За природно-кліматичними умовами та географічним розташуванням область має всі можливості стати провідним туристично-рекреаційним краєм держави. Низинні райони ваблять туристів джерелами лікувальних термальних та мінеральних вод, гірські — тими ж мінеральними джерелами та ідеальними умовами для розвитку гірськолижного туризму. Бо тоді, коли в низині вже достигають черешні, полонини ще тримають на своїх гордих головах снігові шапки. Проте це багатство краю використовується ще не так, як, приміром, у найближчих сусідів з Івано-Франківщини. Тому чергове виїзне засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради про стан і перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі з участю голів районних рад було вирішено провести в Рахівському районі, де розвиток туризму має давні традиції, а за досвідом поїхати і до сусідів. Тим більше що у голів двох обласних рад — Михайла Кічковського та Ігоря Олійника — наміри про тіснішу співпрацю двох областей з’явилися не вчора. І не тільки в розвитку туризму.

На туристичній галузі «зав’язано» понад 200 інших

Голова Рахівської райради Іван Сурмачевський інформував, що на території району функціонують 53 туристично-рекреаційні об’єкти, інформаційний центр «Гуцульська світлиця», турагентство «НіМС», агентство агроекотуризму. Туристичні послуги надають і 80 селянських садиб. Справжніми туристичними родзинками є географічний Центр Європи та Карпатський біосферний заповідник. Його екосистема належить до найцінніших екосистем землі і входить до Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Тут діє єдиний в Україні музей екології гір. Вагоме місце в розбудові туристично-гірськолижних комплексів відведено полонині Драгобрат. Натепер тут відкрито 20 приватних готелів та міні-готелів, працює комплекс гірськолижних витягів завдовжки від 500 до 1000 метрів, облаштовано спортивну трасу з фристайлу. За останні роки у розвиток туризму вкладено понад 10 мільйонів гривень інвестицій.

У найближчих перспективах — інвестиційні проекти розбудови туристичної інфраструктури в селі Квасах та гірськолижного курортного комплексу в урочищі Свидовець. У Квасах буде споруджено п’ятизірковий санаторно-готельний комплекс на 2500 місць, а в урочищі Свидовець — гірськолижний курортний комплекс. Рахівщина багата і джерелами цілющих мінеральних вод, однак із дев’яти родовищ освоєно тільки три, зокрема на території санаторію «Гірська Тиса». За цілющими властивостями йому немає рівних в Україні.

— Область може приймати щорічно більш як півмільйона туристів, — сказав начальник управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської облдержадміністрації Олександр Марченко. — На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів налічує майже триста таких об’єктів, а будівництво ще двох десятків триває. Рік у рік у розбудову, реконструкцію та модернізацію галузі вкладається дедалі більше інвестицій. Завершується розробка генпланів розвитку гірськолижного курорту «Великий Верх» та «Плай» на Боржавському нагір’ї, що охоплює Воловецький та Міжгірський райони, природно-рекреаційної території «Синевирське озеро», згадуваного вже гірськолижного курорту Драгобрат—Кваси. Але не можна обійти й ті проблеми, які гальмують розвиток галузі. Насамперед це слабка комунікаційна доступність перспективних для освоєння територій, недостатньо розвинена інфраструктура в гірських районах (дороги, електрифікація, газифікація, телефонізація тощо), сервісне обслуговування, стан вокзалів, проблеми з наданням додаткових потягів сполученням Київ—Ужгород під час новорічно-різдвяних свят. Ширшою має бути мережа пунктів аварійно-рятувальних загонів, а оснащення наявних — сучаснішим.

