Заступник міністра економіки України В. Т. Пятницький

Пленарне засідання Верховної Ради України 6 квітня 2007 року

Як відомо, План дій Україна—ЄС було схвалено 21 лютого 2005 року під час восьмого спеціального засідання Ради з питань співробітництва між Україною та Європейським союзом.

Протягом двох років реалізація положень Плану дій Україна—ЄС сприяла імплементації положень Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС), створила підґрунтя комплексного реформування економіки нашої держави для виведення її на європейські стандарти розвитку, а також для початку переговорного процесу щодо розроблення та укладання нової двосторонньої посиленої угоди, яка має замінити діючу УПС.

Оцінюючи виконання Плану дій з позиції сьогодення, можна з певністю відзначити важливі позитивні здобутки в економічній, соціальній та секторальних сферах, що, в свою чергу, неодноразово визнавалося Європейським союзом як в рамках експертних зустрічей, так і зустрічей високого рівня.

Одним з головних досягнень співробітництва між Україною та ЄС в рамках Плану дій, безперечно, стало виконання Україною головних критеріїв ринковості економіки та надання з боку Європейського союзу статусу країни з ринковою економікою.

Крім того, серед головних здобутків в торговельно-економічній сфері в рамках імплементації Плану дій на поточному етапі важливо відзначити прогрес у контексті вступу України до Світової організації торгівлі.

Зокрема, завдяки скоординованій співпраці українського уряду та парламенту в напрямку законодавчого закріплення зобов’язань України стосовно вступу до СОТ Верховною Радою України у 2006 році було прийнято пакет з 20 законопроектів. Таким чином, українське законодавство було практично приведено у відповідність до норм Світової організації торгівлі.

Це, у свою чергу, стало додатковим стимулом та сигналом для продовження діяльності стосовно започаткування переговорного процесу про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС, що має стати невід’ємною частиною нової посиленої угоди.

Формат та наповнення майбутньої ЗВТ буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, а саме — передбачатиме вільний рух не лише товарами, а й послугами, капіталу та, можливо, робочої сили, з особливим акцентом на співробітництві у регуляторній сфері. На думку української сторони, такий формат стане одним із головних чинників, що спонукатиме до підвищення конкурентоспроможності як окремих секторів, так і національної економіки в цілому. ЗВТ, що обговорюється, фактично не має аналогів у попередній практиці Євросоюзу. Саме тому її називають поглибленою та розширеною, або «ЗВТ+».

При цьому варто зазначити, що в цьому напрямку сторони фактично вийшли за рамки Плану дій і почали вже не тільки офіційний переговорний процес про нову посилену угоду, але й неофіційні консультації щодо формату, структури та наповнення положень про створення зони вільної торгівлі.

Сьогодні європейська сторона відкрито демонструє зацікавленість у розвитку торговельно-економічних відносин з Україною.

Так, із року в рік ми є свідками зростання торговельного обороту з ЄС, який уже кілька років поспіль є найбільшим торговельним партнером України. За результатами, зокрема, 2006 року частка ЄС—25 у загальному обсязі зовнішньої торгівлі товарами і послугами України становить 32,3% (проти 30,3% в 2005 році). Тобто, майже третина зовнішньоекономічної діяльності України орієнтується на цей ринок.

Лише за 2006 рік зовнішньоторговельний оборот України товарами та послугами з країнами ЄС зріс на 26,9% і становив 30,6 млрд. дол. США.

При цьому обсяги експорту товарів та послуг з України до країн ЄС становили 13,1 млрд. дол. США (порівняно з 2005 роком збільшилися на 19,8%), а обсяги імпорту товарів та послуг з країн ЄС — 17,5 млрд. дол. США (збільшилися на 32,9%).

З метою сприяння двосторонній торгівлі та, зокрема, розширення взаємного доступу до ринків, на виконання УПС та Плану дій, сторони розпочинають окремі галузеві ініціативи.

