У київський школі №58 нещодавно відбувся Тиждень преси. Підлітки поспілкувалися з медіа-експертами Дмитром Крикуном і Андрієм Куликовим, взяли участь у дискусії «ЗМІ — це відображення реальності чи створення нової?». А на спеціальній прес-конференції спробували себе в ролі журналістів. Ще б пак, до навчального закладу завітала справжня зірка — популярний музикант Сашко Положинський!

Завершився тиждень Ярмарком преси. Мета заходу, зазначає його організатор, студентка Києво-Могилянської школи журналістики Ірина Туз, — формування у школярів медіа-грамотності, тобто критичного ставлення до ЗМІ. Адже підлітки мають правильно обирати інформацію, її обробляти та оцінювати, а також створювати власні повідомлення. Особливо це актуально для тих, хто в майбутньому вирішив стати журналістом. Тож до школи запросили представників провідних друкованих ЗМІ, зокрема, й «Голосу України». Ті розповіли про специфіку роботи у власних виданнях, відповіли на запитання підлітків. Примітно, що школярів найбільше цікавили прагматичні речі — такі, як тираж газет, фінансування та професіоналізм працівників.

Стосовно того, що потрібно висвітлювати на молодіжній сторінці (тобто в «Пропелері»), думки школярів розійшлися. Наприклад, п’ятикласник Ярослав упевнений, що журналісти не повинні оминати увагою екологічну тематику. Його ровесник Микола теж переймається станом довкілля. Хлопчик вважає, що виданням необхідно писати про ті негативні явища, до яких призводить забруднення природи. Зазначає, що справжній журналіст має бути терплячим, особливо, «коли говорить з людиною, яка не знає, що відповісти».

А от десятикласники переконані, що на такій сторінці варто висвітлювати те, що найбільше цікавить молодь, — новини кіно, музики, шоу-бізнесу. Наголошують, що не можна обійтися і без порад психолога. І не дивно, в цьому віці підтримка та порада фахівця часто бувають необхідними! А от політика підлітків майже не цікавить. Риси, без яких, на їхню думку, складно обійтися акулам пера, — комунікабельність, настирливість, непідкупність. Однак зазначають, що журналістом можна лише народитися.

Як з’ясувалося, оформлення та наповнення сучасних ЗМІ школярів задовольняють. Хоча молоде покоління зауважує й певні проблеми. Наприклад, під інтригуючим заголовком часто надруковано зовсім не цікавий матеріал. Зміст статті може взагалі не відповідати назві. Особливо цим «грішать» перші сторінки. Тому, коли розгортаєш видання, — не знаходиш там нічого нового.

На знімку: а в «Голосі України» завжди можна знайти щось цікаве.

ДО РЕЧІ

Соціологи, які в останні роки приділяють значну увагу дослідженню молоді й, зокрема, студентства, вважають, що на вибір професії впливають три позиції:

«хочу» — захоплення, схильності, бажання займатися справою, що цікавить;

«можу» — рівень знань, стан здоров’я, наявність здібностей, необхідних для певного виду діяльності;

«треба» — попит на професію, наявність її на ринку праці, потреба в ній суспільства, престижність.