Яке це чудове, дивовижне слово — справедливість!

Це вість про справдження правдивості наших надій. Надій на гідне життя в Україні, життя по правді, без корупції, брехні, фальсифікації — по справедливості.

Справедливість — це омріяна українським народом праведність поведінки керівників, яким народ дав право справляти владу.

Справедливість — це найвищий закон життя чесних людей, котрі насправді відають (знають), що любити ближнього треба не лише словами, а й справами, вчинками.

Справедливість — це те, що можна справдити, тобто перевірити правдою.

Державні органи правопорядку і правосуддя досі ще діють на межі абсурдної формули: «Вам по закону, чи по справедливості?» В результаті маємо несправедливі закони і «законну» несправедливість.

Суспільство справедливості — це спільнота громадян, котрі визнають своїм найвищим законом Закон Божий: шануй батька і матір, не вбивай, не крадь, не свідчи неправдою, не бажай чужого, роби іншим таке, яке хочеш, щоб робили тобі...

Справедливість вимагає від влади ведення політики правди, а від владних чиновників — бути взірцем праведності.

І якщо нині багато хто сприймає це як фантастику, тоді тим більше ми повинні докладати зусиль для встановлення справедливості.

Справедливість — це одна з головних вимог совісті.

Жити по совісті — означає жити по справедливості.

Справедливість вимагає від нас постійно боротися за неї. Вона є лише завдяки згуртованості чесних, рішучих людей; і лише там, де вони є. І тому на знаменах БЮТ, що майорять над Україною в дні всенародного піднесення, бачимо гаряче полум’яне серце на білосніжному тлі чистих помислів, незаплямованої гідності, шляхетності, відкритості й прозорості намірів.

Справедливість — не абстрактне філософське, а чітке конструктивно-технологічне поняття в системі державного управління.

Її необхідно щодня відпрацьовувати патріотичним службовцям державних органів та інституцій в ім’я правди і винятково в інтересах громадян, усієї нації.

Саме в ім’я правди і в інтересах всіх громадян уряд-2005 під керівництвом Юлії Тимошенко в складних умовах протидії з боку представників великого капіталу вперше за всі роки незалежності показав приклад справедливого використання владних повноважень. Це був перший уряд, який припинив розкрадання національних ресурсів, ліквідував багато корупційних схем і в півтора разу підняв життєвий рівень народу. У незалежній Україні це був чи не єдиний період справедливого відношення до громадян з боку держави.

І саме після усунення Ю. Тимошенко з посади прем’єра почалося повернення до корупційних схем, було підписано принизливі газові угоди з Росією, піднято тарифи на комунальні послуги, діяльність уряду було відокремлено від інтересів громадян, почався процес узурпації влади під прикриттям красивих слів про верховенство права і стабільність конституційного ладу.

Справедливість держави забезпечується такою конструкцією державних органів, яка визначається параметрами функціональної моделі держави, підпорядковується п’яти правилам системного підходу, враховує вимоги восьми законів існування та розвитку систем і базується на моральній та патріотичній кадровій політиці.

Справедливість держави — це заздалегідь усталена і стабільна технологія діяльності державних установ, в яких державні службовці підпорядковуються винятково функціонально зумовленим вимогам захисту національних інтересів України і її громадян.

Справедливість — це поняття організаційне. Це свідоме дотримання всіма громадянами суспільства основного правила (і умови) раціональної організації життя: в добре організованій системі працюють методи і факти, в погано організованій — характери і припущення.

Нинішня парламентсько-урядова коаліція, створена на основі донецького клану, відчуваючи свій кінець і добре знаючи, яких «чудес» вона встигла наробити впродовж її каденції, волає на всі заставки про те, що єдиною метою БЮТ є захоплення влади. І багато хто вірить цій брехні.

Вірять всупереч фактам. Зокрема соціологічні дослідження засвідчують, що найбільшу підтримку кланова коаліція має саме в тих місцевостях України, де громадяни особливо дошкульно відчувають зубожіння, де найчастіше затримують заробітну плату робітникам найважчих професій, де люди найбільше невдоволені умовами і організацією життя.

Таких знедолених і обманутих людей легше всього купити і привезти до столиці для участі в акціях, які нічого спільного не мають з правдою, справедливістю і впорядкуванням життя за законами совісті.

Отож і ходять вони по столиці, вимахують різноколірними прапорами (серед яких не бракує державних прапорів Росії), рахують отримані гроші за свою незрозумілу «діяльність» і починають усвідомлювати, що це ходіння і вимахування не наближає їх до справедливості...

Людина, сім’я, добробут і якість життя — найвищі соціальні цінності, забезпечення яких і є завданням БЮТ. Держава для людини, а не людина для держави — ось наше гасло і головна умова справедливості.