Привіт, Гамлете! Здоров будь, Драйзере!..

Не треба ілюзій, матусю і татусю! Ось ви дивитеся на свого первісточка із замилуванням і думаєте, що перед вами — чистий аркуш. Однак матінка-природа уже зробила свій «запис» — заклала основи характеру...

Олексій Пивоваренко, президент Соціонічної академії, біолог і психолог за фахом, проконсультував тисячі львів’ян — політиків, бізнесменів, керівників трудових колективів, конфліктні сім’ї, молодь, що обирає професії. Вони з його допомогою залюбки опановують мистецтво жити і спілкуватися, щоб уникати конфліктів, непорозумінь.

Мій співрозмовник уважно подивився на мене й сказав :

— Ви — Драйзер.

Він одразу докладно змалював мої риси характеру, здібності, можливості. Сказав, що люблю, а що — ні. Соціоніка, пояснив співрозмовник, поділяє людей за особливостями поведінки і світовідчуття на 16 основних соціотипів, які ще мають підтипи. Їхній спосіб мислення та поведінку можна досить точно прогнозувати. Літературні чи історичні «псевдо» придумані для асоціацій із тими постатями, які найбільш яскраво репрезентують той чи той соціотип.

Отже, автор цих рядків — Драйзер, соціальна роль — «борець зі злом» або «етико-сенсорний інтроверт раціональний». Моя 18-річна донька — тип Гекслі, соціальна роль — «комунікатор», або «інтуїтивно-етичний екстраверт ірраціональний». Олексій Андрійович, аналізуючи наші взаємини, розказав про проблеми, порадив, як їх вирішити. Досвідченому соціоніку для резюме достатньо було кількох хвилин спілкування. До слова, вгадав такі нюанси, які хіба в шпаринку можна було б підгледіти. До прикладу:

— Ваша донька не любить мити посуд. А коли ви нагадуєте, каже, що зробила б домашню роботу, якби їй не вказували. Моя друга дружина — теж Гекслі. У нас — дуальні стосунки. А посуд... Ось я прийду зараз додому і помию його...

— І вас це не дратує? — не йму віри.

— Анітрохи. Бо я — Жан Габен, соціальна роль — майстер. Я люблю господарювати — це закладено в моїй природі. А дружина і ваша донька — творчі люди. Такі не люблять рутинної роботи.

Олексій Пивоваренко під час консультацій, лекцій, тренінгів у навчальних закладах чи установах міста не приховує прикладів із свого життя. До вивчення соціоніки — молодої науки, що поєднала в собі психологію, соціологію, фізіогноміку, його свого часу спонукали власні житейські проблеми.

— Мої батьки — гарні люди, але жити разом не могли. У домі постійно були суперечки. Це питання, чому хороші люди не можуть бути разом, хвилює багатьох. А соціоніка пояснює причини психологічної несумісності. Знаючи їх, значно легше обрати собі професію, супутника життя, партнерів. З першою дружиною життя не склалося, і це — закономірно. Вона була моїм «ревізором». Ми обидва зрозуміли це, коли почали вивчати соціоніку.

Олексій Пивоваренко переглянув мої альбоми зі знімками родичів, друзів, колег і дав їм точні характеристики. Сказав, з ким комфортно або ні, з ким не варто мати справ. Точність потрапляння «в яблучко» вражала.

— Ось ця жінка скрізь любить наводити порядок, — зауважив про мою колегу Аллу.

Справді, пригадую, тільки-но вона з’явилася в редакції — покликала столяра, щоб підігнав двері. Чоловік, з котрим за порадою соціоніка не варто мати справ, втомлює мене хронічною непунктуальністю. Озброєність соціонікою, пояснював співрозмовник, дає можливість з достатньо точним ступенем ймовірності визначити: наскільки щира у спілкуванні та чи інша людина, чи нам буде добре разом працювати і жити. Олексій Пивоваренко щедро ділиться знаннями, вчить мистецтву соціоніки всіх охочих. Його колега — експерт-соціонік Ігор Костик має дві вищі освіти: інженерну та економічну (менеджер персоналу). Соціонікою займається 12 років. При зустрічі він також визначив за фотознімками психологічні характеристики моїх друзів і знайомих. Вони сповна збігаються із моїми знаннями про цих людей. Цей факт переконав мене: соціоніка — хоч і не математика, та все ж — доволі точна наука. До Ігоря Костика, як і до його колеги, часто звертаються по психологічну допомогу за обставин «SOS».

— Дуже важливо знати соціоніку при виборі професії, — каже Ігор Богданович. — До мене прийшов радитися з приводу конфлікту з донькою один чоловік. Як особа авторитарна він наполягав, щоб донька вступала у Львівську політехніку, тобто йшла його вивіреним шляхом. А в тої душа не лежала до батькового вибору. Я побачив, що у дівчини — інші вроджені нахили. За моєю порадою вступила на журналістику і нині навчається успішно і з задоволенням.

...Зізнаюсь, віднедавна, після знайомства із соціоніками, я змінила «стилістику» домашніх доручень. Дипломатично цікавлюся, чи є у доньки натхнення, приміром, попрацювати із порохотягом. Вона робить це залюбки, а я мию посуд — з науковою установкою!

Львів.

P. S. Надалі ми розкажемо читачам, як працює у світі молода наука соціоніка, а саме: як досягти політичного консенсусу, як поліпшити свій імідж, як використати свої здібності, як знайти сімейне щастя тощо. Соціоніка знає і вміє багато...

На знімку: президент Соціонічної академії Олексій Пивоваренко (зліва) та соціонік-експерт Ігор Костик.

Фото автора.