Зокрема, нещодавно було досягнуто домовленості з продовження умов торгівлі текстильною продукцією шляхом укладання відповідної угоди. Зазначена угода передбачає, фактично, необмежений доступ української продукції на європейський ринок. Так, незважаючи на те, що текстильна галузь для ЄС є чутливою, особливо після скасування кількісних квот в рамках СОТ, Співтовариство не встановлює для України жодних обмежень на поставки одягу та виробів з текстилю (кількісних у вигляді квот, адміністративних у вигляді подвійної перевірки).

Крім того, вже фактично парафована і найближчим часом відбудеться підписання нової угоди про торгівлю сталеливарними виробами, якою значним чином буде збільшено доступ української продукції на європейський ринок шляхом встановлення для України підвищеної (порівняно з минулими періодами) квоти на поставки сталеливарної продукції до ЄС, яку також розраховано з урахуванням розширення ЄС з 1 січня цього року (Болгарія, Румунія). Квота для України становитиме 1 320 тис. тонн, із можливістю її збільшення в разі зниження Україною експортного мита на брухт чорних металів.

В рамках діалогу з питань сільського господарства українська сторона активізувала діяльність стосовно ефективного просування експорту української сільськогосподарської продукції та укладання угоди у сфері ветеринарії.

Свідченням прогресу, досягнутого Україною в цьому напрямку, стало отримання нашою державою дозволу експортувати до Європейського союзу рибну, молочну продукцію та яйця. І на сьогоднішній день проводиться робота з визначення українських підприємств, які відповідають необхідним критеріям. Окрім того, поновлено наше місце в ряді переліків країн, яким дозволено експортувати до ЄС таку продукцію, як мед і конина (живі тварини на забій).

Слід відзначити також прогрес співробітництва у сфері стандартизації та технічного регулювання, зокрема стосовно реалізації Плану заходів, спрямованого на приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції. І в цій сфері ми також досягли суттєвого прогресу у виконанні Плану дій.

Так, лише у 2006 році Держспоживстандартом затверджено 628 національних стандартів, що прийняті методом ідентичного перекладу відповідних міжнародних та європейських стандартів, в тому числі 20 гармонізованих стандартів, прийнятих методом «обкладинки». Станом на 1 лютого цього року в Україні є чинними 3707 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими (2005 р. — 900, 2004 р. — 596, 2003 р. — 517). Затверджено 17 технічних регламентів з підтвердження відповідності, що базуються на європейських директивах Нового підходу.

Окремо варто наголосити на проведеній в рамках виконання Плану дій значній роботі з приведення регуляторної системи нашої держави у відповідність із міжнародними принципами і правилами Європейського союзу.

Зокрема, на виконання Плану заходів з реалізації державної регуляторної політики на 2006 рік переглядались регуляторні акти на їх відповідність принципам державної регуляторної політики з метою їх скасування або внесення змін.

З метою обговорення окремих питань впровадження регуляторної реформи, спрямованої на зменшення адміністративних бар’єрів розвитку бізнесу на центральному та регіональному рівні на постійній основі проводяться зустрічі, консультації, форуми, конференції за участю представників національного та іноземного бізнесу.

Серед основних моментів, які позитивно оцінювалися стороною ЄС, варто відзначити:

— спрощення процедури започаткування підприємницької діяльності (шляхом утворення Єдиних реєстраційних офісів, які здійснюють реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності за принципом «єдиного вікна», та центрів видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності (677);

— здійснення заходів зі спрощення митних процедур:

* запроваджено спрощену процедуру митного контролю та митного оформлення товарів у міжнародних пунктах пропуску через державний кордон за принципом «єдиного вікна» та «єдиного офісу» (до 50% зменшився час проведення контрольних процедур),

* з жовтня 2005 р. попередній документальний контроль товарів (санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний контроль та контроль за переміщенням культурних цінностей) здійснюється безпосередньо в пунктах пропуску на державному кордоні;

— проведення роботи зі скасування ряду дискримінаційних заходів, що впливають на діяльність компаній України та ЄС:

* скасовано умови локалізації при виробництві вітчизняних автомобілів,

* створено рівні умови отримання сертифікату аудитора України незалежно від громадянства,

* скасовано дискримінаційний режим використання податкових векселів підприємствами з іноземними інвестиціями,

* скасовано/обмежено галузеві пільги та скасовано пільги у вільних економічних зонах.

