Конституційний Суд України глибоко занепокоєний ситуацією, яку штучно створено навколо єдиного органу конституційної юрисдикції.

В умовах гострої політичної кризи, що склалася в державі, виникли обставини, які негативно вплинули на діяльність Конституційного Суду України. Багатоденні мітинги, демонстрації, пікети біля стін Суду, загроза застосування насилля до суддів та їхніх родин, незаконний збір і поширення інформації, що стосується їх особистого життя, професійної діяльності, спроби дискредитації та інший негативний вплив на Конституційний Суд України вкрай ускладнили здійснення ним своїх повноважень.

Викликає стурбованість видання Президентом України указів про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України Пшеничного В. Г., Станік С. Р., Іващенка В. І., а також реєстрація 8 травня 2007 року у Верховній Раді України проектів постанов про припинення повноважень суддів Конституційного Суду України Кампа В. М., Лилака Д. Д., Мачужак Я. В., Шишкіна В. І. та про звільнення судді Стецюка П. Б.

Усе це негативно позначається на діяльності Суду і може призвести до припинення його функціонування, при тому, що діяльність Конституційного Суду України є гарантією конституційного ладу, дотримання прав і свобод людини та громадянина.

За таких обставин Конституційний Суд України наголошує на необхідності дотримання Конституції і законів України, виконання пункту 14 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 19 квітня 2007 року № 1549(2007) про те, що «...влада єдиного органу конституційного правосуддя — Конституційного Суду України — має гарантуватися та поважатися. Тиск у будь-якій формі на суддів є недопустимим...».

10 травня 2007 року, м. Київ.