Їдьте звідси швидко — кажуть американські військові українцям 1-го батальйону 30-ї гвардійської окремої механізованої бригади. Нині вони складають основу українського національного контингенту в Косово.

Звичайно, це жарт. Річ у тім, що американці ніяк не можуть виграти волейбольний турнір серед багатонаціональної тактичної бригади «Shіd» сил KFOR, до якої входить контингент США, Греції, Польщі, Литви та України. Протягом 8 місяців, поки тут перебував цей склад наших сил, — чотири рази чемпіонами ставали українці. Беруть участь військові й у інших спортивних змаганнях, де також посідають призові місця.

Але основне завдання — це військова служба: підтримувати мир і стабільність у Косово. Військові займаються патрулюванням, супроводжують конвої, забезпечують роботу міжнародних організацій ООН, ОБСЄ, Червоного Хреста. До складу контингенту входять 179 осіб під командуванням підполковника Олександра Павлюка. Наші воїни базуються на найбільшій у Європі американській військовій базі «Bondstіl» та в таборі Бреза в селі Брезовіца.

Особовий склад з періодичністю в два тижні змінюється. Село Брезовіца — це сербський анклав Косово — навколо живуть албанці. Своєю присутністю тут українське військо стабілізує ситуацію, яку коротко можна назвати — ні миру, ні війни. Заступник командира з виховної роботи майор Олександр Зварко розповідає про буденну службу. В одному селі в анклаві є зруйнована церква. Серби хотіли забрати з неї великі дзвони. Але три роки не могли зняти, бо церква стоїть на горі з дуже небезпечним під’їздом. Звернулися до українців. Молодший сержант Сергій Підвальний заїхав на автокрані на цю гору і зняв дзвін. Допомагав йому старший сержант Віктор Лознюк.

Американське командування було вражене майстерністю наших солдатів, а серби щиросердно дякували. Взагалі всі українські військовослужбовці тут добре підготовлені для цієї служби. Можна сказати, це кращі з кращих.

Ми у Косово захищаємо честь своєї Батьківщини — кажуть вони. Обстановка тут складна. В середині березня 2007 року у Відні безрезультатно закінчилися переговори між Белградом та Пріштіною про статус краю Косово. Албанці хочуть незалежності — серби цього категорично не підтримують. Для сербів Косово — колиска нації, свята земля. Тут дуже багато монастирів та церков. У середньовіччі, намагаючись зупинити османську навалу, тут майже повністю загинула сербська знать. Нині в Косово більшість населення албанці, до середини XX ст. переважали серби. Старий серб Орле із села Брезовіца, емоційно жестикулюючи, розповідає, як за часів Югославії він добре жив. Тоді у них був капіталізм при комуністах. Він отримував на місяць 3000 німецьких марок, працював у сфері туризму. Слухаючи тужливі сербські пісні, каже, що його народ у Косово став заручником геополітики великих країн і переконаний, що Косово — якщо не тепер, то через 10—50 років буде вільним сербським краєм.

Косово.

Фото автора.