Водночас, існує ряд недоліків та питань, які потребують особливої уваги. В першу чергу, мається на увазі необхідність забезпечення захисту та просування інтересів України на ринках Європейського союзу, включаючи антидемпінгові розслідування, а також захист національного виробника на внутрішньому ринку. Ця робота триває, але вона не є достатньою. Набутий досвід свідчить, що без активної роботи та співпраці з бізнесом досягти прогресу неможливо.

На сьогоднішній день слід окремо відзначити позитивні здобутки і приклади співпраці з виробниками сталеливарної та хімічної продукції. Започаткована і дуже активно проводиться робота з асоціаціями виробників України, яка дає змогу як представляти інтереси нашої країни на зовнішньому ринку, так і ефективно їх захищати.

Окрім того, на даний момент опрацьовуються ініціативи не лише внутрішньої співпраці уряд—бізнес, а й міжнародної. Так, активно працює Контактна група зі сталі Україна—ЄС, представники якої брали участь в обговоренні положень двосторонньої угоди про торгівлю сталеливарними виробами, яка згадувалася вище. Завдяки отриманню аргументованої позиції українських виробників нам удалося закріпити кращі для України умови торгівлі деякими видами сталеливарної продукції з ЄС.

Опрацьовується питання започаткування діяльності подібної групи між представниками хімічної промисловості України та ЄС. Вже навіть проведено першу, ознайомчу, зустріч.

Активно просувається виконання Плану дій в секторальній сфері. Сторони, зокрема, підписали ряд домовленостей у транспортній сфері, нещодавно почалася робота з метою укладання нових угод зі співробітництва в авіаційній галузі.

У сфері енергетики варто відзначити значний прогрес у виконанні Меморандуму Україна—ЄС про взаєморозуміння щодо співробітництва в зазначеній сфері, що, зокрема, визнано у спільному звіті про його реалізацію. Документ передбачає співробітництво на різних напрямах, які є надзвичайно важливими для сторін. Це і транзит та постачання енергоносіїв, і енергоефективність, і енергозбереження та інші. Звичайно, Євросоюз є важливим партнером України у сфері енергетики, але при здійсненні певних заходів необхідно, в першу чергу, виходити з інтересів забезпечення енергетичної безпеки держави.

Безперечно, прогрес у розвитку відносин з ЄС, зокрема глибина інтеграції до внутрішнього ринку, залежить від стану адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Тому вся здійснювана робота повинна підкріплюватися законодавчо. На сьогоднішній день ще багато чого треба зробити в цьому плані, і це стосується багатьох сфер: захисту прав інтелектуальної власності, реформування відносин в різноманітних галузях економіки, в сільському господарстві, технічного регулювання, санітарного й фітосанітарного контролю тощо. Цілий ряд законодавчих актів потребують удосконалення в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, регулювання окремих секторів послуг.

Робота щодо адаптації законодавства нашої держави до законодавства ЄС здійснюється вже протягом не одного року й має системний характер. Зокрема:

— з метою реалізації Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС урядом щорічно затверджуються та впроваджуються відповідні заходи;

— на урядовому рівні функціонує чіткий механізм перевірки проектів законів України та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності acquіs communautaіre, що відповідає завданням, які стоять перед Україною на сучасному етапі адаптації;

— систематизований характер має робота зі здійснення перекладу актів acquіs communautaіre українською мовою.

На цьому напрямі перед нами стоїть багато завдань, і лише спільна робота уряду й парламенту дасть змогу просунутися нам по шляху європейської інтеграції і дійсно наповнити змістом нову посилену угоду, яка укладатиметься між Україною та ЄС.

Підсумовуючи проведену роботу, необхідно зазначити, що досягнуто значного прогресу. Водночас, не всі заходи, передбачені Планом дій, виконувались у повному обсязі. І в цьому контексті від України в подальшому очікується забезпечення збереження належного темпу реалізації двосторонніх домовленостей, закріплених у Плані дій. Уряд і надалі буде здійснювати послідовну роботу з виконання Плану дій і цілей, передбачених цим документом.