Коли влітку 2013 року поблизу Рівного відкрили сучасний сміттєпереробний завод, співзасновником якого є ТзОВ «Укреко-Індастрі», рівняни зітхнули з полегшенням, оскільки, як вони вважали, вдалося розв’язати проблему з переробкою відходів не лише обласного центру, а й із довколишніх населених пунктів. А високі посадовці держави, провівши на Рівненщині у листопаді того-таки 2013-го виїзну колегію Мінрегіону, навіть на його прикладі пропагували створення сучасних промислових кластерів із виробництва поновлюваного палива, зокрема з побутових відходів, та використання його на вітчизняних підприємствах. Адже за рахунок таких кластерів зменшується використання природного газу (це особливо актуально нині, коли в країні дефіцит газу і вугілля), вирішуються екологічні питання, надходять інвестиції та створюються робочі місця.
Рівненський сміттєпереробний завод, як один із таких кластерів, уже з перших днів своєї роботи показав, як відходи можна перетворити в доходи. Адже тут з відходів виготовляли альтернативне паливо — флафф, а потім поставляли його на Здолбунівський завод «Волинь-Цемент»: в обертових печах флафф спалювався разом із пиловугільною сумішшю під час виробництва цементу. Завдяки застосуванню альтернативного палива цементний гігант економив двадцять відсотків вугілля.
Пишу про це в минулому часі, бо вся та ідилія тривала недовго: у грудні 2013 року Рівненський сміттєпереробний завод зупинився, а перипетії щодо відновлення його роботи тривають і досі. Ось що з цього приводу розповів міський голова Рівного Володимир Хомко:
— Рівненський сміттєпереробний завод — це унікальний проект, який свого часу ініціювала міська влада Рівного. Його було реалізовано — завод побудовано, запущено в дію. Але невдовзі зупинено через недолуге законодавство. У процесі будівництва підприємства було прийнято закон, який зобов’язує ліцензувати цей вид діяльності. Організацію, яка б видавала цю ліцензію, не створено. Відтак ліцензію немає де отримати, а закон вимагає ліцензування. Закон, який розблокував би цю ситуацію, до Верховної Ради України було внесено. Тож доля заводу опинилася в руках народних депутатів.
— Справді, у вересні 2014 року такий законопроект, зареєстрований у парламенті за №2295, було відкликано, — продовжує тему голова Рівненської ОДА Віталій Чугунніков, який на той час був народним депутатом України. — Тоді нам пояснили це тим, що, мовляв, він лобіює чиїсь інтереси, тому потрібно підготувати інший, досконаліший закон. Але такий закон і досі не внесено у Верховну Раду. Тим часом такий сучасний завод (а торік Міністерство регіонального розвитку України визнало його кращим в Україні в номінації «Промислові підприємства та об’єкти промислового призначення». — Авт.) фактично простоює. Тож, зустрічаючись нещодавно з посадовцями уряду, обговорив із ними можливості створення відповідних законодавчих умов із відновлення роботи сміттєпереробного заводу на Рівненщині.
Керівник області сподівається, що такий важливий законопроект, над яким нині працюють фахівці, підтримають і народні депутати 
України.
 
Рівне.