Судити про економічний розвиток держави можна з багатьох показників. Одним з найяскравіших є розвиток будівництва в країні. Адже якщо будується нове житло, лікарні, школи, дитячі садки, нові підприємства, то це означає, що суспільство живе. Однак сьогодні виникає дуже багато конфліктних ситуацій через те, що не завжди плани будівельників збігаються з потребами та бажаннями місцевої влади, громад, мешканців житлових мікрорайонів у новому житлі або реконструкції старого. Над впорядкуванням законодавчого поля, попри всю нестабільність політичної ситуації в країні, працює Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства.

Перший заступник голови комітету Василь Берташ (на знімку) вважає, що сьогодні важливо не лише наростити темпи будівництва в країні, не лише прописати норми і правила забудови, набагато важливішим є обговорення таких законів з представниками громадськості, фахівцями, оскільки ефективність будь-якого закону полягає в його реалізації. Якщо ж не врегулювати всі болючі питання на стадії підготовки законопроекту, вислухавши і врахувавши як думки фахівців, так і думку громадськості, реалізація будь-якого закону стає проблематичною.

На засіданнях комітету розглядають і обговорюють надзвичайно важливі законопроекти. Зокрема, проект закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву». Цей законопроект спрямований на вдосконалення чинного містобудівного та земельного законодавства з метою створення сприятливих умов для інвестицій в будівництво, поліпшення дозвільних процедур і запровадження конкурентних засад при набутті прав на земельну ділянку для здійснення її забудови, забезпечення прозорості цих процедур, залучення громадськості до участі в прийнятті рішень у сфері містобудування.

Якщо пропоновані зміни будуть внесені до чинних законів, можливо досягти істотного вдосконалення наявної дозвільної системи в будівництві, усунути суперечливі питання, зменшити інвестиційні ризики, уникнути надмірного адміністративного втручання в процес видачі дозволів у сфері будівництва. Адже документом передбачено підвищення рівня гарантій для інвестицій у будівництво за рахунок прийняття принципових рішень на початкових етапах планування територій та одночасного забезпечення захисту законних прав населення при забудові територій, що нині становить чи не найбільшу потенційну загрозу для забудовників, залучення громадськості до прийняття рішень стосовно зміни звичного для них міського середовища.

Удосконалення дозвільних процедур при виборі земельних ділянок, запровадження конкурсів на продаж земельних ділянок для будівництва, отримання забудовником дозвільних документів дасть змогу зменшити можливості для зловживань з боку посадових осіб місцевих органів влади.

Законопроект містить пропозиції щодо внесення змін до законів України «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», Земельного кодексу України та інших. Зокрема, дуже цікавим є розділ, який регламентує принципи громадського обговорення питань планування і забудови територій, у тому числі надання земельних ділянок для будівництва. Досить чітко прописані та регламентовані процедури проведення земельних торгів, робота «єдиного вікна», спрощується процедура будівництва на землях з цільовим призначенням.

Але внормувати, припустімо, процедуру початку будівництва — це одна справа, а інша — своєчасно та ефективно контролювати діяльність забудовників з метою захисту прав кінцевого споживача їхньої продукції. А це не лише мешканці будинків, це й громада міста в цілому. На це спрямований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві», прийнятий у першому читанні 22 лютого цього року, який містить зміни до законодавчих актів України, що нині регламентують питання здійснення контролю за додержанням забудовниками та проектантами місцевих правил забудови населених пунктів, а також захисту державою прав споживачів будівельної продукції.

Так, на засіданні комітету депутати обговорювали останню редакцію законопроекту з урахуванням зауважень і пропозицій, підготовлену до другого читання. Найістотнішими були зауваження Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та окремо народних депутатів В. Горбаля і Т. Довгого (членів цього ж комітету), які висловили сумнів щодо доцільності запровадження норми утримання інспекцій держархбудконтролю за рахунок коштів замовників (забудовників) шляхом зарахування їх на спеціальний рахунок державного бюджету.

На думку заступника голови комітету В. Берташа, йдеться про 0,1—0,3 відсотка від вартості будівельно-монтажних робіт, що не може помітно вплинути на вартість будівництва, оскільки при впровадженні норм цього закону втричі зменшуються терміни видачі дозвільних документів. «Якщо раніше проходження експертизи потребувало три і більше місяців, то, скоротивши цей термін втричі і запровадивши «єдине вікно» для забудовників, ми зможемо зменшити вартість будівництва на 1,5 відсотка», — зазначив він. Така схема фінансування органів державного архітектурно-будівельного контролю дозволить утримувати необхідну чисельність інспекторів залежно від обсягів будівництва у даному регіоні, забезпечить проведення повноцінного і постійного контролю за будівництвом.

Також, на думку комітету, запровадження єдиної вертикалі дозволить унеможливити порушення з боку інспекторів, які раніше були підконтрольні місцевим органам влади і не завжди могли відстоювати свою позицію.