Пенсійний краков’як змушені регулярно витанцьовувати люди похилого віку

Основою цього сюжетного дійства є пенсіонер зі своєю «щасливою» пенсією. Виробничий конфлікт між двома поважними і впливовими в регіоні структурами — Головним управлінням Пенсійного фонду України та обласною дирекцією Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» переріс із буденного перетягування місцевої пенсійної «ковдри» у публічне її прання. В обласних ЗМІ Дніпропетровщини розгорнулася широка агітаційно-емоційна кампанія про «вигоди та зручності» обслуговування пенсіонерів. Ми намагалися з’ясувати, чи завжди ці вигоди та зручності є реальними та чому зіткнулися на фінансовому перехресті державні установи.

Європеїзація

Можна, безперечно, звинуватити в усьому винятково чиновницькі кабінети за радикальні устремління в обслуговуванні пенсіонерів, які ми чомусь звикли робити «на око», а не після створення відповідної бази. Можна звинуватити сили фінансових груп, що побачили в цій ситуації банківський суперзиск, адже мільярди пенсійних коштів «прокручуватимуться» через їхні рахунки. А оскільки про своєчасне отримання пенсій людьми похилого віку клопочуться і в облуправлінні ПФУ, і в облдирекції «Укрпошти», то українська приказка нам підказує: де дві няньки, дитина завжди плаче.

Шлях до пенсійної Європи відкрила постанова Кабміну України від 30 серпня 1999 р. № 1596 «Про порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках». До цього пенсії та грошові допомоги виплачувала широко розгалужена мережа відділень поштового зв’язку, працівники яких приносили їх безпосередньо додому кожному пенсіонерові. А хто був при здоров’ї, сам одержував гроші у визначений свій день у відділеннях зв’язку за місцем проживання. Фінансування йшло через акціонерний комерційний поштово-пенсійний банк «Аваль».

Згодом не лише цей, а й інші комерційні банки взялися за євродосвід, і розпочалася та сама європеїзація пенсійних послуг. Гасло «там, де вигідніше, зручніше, надійніше» стало єдино можливим правилом. Сьогодні всі пенсіонери обговорюють ситуацію, що створюється, коли кожен, хто оформляє свою пенсію, повинен давати власну згоду на одержання своїх кревних у банківській установі. Як зазначають пенсіонери, — без будь-яких альтернатив. Наприклад, громадянка Валентина Мудрак розповіла, що довелося витримати затяжний «бій» у райвідділенні ПФУ, коли там відмовилися оформляти одержання пенсії через поштове відділення. Жінка таки домоглася свого. В «Укрпошті» мені показали ще листи громадян. От пенсіонер Микола Ч. із села Васильківського району просить у начальника центру поштового зв’язку допомоги в переоформленні пенсії з банку до пошти, бо, як він пише, примусили його на таку послугу. І тепер щоразу за пенсією Миколі Володимировичу потрібно їздити до райцентру. Або ось сумний «сигнал» із Кривого Рогу від Ганни К., яка в листі звертається до начальника Криворізького поштамту №2: «Без моєї згоди Пенсійний фонд перевів мене на банк, прошу вашого сприяння в поверненні пенсії на пошту». Марія С. з міста Першотравенська скаржиться, що її пенсію самовільно перевели на відділення Ощадбанку, заявивши, що пошта взагалі доставляти пенсію вже не буде...

Колективізація?

Усі ці пенсійні «колективізаційні настрої» звучать зі всіх районів і міст області. Доходжу висновку, що в пенсійних відділеннях тенденція одна: за будь-яку ціну оформляти послуги з виплат тільки через банківські установи? Як мені відомо, пенсіонерка Віра Філоненко одержала повідомлення, що їй слід негайно з’явитися до ПФУ в Індустріальному районі Дніпропетровська. 84-річна жінка, яка перебуває на пенсії понад 30 років, прочитала в «депеші» таке (цитуємо мовою оригіналу.—Авт.): «Для предупреждения задержки выплаты пенсии просим Вас срочно предоставить ксерокопии идентификационного номера и паспорта...» Вона була здивована погрозою затримки пенсії, а також терміновістю надання ксерокопій документів, які подавала вже не один раз. А через те, що ходити до пенсійних бюрократів їй уже важко, то вона «відрядила» доньку. З’ясувалося, що для зручності, вигідності, економності й надійності пенсіонерці пропонують виплачувати пенсію... через банківську установу, куди їй тепер не дійти.