А ось як бачить розвиток галузі голова постійної комісії з питань розвитку туризму та рекреації облради Василь Швардак:

— Серед тих багатьох завдань, які належить розв’язувати обласній та районній владі, найголовніше — створення робочих місць. Зокрема й через розвиток туризму. Тому потрібно затвердити генеральний план, без якого такий розвиток нереальний. Нині, вважаю, обласній владі слід зосередитися на розбудові Драгобрату, де сніг лежить до початку літа. Впорядкувати його до рівня сусіднього Буковеля. Стосовно горян, яким і так випала нелегка доля, то маємо допомогти їм скористатися щедрим даром природи, яким Верховину наділив Бог. А держава, яка сприяння у розвитку туризму лише декларує, мусила б підставити і своє плече. Хоча б подбати, щоб так звані гірські, які виплачуються мешканцям населених пунктів із гірським статусом, платив не той, хто на свій страх і ризик вкладає кошти в туризм, створює нові робочі місця, бере на себе розбудову інфраструктури та підготовку фахівців. А тому ми повинні звернутися до уряду з переконливим аргументом, що гірські надбавки до зарплати тим, хто зайнятий у цій сфері, — це клопіт держави. Інакше ще довго будемо дивуватися, чому турпутівки до Туреччини чи на Середземномор’я інколи навіть дешевші, ніж у Карпати.

Своїми міркуваннями поділилися й заступник голови обласної ради Михайло Мартин, начальник обласного управління Державної служби України Василь Попадинець, голови районних рад, котрі теж узяли участь у роботі координаційної ради. Йшлося про необхідність відновлення старих і знакування нових туристичних маршрутів різного рівня складності (піших, водних, кінних тощо), безпеку туристів, створення розгалуженої системи інформаційно-туристичних центрів, сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

— Туристична галузь пересікається із більш як сотнею галузей народного господарства, — резюмував голова облради Михайло Кічковський. — Тому зайве говорити, що це — нові робочі місця для наших краян безпосередньо вдома. Що означає можливість повернути в закарпатські сім’ї чоловіків, матерів, братів, сестер, котрі поневіряються на заробітках на чужині. Тому нас має об’єднати бажання зробити все, щоб розбудувати наш край, і, зокрема, туристично-рекреаційну галузь як пріоритетну, особливо в гірських районах. Зрештою, туризм — це майбутнє краю, майбутнє наших дітей та онуків. І цьому, вважаю, альтернативи нема. Тим паче що наступний рік передбачається оголосити в Україні роком туризму. Для того щоб це не стало черговим гаслом, уже тепер районним радам спільно з райдержадміністраціями розробити й затвердити на сесіях відповідні програми із перспективою на найближчі п’ять років. Визначити рекреаційні території, концепції їх розвитку, підготувати пропозиції до рад вищого рівня про створення курортів місцевого та державного значення, розробити та затвердити механізми захисту природно-заповідних, рекреаційних територій від забруднення та екологічного перенавантаження. Під час формування місцевих бюджетів щорічно передбачити кошти на реалізацію заходів цієї програми. Нині маємо нагоду побачити, як роблять це сусіди.

...Краще, ніж далекий родич

...Зустріч голів і делегацій Закарпатської та Івано-Франківської обласних рад відбулася на базі пансіонату «Первоцвіт» у Яремчому. Голова Івано-Франківської облради Ігор Олійник щиро подякував Михайлу Кічковському за цікаву ідею обміркувати співпрацю в соціально-економічному розвитку сусідніх областей.

Голова Закарпатської облради у своєму вступному слові зазначив:

— Хоча живемо по різні боки Карпат, ми — одна родина, в якій багато спільного — радощів, перемог, труднощів. А найголовніше і найдорожче, що нас єднає, — наша Україна. Оскільки Закарпаття — область прикордонна, то екологічний і санітарний стан навколишнього середовища має винятково важливе значення. Щоб вивчити, як вирішується це питання у сусідніх країнах, ми провели виїзне засідання Координаційної ради в угорському місті Мішкольці. Тут завдяки зусиллям органів місцевого самоврядування уже кілька років працює за новітніми технологіями завод з переробляння твердих відходів, є сучасне сміттєзвалище. Зримий результат цієї поїздки — за підтримки інвесторів із Мішкольця у Виноградівському районі відкрито перше в області аналогічне підприємство. Такі плановано облаштувати в Рахівському, Хустському, Великоберезнянському районах, де туризм і рекреація — провідні галузі. А нещодавно з участю депутатів Львівської обласної ради, представників місцевого самоврядування кількох воєводств Польщі на Закарпатті проведено міжнародну презентацію проекту «Центр українсько-польських ініціатив — створення стійкої платформи для розвитку транскордонного співробітництва». Побувала в нас і делегація депутатів місцевих рад Волинської області. Але особливо важливо мати насамперед тісні партнерські економічні зв’язки на рівні обласних, районних рад із нашими першими сусідами по Карпатському регіону. Бо й справді: близький сусід — краще, ніж далекий родич. Ще їдучи до вас, ми побачили, як налагоджено розвиток туристичної галузі на Івано-Франківщині. Це переконлива підстава для того, щоб зустрічатись частіше. Тож від імені обласної ради, від себе особисто запрошую вас на Закарпаття.

