На розгляд Верховної Ради подано законопроект, у якому йдеться про йодизацію всієї солі, котра продаватиметься на прилавках магазинів. Асистент, кандидат хімічних наук кафедри медичної хімії Буковинської державної медичної академії Людмила Костюк вважає, що депутати, які готували законопроект, лобіюють інтереси виробників солі. Вона наполягає на тому, що перетворювати продукти у такій кількості на нібито носії корисного йоду,
— безглуздя.—
Людмило Степанівно, багато хто вважає йодовану сіль ефективним засобом запобігання низці захворювань, однак ви проти тотальної йодизації. Чому?—
Йодат калію (КІО3), який пропонують для йодизації солі, — це отруйна речовина штучного походження. На цьому наголошується у підручнику з фармацевтичної хімії. Там саме сказано, що КІО3 —це потужний окислювач. Хіміки вказують на те, що залежно від рівня рН кишечнику, який пов’язий із процесами окислення в організмі, можуть утворюватися різні йодні сполуки, що неоднозначно впливатимуть на стан цього органа, зокрема, можуть спричинювати виразки й негативні зміни — аж до утворення «дірок» у кишечнику. Але на сьогодні, згідно з медичними даними, в дитячого населення нашої країни в сім разів зросла кількість випадків захворювання на виразку шлунка, дванадцятипалої кишки, інших хвороб кишечнику. Чи варто здоров’я таких дітей піддавати ще й впливу йоду?Розробники проекту з тотальної йодизації населення аргументують свою позицію підвищеним ризиком викиднів у вагітних, котрі мають йододефіцит. Але ж медикам добре відомо, що надлишок йодату калію в організмі теж провокує викидні.
—
Тобто потрібно провести роз’яснювальну роботу стосовно того, кому можна вживати йодовану сіль, а кому — ні?—
У тому-то й річ, що йдеться про тотальну й примусову йодизацію солі. А також її застосування у виготовленні продовольчих продуктів щоденного споживання, скажімо, хлібобулочних. Автори законопроекту наполягають на тому, щоб на прилавках магазинів продавалася лише йодована сіль, лише збагачений йодом хліб та інші продукти харчування. Повальне йодування солі здатне збільшити споживання йоду, але не здатне розв’язати проблему профілактики йододефіцитних захворювань і може створити жахливі умови виживання старих, малих і ще не народжених.Перед прийняттям такого радикального рішення на рівні всієї нації щонайменше потрібно провести широкомасштабні дослідження. Однак в Україні ніхто цього не робив. А ось негативний досвід примусової йодизації ми маємо. В 70-х роках минулого століття почали примусово використовувати йодні сполуки в Закарпатті для подолання йодного дефіциту в цьому регіоні. Як засвідчило медичне обстеження, третина населення не прореагувала на ці заходи, зате у решти констатували негативні процеси йододефіцитного походження в організмі.
Ще одна небезпека полягає в тому, що, згідно зі статистичними даними, понад два відсотки населення України мають алергію на йодні сполуки. Насправді ця цифра може бути значно більшою
— до п’яти відсотків. Постає питання: яку сіль використовуватиме ця категорія людей?—
Чи придатна йодована сіль для консервування?—
Насправді KІO3 у кислому середовищі перетворюється на канцерогенну речовину. Це означає, що використовувати збагачену ним сіль для консервування не можна.—
Невже проблема нестачі йоду настільки глобальна, що потрібна примусова йодизація?—
Йододефіцит того чи того регіону визначається за наявністю йоду у воді та ґрунті. За офіційними даними, лише сім областей України визнано йододефіцитними: Волинська, Закарпатська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька, Івано-Франківська. Однак відомо, що у тій самій Рівненській області, незважаючи на знижений вміст йоду в ґрунті та воді, рівень йододефіцитної захворюваності населення не перевищує середнього рівня по Україні. Це пояснюється тим, що у цій місцевості росте багато рослин, які містять сполуки йоду.—
Як компенсувати йододефіцит природними засобами?—
Їх достатньо: треба вживати волоські горіхи, буряк, капусту, чорноплідну горобину, чорниці, синій виноград тощо, а ще морську капусту та рибу. Треба сказати, що органічні сполуки йоду, на відміну від штучних, організм засвоює добре, а надлишок легко виводить. Слід провести широкомасштабні дослідження з визначення потреби в додатковому вживанні сполук йоду більшістю населення. І навіть якщо це буде підтверджено, вважаю, що на прилавках магазинів поруч із йодованою сіллю має продаватися природна.З огляду на особливий стан екології на території України йодована сіль
— це ліки, тож використовувати її треба індивідуально і в кожному випадку — за призначенням лікаря. Змушувати людей користуватися йодованою сіллю — означає змушувати населення займатися самолікуванням. А це, як відомо, є небезпечним.Я була в Канаді, де виражений дефіцит йоду. Живуть там на 20 років більше. Але там ніхто не пропонує насильницьки годувати усіх йодованою сіллю і не видає це за панацею від усіх бід. Там є інше
— здорова екологія, культивування здорового способу життя, здорова їжа і неотруйна вода.—
Тож як бути?—
Раджу споживати природну їжу з високим вмістом йоду. А перед тим, як почати користуватися, та ще й щодня, продуктами, які штучно збагачені йодом, тією самою сіллю, треба обов’язково обстежитися в лікаря: чи потребує цього ваш організм.
