Закони повинні спонукати до творчості, вибору моделей і технологій навчання та наукової діяльності, сприяти самовизначенню учасників виховного процесу. Для досягнення цієї мети слід демократизувати законодавство, що регулює відносини в освітянській сфері.

Про це, зокрема, йшлося на Міжнародній науковій конференції «Треті юридичні читання». Її організатори — Інститут політології, соціології, права (ІПСП) Національного педагогічного університету імені Драгоманова, Інститут держави і права Корецького НАНУ, Київський університет права, громадська організація «Феміда» — прийняли на розгляд 155 наукових праць, більшість з яких була заслухана в восьми секціях. До речі, секції політико-правових проблем сучасної України на попередніх слуханнях не було. Її поява свідчить про оперативну реакцію організаторів на актуальні теми сьогодення.

Учасники конференції розглянули важливі питання функціонування та вдосконалення правової системи в сучасній Україні, її інтеграції у світовий правовий простір, приведення правових інституцій у відповідність з міжнародними стандартами, створення дієвого механізму запобігання порушенням прав людини, розмежування сфер права, політики і бізнесу. Проаналізовано проблеми розвитку громадянського суспільства та модернізації правової освіти.

Вважаю, тон обговоренню задали доповіді, що їх озвучили на пленарному засіданні. Вони були відверті, критично спрямовані, з конкретними рекомендаціями.

Конституційне право, на жаль, вийшло на вулиці, його знатоком вважає себе кожна баба Параска; а тим часом держава досі не має великого Герба, не визначилася з мовами і з тим, якою їй бути; є законодавство про місцеве самоврядування, а фахівців для нього, по суті, ніхто не готує.

Ці та багато інших питань викликали щиру зацікавленість учасників слухань. Приємно зазначити, що серед них були студенти, які є потенційними продовжувачами наукових розробок своїх учителів. Таких, скажімо, як ініціатор слухань Богдан Андрусишин, директор ІПСП, доктор історичних наук професор; Ольга Бабкіна, доктор політичних наук професор; Володимир Горбатенко, доктор політичних наук професор; Наталя Оніщенко, доктор юридичних наук професор та багато інших. Вони у своїх змістовних виступах наголошували на необхідності проведення масових освітньо-правових та виховних заходів з метою подолання правового нігілізму та забезпечення підвищення рівня правової культури громадян.

«Ми переконані, що модернізація правової системи і правової освіти сприятиме підвищенню престижу професії юриста, торжеству духу і букви закону», — зазначають науковці в підсумковому документі.