Ранкове засідання 18 квітня

Зрив роботи Конституційного Суду наруга над Основним Законом і, до того ж, суперечить європейському вибору України та демократії. Таким був лейтмотив виступів народних депутатів коаліції національної єдності. Вони запропонували свої рецепти для виходу з кризи і вкотре закликали гаранта Конституції відстоювати інтереси всієї країни, а не окремих політичних сил, та сісти за стіл переговорів з парламентською більшістю.

Василь Берташ, оприлюднюючи заяву «Партії регіонів», розпочав з того, що сам факт розгляду указу Президента про дострокове припинення повноважень глави держави все ж свідчить, що демократія в Україні ще не розтоптана. «Тільки Конституційний Суд може і повинен вирішити конфлікт усередині країни», — зазначав депутат. І тільки після цього шукати політичний компроміс. Рішення КС це єдиний вихід із політичної кризи, а свідоме створення президентським оточенням перешкод для роботи представників Феміди, на переконання «регіоналів», — це злочин.

«Якщо Україна твердо стає на шлях європейської демократії, якщо ми сповідуємо демократичні принципи, то мусимо визнавати і виконувати рішення вищих інстанцій. Нас обєднує набагато більше, ніж розділяє», — заявив народний депутат.

Фракція КПУ, думку якої оприлюднив Валентин Матвєєв, вимагала від глави держави забезпечити безперешкодну діяльність Конституційного Суду. Інакше, погрожували комуністи, народні обранці розпочнуть процедуру імпічменту.

«Регіонал» Борис Дейч запропонував накласти мораторій на прийняття політичних рішень до вердикту Конституційного Суду. І в такий спосіб, на його переконання, всі керівники держави гідно вийдуть із штучно створеного конфлікту.

А «нашоукраїнець» Віктор Лещенко запропонував провести «круглі столи» та публічні дискусії з участю колишніх президентів, керівників парламенту й уряду, політиків, фахівців і протягом двох-трьох днів обєднати пропозиції інтелектуальної еліти. І тільки на підставі них політичним силам розпочати ефективний діалог про перспективу країни, якій потрібна стабільність і прискорений економічний розвиток.

Підсумовуючи їхні виступи, Голова Верховної Ради Олександр Мороз попередив, що спроба незаконного розпуску парламенту відповідно класифікується у Кримінальному кодексі, а будь-які кроки, що виходять за межі Конституції, не мають терміну давності. «Не може бути мораль поза законом, і не може бути порушення законів моральним», — зазначив глава парламенту і додав: «Верховна Рада є, працює і працюватиме, бо так передбачено Конституцією... Ми знайдемо компроміс. За однієї умови на основі Конституції». Олександр Мороз висловив сподівання, що Конституційний Суд ухвалить справедливе рішення.

Народні депутати ухвалили в першому читанні законопроект про забезпечення молоді житлом. Однак цей потрібний документ реалізують лише в тому разі, наголошувала більшість промовців, якщо в державі буде стабільність.

Секретар Комітету з питань сімї, молодіжної політики, спорту та туризму Євген Філіндаш зазначив, що нині назріла необхідність у розробці нової стратегії забезпечення житлом молодих сімей. Так, середня забезпеченість житлом в Україні становить близько 20,3 кв. м загальної площі житла на одну людину, а от у розвинених країнах цей показник удвічі-тричі вищий. В черзі на отримання житла перебуває 1,4 млн. сімей. У середньому щорічно отримують житло лише до 30 тисяч черговиків. Це означає, що за таких темпів «середньому» черговику доведеться чекати житло близько 60 років. До того ж лише близько 10 відсотків громадян спроможні виконувати зобовязання за іпотечними кредитами, які надають комерційні банки.

Лише 3,4 відсотка від загального кредитного портфелю українських банків це кредити на житло.

Сотні тисяч молодих сімей потребують поліпшення житлових умов, але їх матеріальний стан не дає можливості придбати житло чи отримати іпотечний кредит у комерційному банку. В черзі на поліпшення житлових умов перебуває близько 90 тис. молодих сімей.

Мета законопроекту, за словами народного депутата, визначити правові, економічні, соціальні та організаційні засади державного фінансування та цільового довгострокового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян України, які постійно проживають на території України. А також правові основи діяльності Державного фонду молодіжного житлового кредитування.

Соціаліст Степан Бульба запропонував опублікувати законопроект у «Голосі України», щоб до його доопрацювання долучилася молодь і громадські організації. Парламентарії внесли зміни до Закону «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки».

Парламент ухвалив за основу зміни до деяких законів України (щодо оприлюднення інформації стосовно зон радіоактивного забруднення). Законопроектом передбачено, що уряд раз на три роки оприлюднюватиме інформацію про перелік територій, які віднесені до зон радіоактивного забруднення, на основі даних щорічної дозиметричної паспортизації, із зазначенням очікуваних доз опромінення населення.

Крім того, народні обранці ратифікували Угоду між Кабінетом Міністрів України і урядом Королівства Данія про технічне і фінансове співробітництво та Стокгольмську конвенцію про стійкі організми-забруднювачі.

Насамкінець глава парламенту закликав прибічників коаліції національної єдності не перебувати біля секретаріату Президента, бо там, за його словами, готуються вуличні провокації. А Василь Кисельов повідомив, що, за його інформацією, з Дніпропетровська до Києва їдуть силовики, а опозиція готує на пятницю провокації, щоб дати привід главі державі запровадити надзвичайний стан.