Хай би що говорили про успіхи в економіці, про справжній стан її здоров’я судять не зі слів політиків, а з надходжень до бюджету та з того, як винагороджується праця людей, котрі створюють національний валовий продукт або працюють на суспільство. А з цим у нас аж ніяк не все гаразд. Особливо обурює те, що навіть мізерні за європейськими мірками зарплати люди не отримують місяцями, і залишається тільки здогадуватися, за рахунок чого виживають їхні сім’ї.
На жаль, заборгованість із виплати зарплати в Запорізькій області продовжує наростати й нині становить 32,3 мільйона гривень. Це на 4,7 мільйона, або на 17 відсотків більше, ніж було на початок року. Навіть якщо розділити суму заборгованості на середньостатистичну зарплату по області, то виходить, що роботодавці взяли в 30 тисяч запоріжців безвідсотковий кредит на місяць, що, звичайно, абсурдно...
Ця сумна картина має і зворотний бік — наповнення Пенсійного та інших фондів соціального страхування, відрахування до яких мають бути синхронізовані з виплатою зарплати. Але навіть прості арифметичні підрахунки показують, що роботодавці вміло обходять законодавство і за потурання банків, котрі мають контролювати пропорційність відрахувань, «відмазуються» від державних соціальних фондів жалюгідними крихтами. Адже сума заборгованості тільки перед Пенсійним фондом України на 1 квітня становить майже 71,7 мільйона гривень, що більш як удвічі переважує негативний баланс із зарплати. До того ж із початку року ця заборгованість зросла на 4,1 мільйона гривень, що фактично відповідає наростанню обсягів несплаченої зарплати.
Певна річ, це створює проблеми з виплатою пенсій. Не випадково ж її терміни торік були перенесені і ледь вписуються у визначену законодавством дату — 25-те число кожного місяця. Добре, що держава підстраховує свій фонд і виділяє дотації з бюджету. Але несвоєчасна сплата страхових внесків та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування дуже боляче зачіпає інтереси великої групи людей. Це ті, хто готується до виходу на пенсію, та працюючі пенсіонери, котрі мають право на перерахунок розміру своєї пенсії. Адже страховий стаж нині нараховується лише в тому разі, коли за працівників вносять страхові внески. До того ж не нижче мінімальних розмірів, встановлених законодавством. Тобто трудовий стаж може відповідати страховому лише за певних умов...
Тож уявіть, в якій жахливій ситуації опинилися одразу понад тисяча працівників ВАТ «Південьдизельмаш», котрим страховий пенсійний стаж зараховано лише по січень 2004 року, або 143 працівники Оріхівського виробничого управління житлово-комунального господарства, проти прізвищ яких у системі персоніфікованого обліку остання відмітка про сплату внесків датована червнем того-таки року! Із січня 2005-го обірвався страховий пенсійний стаж у всього колективу Бердянського державного заводу скловолокна, з листопада і грудня цього ж року — у працівників житлово-комунального господарства Вільнянська та Якимівки, з січня 2006 року — в їхніх мелітопольських колег. Прикро, але із глибокої боргової ями ніяк не може вилізти й колектив Запорізького державного заводу «Радіоприлад», де мають чудові технічні розробки, однак через вузьке коло замовників не можуть реалізувати свій потенціал. Підприємство завинило перед Пенсійним фондом понад 2 мільйони гривень, через що страховий стаж його працівникам зараховано лише по липень 2006 року.
Оскільки рецептів оздоровлення економіки ми ніяк не можемо виробити, то для боротьби із заборгованістю застосовується, так би мовити, метод тиску на боржників. Зокрема, вже цьогоріч проведено три розширені обласні наради з питань сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду і 17 таких нарад у районах, відбулися чотири засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, 99 засідань відповідних міських і районних комісій, перед якими звітували про свою роботу 260 керівників підприємств-боржників.
До активу влади можна зарахувати й 41 нараду з арбітражними управляючими підприємств-банкрутів, 274 адміністративні штрафи, які наклали на керівників підприємств-боржників начальники управлінь Пенсійного фонду в містах і районах області. У цій системі задіяні прокуратура, господарські суди та Державна виконавча служба. Отже, тим, кого викликають «на килим» або, ще гірше, на кого заводять кримінальну справу, не позаздриш. Інша річ, чи дають належний результат титанічні зусилля чиновників стосовно наведення порядку в середовищі платників страхових внесків? Здавалося б, не так і погано попрацювали вони гуртом, витиснувши з боржників за перший квартал 4,2 мільйона гривень. А що це дало, вже було сказано: загальна сума заборгованості перед Пенсійним фондом з початку року зросла на 4,1 мільйона.
Як це нагадує запопадливу господиню, котра, вибиваючи килимок, так постаралася, що від нього залишилося лише дрантя!
Запорізька область.
