку землі, таких, як закон про кадастр, закон про Земельний суд і т. д. Крім того, в Україні не завершено видачу громадянам актів на право власності на землю, виділення земельних ділянок у натуральному вираженні, проведення грошової оцінки землі і ряд інших заходів. І наша область, на жаль, не виняток.

Колишнє керівництво Харківського обласного управління земельних ресурсів, на словах демонструючи «відкритість», не змогло вирішити питання, що по праву вважаю питанням державної значущості. У області не всюди розмежовано й узаконено території. Приміром, у Харківському районі КП «Землевпорядження», керівництво якого призначається головою Харківської райдержадміністрації, так і не змогло налагодити якісне оформлення земельних сертифікатів, безпідставно затягуючи видачу їх населенню.

Кілька місяців тому в Харківському обласному управлінні земельних ресурсів змінилося керівництво, я переконаний, що в майбутньому ми матимемо хорошу інформаційну базу: яка земля і кому належить у радіусі 25 км навколо Харкова і яку можна використовувати для реалізації цієї програми.

Упевнений, у найкоротший час питання землекористування будуть упорядковані. Це дасть змогу оформити права власності на землю. У результаті, на цих територіях зникнуть перешкоди для вільного обігу земель. Це означає, ми матимемо підстави вийти через харківських парламентаріїв у Верховну Раду з законопроектами, що дасть можливість полегшити рух землі в межах цих територій. Така практика в Україні є — випробування новацій спочатку у межах одного регіону застосовувалося, наприклад, під час упровадження єдиного сільгоспподатку.

Під забудову виділятимуть незадіяні землі. Однак і в них є, нехай неефективні, але усе-таки власники. У більшості випадків це територіальні громади. І це ще одна складність, яку треба подолати: узгодити інтереси трьох видів нинішніх власників землі — місцевих громад, орендарів, що користуються розпайованою землею і мають договори оренди, укладені на різних умовах, а також індивідуальних власників — під час визначення меж ділянок під забудову.

У процесі таких погоджень треба врахувати всі можливі обмеження, що накладаються на будівництво з точки зору природокористування, екологічної безпеки, санітарних норм і ін., земля повинна мати кадастрову оцінку.

Для розробки механізму погоджень створюється робоча група при Харківській обласній раді. До неї будуть залучені насамперед експерти із земельних питань, ґрунтознавці, екологи, геодезисти, представники виконавчої і представницької влади цих територій, і, безсумнівно, представники громадськості. Ми звертатимемося до фахівців вузів, що готують студентів відповідних спеціальностей, колективів профільних НДІ.

У результаті буде сформовано пакет інвентаризованих великих земельних ділянок цільового призначення, прив’язаних до планів цих населених пунктів.

І головне — треба вирішити питання фінансового забезпечення індивідуального будівництва. Ми запропонуємо банкам, іншим фінансовим інститутам взяти активну участь у розробці проектів кредитування цієї програми. Те, які гарантії будуть потрібні для укладення кредитних договорів, а також умови кредитування залежать, зокрема, і від підтримки нашої програми на державному рівні.

Перші кроки вже зроблено — за моїм дорученням дві комісії обласної ради — комісія з аграрних питань і комісія із законності — почали вивчення можливих механізмів і підстав для реалізації програми в Харківській області. У тому числі й антикорупційного механізму, що дасть можливість уникнути скуповування земель з метою подальшого перепродажу. Переконаний, тих, що захочуть продати землю, буде небагато. Занадто довго чекають її люди.