У розмові з начальником облуправління ПФУ Зінаїдою Пікаловою з’ясувалося, що позиція фонду є державницькою, а переведення на банківське обслуговування — ефективна форма економії коштів держбюджету, які використовуються, за її словами, «на підвищення рівня пенсій». Знову за приклад брали Європу... Проте, гадаю, Зінаїда Іванівна не може не знати, що в бюджеті держави окремо плануються кошти на виплату пенсій та на оплату за виконану роботу «Укрпошті».

Антимонопольний комітет України свого часу проводив службове розслідування, що засвідчило про навмисне приховування банками своїх прямих обов’язків. Його голова Олексій Костусєв застерігав ПФУ від дій, що можуть привести до порушення законодавства про захист економічної конкуренції, і закликав припинити примушувати пенсіонерів одержувати пенсії в установах банків. Водночас АМК попереджав, що коли банки в договори з пенсіонерами не будуть вносити пункт про безкоштовну доставку пенсії, то він через ПФУ домагатиметься скасування таких банківських послуг. Проте віз і нині там. Так «зручна» європослуга стала для літніх одержувачів цих послуг не лише конфліктною, а й гострою проблемою.

Хто кого пресингує

Директор облдирекції «Укрпошта» Таїсія Замкова теж за європеїзацію, але суворо в правових межах. Вона дивується, чому так наполегливо експериментують над найнезахищенішими українськими громадянами. Якщо кошти, не отримані вчасно пенсіонерами, залишаються на рахунках банків і не повертаються до ПФУ, то вони працюють на прибуток не Пенсійного фонду. Жоден банк не наважиться обслуговувати інвалідів, літніх людей, які не можуть ходити в будь-які установи, щоб отримати пенсію. Це стосується міст і сіл регіону. От і виходить, що роботу «чистову» (прибуткову) бере банк, а «чорнову» (неприбуткову) — залишають поштовикам.

За Законом України «Про поштовий зв’язок» доставка пенсій є однією з важливих послуг, яку надає населенню державне підприємство «Укрпошта». За цю послугу поштовики отримують проплати згідно зі встановленими тарифами: у містах — 0,79%, а в сільській місцевості — 1,56% від суми виплаченої пенсії. Отримані кошти спрямовують на оплату банкам за видачу готівкових коштів, сплату ПДВ. Решту — на зарплату листоношам, яка торік становила 537 гривень, що вдвічі нижче за середньообласну. В умовах постійного зростання витрат на утримання приміщень, збільшення заробітної плати згідно з чинним законодавством збільшується кількість збиткових відділень поштового зв’язку, тому на часі їх закриття. От і виходить, що в державі ніхто не думає про доставку листів, телеграм, періодичної преси, інших послуг за умов розвалу стабільної поштової системи. А життя вимагає ще й якості обслуговування споживачів послуг.

У зверненні до голови облдержадміністрації поштовики наголошують, що такий пенсійно-банківський «альянс» призвів до того, що на Дніпропетровщині з 2000 по 2006 р. кількість пенсіонерів, які стали клієнтами банків, сягнула майже 300 тисяч. А це — понад третина від загальної кількості пенсіонерів. «Хіба це не очевидна підтримка комерційних структур, тоді як пошта є державним підприємством?» — дивуються поштовики, бо вони надають десятки видів послуг, а одну з найвагоміших у них фактично відбирають. Облдержадміністрація зайняла нейтральну позицію. А невтручання завжди сприяє не розв’язанню, а загостренню конфліктів.

Важко уявити, кому зручніша така фінансова «процедура», але пенсійний «компас» показує тільки на банк. Навіть у сільській місцевості літні люди змушені добиратися до райцентрів чи до банкоматів, яких там зі свічкою можеш не знайти, щоб одержати свою законно зароблену пенсію. Тільки хто підраховував, яких зусиль коштує та «економія, зручність, вигідність», коли сотні тисяч літніх пенсіонерів Дніпропетровщини зі своїм «літнім» здоров’ям мають їхати за десятки, а то й сотні кілометрів невідомо яким транспортом по свою пенсію. А в банківських установах їх, зазвичай, не чекають, і в нервовій напрузі вони скуштують гіркі «зручності», вистоюючи черги до каси чи до банкомату. От і закидають листами АМК, «Укрпошту» та ЗМІ з надією, що їх почують і допоможуть не «витанцьовувати» під дудку бюрократів і комерсантів.

Невеселий у заслуженого пенсіонера вибір без вибору.

Дніпропетровська область.

Мал. Миколи КАПУСТИ.