Мало хто знав про Європейську хартію

Прагнення мати координуючий центр, який накопичував би ідеї та досвід роботи місцевих рад у нових умовах, спонукало групу народних депутатів Ігоря Гриніва, Євгена Кушнарьова, Віталія Мельничука і Василя Руденка звернутися до Президента Леоніда Кравчука з пропозицією утворити Фонд сприяння становленню і розвитку місцевого та регіонального самоврядування. І 17 квітня 1992 року фонд з’явився на світ. До його появи неабияких зусиль доклав тодішній помічник Президента, а нині — голова фонду Микола Пухтинський.

...Гортаю сторінки старого записника. 10 липня 1992 р. Засідання секретаріату правління фонду. На порядку денному:

— підготовка чергового випуску журналу «Місцеве та регіональне самоврядування України»;

— створення експертно-консультаційної групи;

— підготовка конференції з актуальних проблем місцевого самоврядування.

Перші роки, перші кроки. Визначали головні напрями роботи. Пріоритетними вважали напрацювання законопроектів, виконання замовлень місцевих рад тощо. Гостро відчувалася потреба у вивченні міжнародного досвіду законодавчого регулювання питань місцевого самоврядування. З’явилася інформація про існування Ради Європи. За радянських часів мало хто знав про РЄ, а тим паче про Європейську хартію місцевого самоврядування. Тому першочерговим завданням фонду стало бодай зазирнути за цю «завісу», а стратегічним — сприяння прискоренню вступу України до Ради Європи.

У 1995 році фонд став співорганізатором двох міжнародних конференцій, присвячених Європейській хартії місцевого самоврядування та реформуванню місцевого самоврядування в Україні. Учасники цих конференцій (а це — голови сільських, міських і районних рад, працівники їхніх виконавчих органів) з великим інтересом слухали виступи іноземних і вітчизняних доповідачів, взяли активну участь у дискусіях з нагальних проблем стану і подальшого розвитку місцевого самоврядування.

Восени того ж року Україну було прийнято до Ради Європи. Значно зріс інформаційний потік, почастішали візити експертів РЄ. Не можна не згадати і про співробітництво фонду з Конгресом місцевих і регіональних влад Європи (КМРВЄ). На початку 1996 року фонд узяв активну участь у формуванні першої української делегації на пленарну сесію КМРВЄ.

Фонд активно домагався надання Україні конкретної допомоги через контракти і з Радою Європи, і з відповідними структурами окремих країн. Зокрема, варто згадати угоду про співробітництво із Шведською асоціацією місцевих влад (SALA), яке було досить плідне. До цього співробітництва фонд долучив також Асоціацію міст України і громад. Згодом кількість двосторонніх проектів із зарубіжними партнерами значно зросла. Тут і Франція, і Нідерланди, і США, і Польща, і Німеччина та інші.

Зарубіжний досвід організації і діяльності місцевого самоврядування фонд застосовує у законопроектній роботі. Його експерти взяли безпосередню участь у розробці проекту Конституції України, проекту нового закону «Про місцеве самоврядування в Україні», програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування, проектів законів про місцеві державні адміністрації, про комунальну власність, про органи самоорганізації населення та багатьох інших.

Фонд постійно в пошуку... Його знахідка —Всеукраїнські муніципальні слухання. Щорічно на них обговорюються найактуальніші проблеми, обмінюються досвідом муніципальної діяльності, генеруються нові ідеї, відпрацьовуються концептуальні документи щодо зміцнення і розвитку місцевого самоврядування.

Свідчення інноваційного підходу фонду до своєї діяльності — щорічне проведення Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. З 2003 року фонд виконує функції дирекції конкурсу. Його мета — визначення кращих проектів розвитку місцевого самоврядування, спрямованих на розв’язання найгостріших проблем життєдіяльності територіальних громад. Понад 200 проектів уже стали переможцями конкурсу і отримали кошти на реалізацію.

Фонд нині працює над підготовкою Національної доповіді, в якій, по-перше, фіксуються сучасні проблеми місцевого самоврядування; по-друге, накреслюються перспективи муніципального і регіонального розвитку; по-третє, робиться спроба налагодити регулярний щорічний діалог між муніципальною громадськістю та центральною і місцевою владами.

У цьому документі йтиметься і про найболючіші проблеми, які істотно впливають на долю українського місцевого самоврядування. Зазначається, що українська модель місцевого самоврядування помітно кульгає через суб’єктивні причини. Вітчизняні високопосадовці на словах за повноцінне функціонування місцевого самоврядування, а на ділі насаджують модель підвладного, «декоративного». Фонд, до його честі, робить усе можливе, щоб вивести свій корабель з цього «бермудського трикутника».