Люб’язно прийнявши запрошення, голова Івано-Франківської обласної ради Ігор Олійник сказав:

— Роль Івано-Франківщини на туристичному ринку України динамічно зростає. Ось і торік наш край відвідали понад 325 тисяч любителів мандрівок, тобто вдвічі більше, ніж за 2005-й. А це не лише відкриття нових робочих місць, а й істотне поповнення бюджету. Тільки гірськолижний комплекс «Буковель» за період своєї діяльності сплатив до регіонального бюджету понад два з половиною мільйони гривень податків та зборів. На цьому туркомплексі працює півтори сотні місцевих жителів, а частка у формуванні бюджету села Поляниці, на околицях якого розташувався «Буковель», становить дев’яносто відсотків.

Туристичну галузь ще п’ять років тому визнано пріоритетною в розвитку економіки регіону. В області діє Програма розвитку туризму на 2002—2010 роки, а на дев’ятій сесії обласної ради затверджено Стратегію розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківщини до 2015 року. Ще одна програма стосується розвитку сільського туризму. Нині таких садиб, які приймають туристів, в області понад 300. Розвиток зеленого туризму — оптимальний спосіб подолати депресивність гірських районів. Це актуально і для Закарпаття. А ви ще маєте й таке багатство, як лікувальні термальні та мінеральні води.

За результатами досліджень, обслуговування одного іноземного туриста у країні гарантує п’ять-десять додаткових робочих місць Крім того, галузь активно підтримує національні традиції, стимулює розвиток народних промислів, виробництва сільгосппродукції, збереження довкілля. Та, попри це, є тут чимало проблем, які потрібно розв’язати найближчим часом. Передусім це стосується дієвішої державної підтримки. Тому сторони зійшлися на думці — спільними зусиллями добиватися цієї підтримки. А ще — разом діяти під час просування туристичних і курортних послуг на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках, зокрема й під час міжнародних виставок-ярмарків «Турєвроцентр—Закарпаття», які в Ужгороді стали традиційними. У перспективі — поєднати туристичні стежки двох областей в одну систему, спільно вирішувати проблеми охорони навколишнього середовища, чистоти гірських річок, зберігати і примножувати народні традиції та промисли. Ці наміри й лягли в основу угоди міжрегіональної співпраці Закарпатської та Івано-Франківської областей, яку підписали Михайло Кічковський та Ігор Олійник.

* * *

А тим часом в Ужгороді голова правління української компанії «Атол Холдинг» Олег Боярин презентував інвестиційний проект туристичного центру «Полонина Руна». Йдеться про спорудження в Перечинському районі гірськолижного, курортно-санаторного та історико-культурного центру загальною площею майже 60 тисяч гектарів. Проектом передбачено побудувати вісім туристичних центрів на полонині Руна, а також поблизу сіл Тур’я-Поляна, Лумшори, Лікіцари, Липовець, Турички, Полянська Гута. А це близько 350 готелів, пансіонатів, котеджів і гірських притулків десь на 19 тисяч місць. Реалізація проекту розпочнеться із Тур’ї-Поляни. Тільки сюди буде інвестовано 250 мільйонів доларів. За півтора року центр уже має прийняти перших гостей.

Ужгород—Ясіня—Яремче—Ужгород.

На знімку: Михайло Кічковський (ліворуч) та Ігор Олійник на Буковелі.

Фото Анни РОМАНЕНЧУК.