НАРОДНИЙ ГЕНЕРАЛ

Ім’я його закарбоване золотими літерами в історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років. Він був справжнім сином своєї землі, з яскравим, самобутнім українським характером. Це дійсно народний генерал-самородок, уславлений командир Сумського партизанського з’єднання.

Партизанський досвід Ковпака використовувався в національно-визвольній боротьбі в Азії, Європі, Латинській Америці, Африці та вивчається й тепер в арміях різних країн. Він був видатним воєначальником свого часу.

Народився Сидір Ковпак 7 червня (за ст. ст. 25 травня) 1887 року в Котельві на Полтавщині у багатодітній селянській родині. На його світогляд впливали розповіді 105-річного діда Дмитра про життя в їхньому сотенному містечку Полтавського полку, легенди про Хмельниччину.

Після початкової школи працював робітником і займався самоосвітою. Мав добру пам’ять і велике прагнення до знань з військової справи, економіки, соціально-політичних питань. У 1914 році пішов служити до 186-го Асландузького полку, брав участь у знаменитому Брусилівському прориві. За мужність розвідник Ковпак нагороджений двома Георгіївськими хрестами. Набутий у тій війні досвід пізніше став йому у пригоді.

Під час громадянської війни С. Ковпак очолює партизанський загін, потім воює у бригаді Пархоменка та дивізії Чапаєва. Після війни працював у районному та міському військкоматах. Віддав військовій службі 12 літ, пішов на цивільну роботу.

В грудні 1939 року Ковпака обрано головою виконкому Путивльської міської ради депутатів трудящих, де він показав себе добрим організатором. Мирне життя перервала війна з Гітлером. Місто готується до зустрічі з ворогом. Голова райради вирішив залишитися зі своїми виборцями, очолити загін і боротьбу населення з окупантами. 55-річний Ковпак розпочав третю війну, найсуворішу в його житті.

8 вересня 1941 року партизанський загін вирушив до Спадщанського лісу неподалік Путивля. У жовтні сюди прибув загін Семена Васильовича Руднєва. Два загони об’єднано в один (73 бійці). Командир — С. Ковпак, комісар — С. Руднєв (він мав військову освіту), начальник штабу — Г. Базима, директор школи, що мав практику штабної роботи з часів громадянської війни.

Перші значні бої загін провів 19 жовтня і 1 грудня 1941 року. Тоді було знищено 200 солдатів і офіцерів, захоплено три танки. В тих операціях розкрився військовий талант С. Ковпака, чия хоробрість поєднувалася з глибоким розумінням партизанської тактики, тверезим розрахунком і вмінням орієнтуватися в найскладніших обставинах. Згодом ковпаківці провели сотні боїв, пройшли тисячі кілометрів по тилах ворога, завдали йому великих втрат живої сили, техніки, майна.

Командир і комісар безперервно змінювали тактику рейдової партизанської війни. Перший рейд ковпаківці здійснили в кінці 1941 — на початку 1942 років у Хінельські та Брянські ліси. Рейд розпочали лише 500 бійців, які озброювалися в боях. У цьому рейді проведено ряд боїв з переважаючими силами ворога, знищено півтори тисячі гітлерівців. Наступний рейд у травні 1942 року ознаменувався розгромом німецького гарнізону в Путивлі й поверненням в рідне місто. Це було, коли Червона Армія відступила до Сталінграда. Населення міста зі сльозами радості зустріло своїх визволителів-земляків.

За успішні бойові операції у травні 1942 року велику групу сумських партизанів відзначено бойовими орденами і медалями, а Ковпаку присвоєно перше звання Героя Радянського Союзу.

До кращих зразків партизанського бойового мистецтва належить операція Ковпака «Сарненський хрест» під час рейду на правобережну Україну. Тоді партизани висадили в повітря п’ять залізничних мостів, вивели з ладу Сарненський залізничний вузол, розгромили ворожий гарнізон в Лельчицях. Після тієї операції Ковпак і Руднєв одержали генеральські звання.

Після Сталінграда ситуація на фронтах змінилася на користь Радянської Армії. Це призвело до коректив партизанської боротьби. План бойових дій партизанських з’єднань на весну-літо 1943 року затвердив Державний комітет оборони СРСР. Передбачалося перенести дії великих партизанських з’єднань в південні і західні області України для активізації там партизанського руху і завдання ударів по комунікаціях ворога.

2000 ковпаківців 12 липня розпочали Карпатський рейд. Майже 2000 кілометрів з боями пройшли вони тилами ворога, знищили понад 3800 гітлерівців, підірвали 19 військових ешелонів, 52 мости, 51 склад, висадили в повітря біля Биткова і Яблунева 34 нафтові вишки, знищили 50000 тонн нафти.

Карпатський рейд здійснено у період битви на Курській дузі, куди стягувалися бойові ресурси з усієї Європи. Основною метою партизанів було знищення ворожих військ, бойової техніки, продовольства і майна, що спрямовувалося до Курська. Все, що не дійшло до фронту, зменшувало шанси ворога на перемогу. За цей рейд Ковпака нагороджено другою Зіркою Героя Радянського Союзу.

У грудні 1943 року партизанський генерал після поранення потрапив на лікування до Києва. Його з’єднання переформовано у Першу Українську партизанську дивізію імені двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака (під командуванням П. Вершигори). Дивізія воювала з ворогом до липня 1944 року.

Після війни, наділений довір’ям народу, С. Ковпак двадцять років працював заступником Голови Президії Верховної Ради УРСР.

Почесті і слава не змінили його характеру. Він, як і раніше, був чуйним, скромним, доступним для всіх.

11 грудня 1967 року Сидора Артемовича Ковпака не стало. Його життєвий шлях є взірцем відданості своєму народові, мужності й високого патріотизму.

На знак пам’яті про перший виступ загону Ковпака 22 вересня Україна святкує День партизанської слави.

Василь КОНЬКОВ, голова Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років при Верховній Раді України, кандидат історичних наук, доктор філософії.