Ніхто не любить бідних і убогих

Із досьє «Голосу України»

Сергій СкрипЧенко, президент Торгово-промислової палати України, академік УАН. Народився 3 червня 1938 року на Київщині. Закінчив Київський політехнічний інститут. Працював на заводі «Більшовик» інженером-технологом, інженером-конструктором. Обирався депутатом районних рад міста Києва. Має досвід роботи в торговому представництві держави за кордоном. З 1974 року — начальник відділу товарних експертиз ТПП УРСР. Згодом — перший заступник голови президії, перший віце-президент, з 2001 року — президент Торгово-промислової палати України. Організовував створення українських експозицій на виставках у Бельгії, Німеччині, Югославії, Ірані та в інших країнах. Член Митно-тарифної ради України, співголова Польсько-Української торгової палати, член правління Асоціації товарної нумерації «ЄАН-Україна». За вагомі досягнення у праці, активну участь у прискоренні економічних реформ нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Присутній на загальних зборах членів Черкаської торгово-промислової палати президент ТПП України С. Скрипченко дав у своєму виступі високу оцінку праці колег, наголосив на основних напрямах роботи в умовах ринкової економіки. Користуючись нагодою, власкор «Голосу України» в Черкащині зустрілася з київським гостем і попросила відповісти на декілька запитань стосовно діяльності Торгово-промислової палати України загалом.

— Сергію Парфеновичу, сьогодні Торгово-промислова палата України є однією з найвпливовіших і найавторитетніших у нашій державі організацій підприємців. У чому секрет її успіху?

— Найперше, гадаю, в тому, що робота, спрямована на зміцнення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, встановлення контактів із зарубіжними партнерами, а також з утвердження довіри до українського бізнесу й залучення іноземного капіталу, —надзвичайно нині актуальна і затребувана. Більшість представників українського підприємництва, особливо середніх і малих структур, в умовах наближення до стандартів СОТ і виходу вітчизняної економіки на міжнародні терени самотужки не в змозі впоратися з новими викликами. На допомогу їм приходять торгово-промислові палати: вони надають консультаційно-інформаційні послуги, сприяють налагодженню конструктивного діалогу між бізнесом і владою, докладають максимум зусиль, аби вітчизняні товари і послуги з’явилися на зовнішніх ринках.

— І не лише з’явилися, а й завоювали собі «місце під сонцем»?

— Безперечно. З цією метою ми активно залучаємо наших партнерів—членів ТПП до участі у міжнародних бізнес-форумах і ярмарках, ділових клубах і презентаціях. Українські підприємці послуговуються кращими світовими традиціями та зарубіжним досвідом, зав’язують контакти із спорідненими підприємствами, з потенційними споживачами своєї продукції. На останньому, наприклад, ІХ Економічному форумі країн—учасниць Центрально-європейської ініціативи (ЦЄІ), котрий відбувся наприкінці минулого року в Тирані, крім експозиції «Україна пропонує», наша Палата підготувала і вручила всім бажаючим зібрання «Каталог ділових пропозицій українських підприємств». Члени нашої делегації взяли участь у переговорах між представниками державних органів, а також ділових кіл країн—учасниць ЦЄІ з питань двостороннього співробітництва. Наступний форум цієї авторитетної міжнародної фундації відбудеться у листопаді цього року в Болгарії. Урядом України визнана доцільною участь офіційної делегації нашої держави, а також широке представництво членів ТПП з усіх регіонів.

Мовою цифр і фактів

* Торгово-промислова палата України — це 7569 юридичних осіб та їх об’єднань. У 2006 році до Палати прийнято 891 підприємство й організацію. Членська база ТПП зросла на 567 господарюючих суб’єктів, або більш як на 8 відсотків.

— Сергію Парфеновичу, вступ України до СОТ вимагає не тільки технічного переоснащення застарілих технологій підприємств, а й формування нового мислення. Що у цьому напрямі робить ТПП?

