ЗВЕРНЕННЯ
до Українського народу
Шановні співвітчизники!
Ми, народні депутати України, захищаючи конституційний лад в державі, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини, насамперед — право жити в вільній, демократичній, стабільній країні; піклуючись про зміцнення миру і громадянської злагоди на українській землі; були вимушені ініціювати процедуру усунення від влади Президента В. Ющенка за вчинені ним злочинні дії проти народу України.
Нами 26 квітня 2007 року внесений на розгляд Верховної Ради України проект Постанови
«Про забезпечення запобігання антиконституційним діям і спробам узурпації державної влади та ініціювання процедури усунення Ющенка Віктора Андрійовича з поста Президента України в порядку імпічменту» (реєстраційний № 3495).Підставою для ініціювання процедури імпічменту стало неодноразове порушення гарантом Конституції Основного Закону держави, додержання якого мало б бути основною задачею В. Ющенка.
На наших очах Держава Україна перетворюється в іграшку для людини, яка нерідко не віддає собі звіт у власних діях, у предмет для сумнівних експериментів, в яких піддослідними є понад 46,5 мільйона українців.
Масові чистки державного апарату навесні 2005 року, які ледь не звалили Україну у прірву економічної кризи; призначення на вищі державні посади людей в нагороду за особисту відданість; відверто показове нехтування рішеннями судової влади і актами органів місцевого самоврядування; невизнання народного волевиявлення 2006 року, яке виявилось далеко не на користь В. Ющенка, — ось тільки декілька штрихів до діяльності нинішнього Президента.
Спроба незаконно ліквідувати вищий представницький орган Українського народу, єдиний орган законодавчої влади в державі —лише черговий епізод в політичній біографії В. Ющенка, яка, сподіваємось, добігає до свого логічного кінця.
Таким же чином, без наведення жодного правового мотиву він позбувався у вересні 2005 року
«найкращого», за його ж висловом, Уряду Юлії Тимошенко; перетворював у розмінну монету і цапа-відбувайла Уряд Юрія Єханурова, повісивши на нього «газову кризу» на початку 2006 року; висуває постійні необґрунтовані претензії до Уряду Віктора Януковича, який відновив найвищі в Європі темпи економічного зростання; розправляється з неугодними головами місцевих адміністрацій і суддями.Мета у Ющенка одна — не лише повернення повноважень Леоніда Кучми, а здобуття усієї повноти влади — законодавчої, виконавчої і судової, перетворення України в державу однієї людини.
У висловлюваннях Президента України за словами
«моя країна» все частіше проглядається «мій маєток», за словами «мій народ» — «мої холопи».Головним мотивом будь-яких вчинків Ющенка є відповідь на питання
«подобається — не подобається».Це було б припустимо, якби мова йшла про пересічну людину.
Президент же відповідно до статті 102 Конституції України є главою держави і виступає від її імені; є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. За його думками, вчинками, діями світ складає враження про всю країну та її народ.
Ми — країна усталеної демократії. З давніх-давен ні князі, не гетьмани не мали на українській землі абсолютної влади, не вдалося нав’язати тоталітарний стиль правління і численним завойовникам. Усі суспільні суперечки завжди вирішувались колегіально.
Але останнім часом українців все частіше виштовхують на майдани, закликають не підкорятися законним, конституційним рішенням органів законодавчої, виконавчої і судової влади.
«
Відділені від влади» явні і приховані мільйонери приватизували повноваження Глави держави.Прийняті у відповідності до Конституції Верховною Радою України закони неаргументовано не підписуються, акти Уряду — безпідставно зупиняються. Через рішення РНБО щодо фінансування виборів Президент України намагається змусити Уряд вчинити кримінальний злочин.
Політичне рейдерство стає основним інструментом В. Ющенка. Дедалі частіше Президентом приймаються відверто неправові рішення, єдина мета яких — породити конфлікт на усіх щаблях держави, усередині кожного з її інститутів. Сьогодні Ющенко штовхає одного Генерального прокурора проти іншого, одного голову Печерського суду — проти іншого, одного голову Київської обласної державної адміністрації — проти іншого.
Україна Ющенка невпинно перетворюється на
«політичного ізгоя» Європи. За два з половиною роки його правління наша країну відвідало менше світових лідерів, ніж за час політичної ізоляції під час «касетного» чи «кольчужного» скандалу.Дедалі менше поважних політиків бачить в Ющенкові уособлення Української держави. Все менше українців бажає рухатись в нікуди за колишнім месією.
Ми не вбачаємо у Вікторі Ющенку особистого супротивника. Але він сам дав усі правові підстави для порушення питання про імпічмент. Вони перелічені у зареєстрованій нами постанові.
Імпічмент — дуже неприємний і болісний процес для будь-якої держави, який так чи інакше позначається на її іміджеві.
Але — це єдиний і безальтернативний інструмент, який дозволить довести, що Україна, як і раніше, стоїть на демократичному шляху; що ми не боїмось визнавати помилки, у тому числі зроблені колективно восени 2004 року, і щиро прагнемо виправляти їх; що для нас краще пройти через чистилище імпічменту, ніж ганьбитись перед усім світом ще 2,5 роки.
Ми віримо — так буде поставлено крапку в штучно спровокованій кризі, знайдено порозуміння у суспільстві по обидва боки Дніпра.
Народні депутати України:
Катерина САМОЙЛИК (фракція Комуністичної партії України);
Юрій КАРАКАЙ (фракція Партії регіонів України);
Василь КИСЕЛЬОВ (фракція Партії регіонів України);
Микола КРАВЧЕНКО (фракція Комуністичної партії України);
Сергій ПОЛІЩУК (фракція БЮТ);
Ельбрус ТЕДЕЄВ (фракція Партії регіонів України);
Тарас ЧОРНОВІЛ (фракція Партії регіонів України).
