У країні буде запроваджено погодинну оплату праці

Народні депутати ухвалили у першому читанні доопрацьовані зміни до Кодексу законів про працю та закону «Про оплату праці» (щодо визначення погодинної мінімальної заробітної плати).

У законопроекті, наголошував доповідач, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці Іван Бондарчук, передбачається нормативне визначення погодинної заробітної плати, уточнення порядку встановлення розміру місячної і погодинної мінімальної заробітної плати з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (замість вартісної величини мінімального споживчого бюджету). Пропонується також закріпити недопустимість збільшення завдань (норм виробітку) у зв’язку зі збільшенням місячної та погодинної зарплати. А особам, які працюють за погодинною системою оплати праці і яким не встановлено тривалість щоденної роботи, оплачуватимуться як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлену законодавством або колективним договором (угодою) норму тривалості робочого часу на тиждень. Місячний та погодинний розмір мінімальної заробітної плати визначатиметься з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, загального рівня середньої зарплати, продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Народні депутати направили на доопрацювання зміни до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питань власності та співвласності). Документом, за словами його автора Михайла Мельничука, передбачається, що безоплатна приватизація державного та комунального житлового фонду триватиме до 1 січня 2009 року. За громадянами, які не виявили бажання у визначений строк приватизувати займане ними житло, зберігатиметься чинний порядок одержання і користування житлом на умовах оренди. Орендодавцем державного та комунального житла виступатиме орган місцевого самоврядування. Вартість оренди одного квадратного метра загальної площі визначатиметься місцевими органами влади раз на рік та оприлюднюватиметься не пізніше ніж за два місяці до введення.

Такий закон, запевняв народний депутат, сприятиме прискоренню темпів приватизації державного та комунального житлового фонду, що дасть можливість усім громадянам отримати у власність наявні у них житлові приміщення. Водночас збільшення кількості власників нерухомого майна підвищить добробут населення, пожвавить ринок нерухомості та залучить до цього процесу банківський капітал. Однак і цих аргументів виявилося недостатньо для підтримки документа у першому читанні. Катерина Самойлик зазначила: законопроект складний, оскільки передбачає зміни до багатьох проектів, тому над ним треба ретельніше працювати.

Верховна Рада зняла з розгляду і проект закону про внесення змін до закону «Про прокуратуру» (щодо затвердження тексту присяги працівника прокуратури).

Народні депутати включили до порядку денного, але не змогли ухвалити закон про внесення змін до деяких законів України (щодо впорядкування соціальних послуг за соціальним страхуванням). Член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Бевзенко наголошував, що законопроект підтримав комітет і Головне науково-експертне управління. Однак деякі промовці зазначали, що земельне питання надто трагічне для України, тому до нього треба підходити обережно. Та й головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради наголосив, що селяни нічого не втратили, втратили чиновники. Бо переважно йшлося про те, що землі запасу можуть змінювати цільове призначення.

Крім того, народні обранці висловили своє бачення шляхів виходу з кризи, дали оцінку різним подіям. Так, за словами комуніста Валентина Матвєєва, для виходу зі штучно створеної Президентом кризи є два варіанти: чекати рішення Конституційного Суду або глава держави скасовує свій указ про розпуск, а Верховна Рада — відповідні постанови. Соціаліст Михайло Мельничук наголошував: «Шоу під назвою чесні дострокові вибори не має нічого спільного з демократією». А Олександр Єфремов звернув увагу на спробу захоплення сімома співробітниками СБУ інформаційного центру Міністерства юстиції. Він наголосив, що, зіставляючи такі дії з тим, що глава держави за останній час підписав 34 укази, «положення яких не відповідають Конституції і законам», можна констатувати: «З боку оточення Президента ігнорується основний демократичний принцип — принцип верховенства права». І просив Генпрокуратуру відреагувати на прикрий інцидент. Євген Мармазов порушив питання про промисловий шпіонаж, зокрема про передачу технічної документації на літак Ан-70 за кордон, після чого іноземні партнери відмовилися від імпорту української техніки і почали створювати свої аналоги.

А фракція Партії регіонів, позицію якої оприлюднив Василь Ядуха, запропонувала оголосити персоною нон грата аналітика Аріеля Коена за його статтю «Слабка Україна може стати легкою здобиччю Росії» в газеті «Вашингтон таймс». Регіонали засудили «явно необ’єктивні і недружні по відношенню до України» вислови автора.

На початку ранкового засідання народні депутати привітали Тетяну Засуху з днем народження.