— При Палаті сьогодні працює сім галузевих комітетів підприємців: базових галузей промисловості, АПК, легкої промисловості, ринку фінансових послуг, у сфері енергоефективності, виставкового, а також малого та середнього бізнесу. У регіонах діють аналогічні комітети або групи експертів за домінуючими напрямами їх економічної діяльності. Крім широкого кола питань, пов’язаних з удосконаленням державної регуляторної політики стосовно підприємництва, ці комітети нині спрямували свою увагу на підготовку української економіки до вступу у СОТ. Торік, наприклад, профільний комітет підприємців АПК при ТПП розглянув проблеми в царині садівництва та виноградарства, котрі вимагали нагального розв’язання. Пропозиції щодо виходу галузі з кризи та гармонізації стандартів, технічних регламентів на продукцію садівництва, виноградарства і виноробства відповідно до вимог міжнародних організацій, ухвалені комітетом, Мінагрополітики взяло до уваги і неухильного виконання.

— Похвальна оперативність державних аграріїв...

— Так, це приємно. Наведу ще один приклад ефективної співпраці. Щоб мінімізувати негативні наслідки для нашої економіки — одразу після приєднання до Світової організації торгівлі — Комітет базових галузей промисловості ТПП на своєму засіданні провів «мозкову атаку» стосовно очікуваних проблем і викликів. Підготовлену концепцію дій і пропозицій цього інтелектуального зібрання розглянув Перший віце-прем’єр-міністр України, міністр фінансів Микола Азаров, який доручив відповідним міністерствам забезпечити їх реалізацію. Як поінформувало Палату Мінекономіки, вже розроблено проект закону України «Про стимулювання інноваційної діяльності та виробництва високотехнологічної продукції в Україні». Проблемні питання з удосконалення діяльності у сфері стандартизації і технічного регулювання відповідно до вимог СОТ та ЄС також стали темою обговорення на засіданнях комітетів легкої промисловості, малого та середнього бізнесу. Під час дискусії наголошувалося на необхідності переходу від контролю і нагляду на виробництві до моніторингу ринку, як це робиться у країнах ЄС. Широко обговорювалися й психологічні аспекти перебудови нашого підприємництва на порозі вступу до СОТ.

— Щоб зменшити і цей «шок», необхідно, напевно, кожному нашому суб’єкту господарювання якщо не побувати у країнах, що вступили до СОТ, то хоча б уважно стежити за діяльністю ТПП у сфері зовнішньоекономічних зв’язків.

— Це було б дуже добре і корисно. Минулого року нашу організацію відвідала 71 іноземна делегація із 39 країн світу. За участю послів та дипломатів іншого рангу, широких кіл ділової громадськості в Палаті організовано презентації Аргентини, Сінгапуру, Словаччини, Республіки Корея. Проведено також бізнес-форуми з підприємцями Албанії, Бангладеш, Греції, Естонії, Литовської Республіки, Сербії, Чехії. Відбулися засідання двосторонніх ділових рад з партнерами з Білорусі, Молдови, Нігерії, Румунії, Саудівської Аравії...

— Що й казати, перелік контактів ТПП із зарубіжними партнерами досить солідний. А які здобутки цих численних контактів?

— Наведу приклад зовнішньоекономічного співробітництва з Королівством Саудівська Аравія. Уже вдруге торгово-промислові палати України та цієї впливової в Азії держави провели свої спільні засідання. За цей час українськими бізнесменами проведено десятки плідних переговорів про співпрацю в різних галузях економіки. Представником державної компанії «Укрспецекспорт» —стосовно постачання та обслуговування у Саудівській Аравії української техніки військового призначення, віце-президентом компанії «Київміськбуд» — про спорудження там цивільних та інфраструктурних об’єктів, гіпермаркетів та нафтотерміналів, керівниками Іллічівського морського порту — про морське торговельне судноплавство, ТОВ «Райвел» — про поставки до Саудівської Аравії металопродукції та будівництво вантажного терміналу. На зустрічах з нашими саудівськими партнерами йшлося про великі перспективи в галузі торгівлі. За 9 місяців 2006 року товарообіг між двома країнами сягнув 462 мільйонів доларів, а цьогоріч цей показник може зрости до 1 мільярда доларів. Потенціал для цього —неозорий. Це й поставки української авіаційної техніки, парових турбін, вітрових електрогенераторів. У зв’язку з динамічними контактами, що зав’язалися між нашою країною і Саудівською Аравією, досягнуто домовленості про проведення в Києві у другому кварталі цього року третього засідання Українсько-саудівської ділової ради.

Мовою цифр і фактів

* ТПП уклала двосторонні угоди про співробітництво з торгово-промисловими палатами та іншими партнерськими організаціями з більш як 60 країн. У 2006 році підписано угоди про співпрацю з Ірландією, Італією, Пакистаном, Бангладеш. Нещодавно у присутності прем’єр-міністрів двох країн підписано угоду з палатою Узбекистану.

