Європа хоче вільного доступу до транзиту енергоресурсів

За інформацією УНІАН, посол України при Європейському союзі Роман Шпек заявив, що під час засідання робочої групи із СОТ представники спільноти вимагали від України, щоб вона пообіцяла забезпечити вільний доступ до транзиту енергоресурсів. Він також підкреслив, що Україна хоч і не заперечує проти самого змісту пропозиції ЄС, але незрозуміло, чому питання забезпечення вільного транзиту в рамках переговорів про вступ до СОТ висувається лише до України.

Нагадаю: Україна забезпечує безпроблемний транзит енергоносіїв до Європи, підписала Європейську енергетичну хартію, в якій, зокрема, йдеться також про те, що вона не може без згоди ЄС підвищувати плату за нього. А також виконала всі вимоги, які не лише постійно зростали, а й змінювалися: спочатку Верховна Рада мала ухвалити 14 законів, що потрібні були для нашого вступу до СОТ, з часом їхня кількість зросла до 29, а коли і їх прийняли, США зажадали ще дев’ять нових, на що Україна погодилася.

Але коли й цю умову було виконано, то тепер уже Євросоюз висунув ще одну, додаткову, вимагаючи впустити його в... українську паливну систему. Йдеться, зокрема, про переговори з імплементації статті 5 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка передбачає механізм вільного транзиту товарів. Єврокомісія нині наполягає на застосуванні цієї статті також для транзиту нафти та газу територією нашої країни. Хоч і не має для цього підстав, бо Україна не брала на себе зобов’язань щодо транзиту...

Тож наші газогони мають стати чимось на кшталт автомобільних доріг, котрі будуть доступні всім, хто матиме в них потребу. Хоч фахівці, коментуючи нову умову, запевняють, що Україні у зв’язку з цим ніщо не загрожує. Але зазначають, що паливна система — все-таки не автобан...

Нехай і не загрожує, тільки чому така умова висувається лише до України? Адже кожна країна — член СОТ має свою «трубу», а деякі навіть по дві, але від жодної з них під час вступу до СОТ не вимагали, щоб вони погодилися допустити до цих магістралей всіх охочих. Тож до України ставлення і особливе, і дуже специфічне. Чи справа не в «трубах» і не в їх кількості, а в тому, що, дедалі більше зволікаючи з прийняттям України до СОТ, нам уже вкотре намагаються вказати на наше місце на задвірках Європи та нагадати, хто в спільному та демократичному європейському домі править бал? Якщо це не так, то чому б усім іншим країнам—членам СОТ, котрі мають енергетичні магістралі, теж не висунути таку само умову — про вільний до них доступ усіх охочих?

І насамкінець. Місяць тому Єврокомісія заявила про нову стратегію відносин з країнами Чорного моря, в тому числі з Україною. Її головною метою був розвиток демократії, захист прав людини, прозорість влади, посилення боротьби з незаконною міграцією, співробітництво практично в усіх галузях. Але далі загалом правильних постулатів спільнота не йде, захищаючи власні інтереси. В чому ми маємо нагоду переконатися вже не вперше. Принаймні переговори про вступ до СОТ — тому свідчення...

Чи таки допустимо їх до нашої «труби»? Щоб засвідчити свою готовність виконувати все, що їм заманеться...