Загальновідомо, що резюме
— це перший крок до бажаної роботи. Однак грамотно його написати непросто.Місця роботи вказують у зворотному хронологічному порядку
— спочатку останнє. Аналогічна ситуація і з вузами. Назви організацій, навчальних закладів пишуть повністю, не скорочуючи та не використовуючи абревіатур. Бо те, що комусь здається добре відомим, інший, може, почув уперше.Добре, коли резюме коротке та чітко структуроване. Оптимальний обсяг
— одна сторінка формату А4. Тоді для його перегляду роботодавець витратить мінімум часу. Тому так важливо, щоб ключові здібності, досягнення та досвід людини одразу впадали в очі. Проте не варто описувати всю трудову біографію. Найкраще зупинитися на 3—5 останніх місцях. Саме вони найбільше цікавлять потенційних роботодавців.Як додаткову інформацію вказують знання мов, уміння користуватися комп
’ютером, наявність прав водія тощо. Про хобі згадують тоді, коли воно тісно пов’язане з бажаною роботою. Наприклад, якщо людина «мітить» на посаду журналіста у спортивне видання, а сама з п’ятирічного віку займається тенісом, волейболом чи плаванням, про це неодмінно треба написати.Грамотно складене резюме може посприяти працевлаштуванню. А значна кількість орфографічних помилок шанси отримати омріяне місце, безперечно, зменшить. Тому, якщо немає впевненості у власному знанні мови, варто попросити когось перевірити написане.
І наостанок дещо про шрифт. Краще обирати максимально простий. Без різних завитків та підкреслень. Не варто також зловживати рамками та віньєтками. Тут у пригоді стане звичайний Tіmes New Roman. Завдання резюме
— донести до роботодавця коротку інформацію про претендента, а не продемонструвати можливості його комп’ютера.