* Представники ТПП України входять до складу 40 міжурядових комісій з питань торгово-економічного співробітництва.

* З метою сприяння українським підприємствам у просуванні їх продукції на закордонні ринки у 15 країнах світу працюють представники ТПП України.

— Сергію Парфеновичу, налагодження взаємовигідних зв’язків із зарубіжними партнерами відбувається не лише у столицях. Які досягнення у цьому напрямі регіонів?

— Якщо сказати одним словом — вони вагомі. Кожна із 27 ТПП, які працюють в областях та в АР Крим, нагромадила свій цінний досвід спілкування із зарубіжними партнерами. Закарпатська, до прикладу, проводить свої «Міжнародні контактні дні», на яких відбуваються зустрічі ділових громад із різних країн. Запоріжці мають добрі стосунки з німецькими підприємцями. У Магдебурзі вони створили Коопераційне бюро, організували бізнес-місію до Німеччини та України. Іванофранківці з австрійським «Фондом ділових винагород» успішно займаються залученням інвестицій. На базі Полтавської палати працює офіс Бюро економічного представництва провінції Ено Королівства Бельгія, здійснено пошук, аналіз та добір, на запит бельгійської фірми, семи українських підприємств, які виробляють вогнетривку цеглу та глину. Черкащани допомагають промисловцям Південно-Африканської Республіки налагодити співпрацю з ВАТ «Азот», зокрема, у питанні інвестицій та збільшення поставок мінеральних добрив до цієї африканської країни. Цей перелік можна продовжувати, адже міжнародне взаємопроникнення економік триває і розвивається.

— У зв’язку з цим доречним буде згадати про виставкову діяльність.

— Безумовно. Спочатку згадаю про новинку — реалізацію проекту «Віртуальні виставки», яка здійснюється в рамках економічного розвитку та співпраці між країнами—учасницями СНД. А ще —про створення порталу в Інтернеті «Ділова інформація ТПП держав—учасниць СНД». Це надзвичайно актуальні програми, котрі працюють у форматі зближення ділових еліт колишніх республік Союзу. Щодо традиційних виставкових заходів, то слід відзначити тенденцію до проведення в регіонах спеціалізованих експозицій. Це, зокрема, «Машинобудування та металургія», «Інтертекстиль», «Агро», «Ювелірний світ», «Світло. Електротех», «Енергозбереження» та інші. Завдяки зусиллям обласних ТПП відроджуються знамениті в минулому виставки та ярмарки: «Волинські торги», «Михайлівський ярмарок», «Подільські торги», «Полтавський ярмарок», «Слобожанський міст».

— Виставкові «домашні» заходи справді масштабні. Але чому зовсім небагато — лише 16 разів — «засвітилися» наші підприємці на зарубіжних виставках?

— Відповідь тут одна — брак фінансових можливостей. Бажання у наших бізнесменів виставитися за кордоном великі, але це потрібно робити достойно, принаймні не гірше за своїх іноземних партнерів. А поїхати на престижні міжнародні виставки-ярмарки з порожніми кишенями і «допотопними» стендами — то краще не ганьбитися, не псувати іміджу України. Ніхто не любить бідних і убогих. Якби держава, врешті-решт, звернула увагу на цю проблему і підтримала найініціативніших та найактивніших промисловців, котрим є що показати у світі, — ситуація швидко змінилася б на позитив.

— І останнє. Торгово-промислова палата України, як мені відомо, уважно стежить за успіхами своїх партнерів—членів ТПП. Хто відзначився своїми особливими успіхами минулого року?

— Із задоволенням назву лідерів щорічної програми «Національний бізнес-рейтинг», котру започаткувала наша Палата спільно з кількома українськими інформаційно-аналітичними структурами. Переможцями стали ті підприємці, які дбають не лише про зростання власного бізнесу, а й про вагомий внесок до бюджету країни, турбуються про добробут своїх працівників. Це ТОВ «Ніссан Мотор Україна», «Компаніт», «Ейр Експрес», НВО «Павлоградський хімічний завод», «ФОГТ Електронік Україна» «Дім і сад» та багато інших, чиї назви не такі відомі на теренах України, але вони посідають провідні позиції на вітчизняному ринку товарів і послуг.

— Дякую, Сергію Парфеновичу, за докладне інтерв’ю. Бажаю успіху!