Держкомстат повідомив, що споживча інфляція в березні становила 0,2 відсотка, від початку року — 1,3 відсотка.

Така оптимістична статистика приємно здивувала навіть уряд, адже за кілька днів до її оприлюднення дехто з його чільників передбачав, що в березні споживчі ціни зростуть щонайменше на 0,7 відсотка. Але жодних проявів збентеження члени уряду не виявили. Держкомстат, зрозуміло, й поготів, хоч на те, що об’єктивність цьогорічних показників інфляції таки бентежить, вказує хоча б те, що лютневий ціновий звіт оприлюднили з очевидним запізненням. Неважко здогадатися, чому: індекс споживчих цін вражав так само — 0,6 відсотка!

Ці оптимістичні результати почали спливати, щойно Держкомстат перейшов від початку року на нову методологію підрахунку — за міжнародною класифікацією індивідуального цільового споживання, змінивши склад груп «послуги» і «непродовольчі товари». Навіщо? Можна хіба здогадуватися, усвідомлюючи, що відтепер левова частка уваги приділяється саме їм, а не продовольчим товарам, попри те, що 68 відсотків сімейного бюджету середнього українця досі витрачається на купівлю продуктів харчування. Проте у США цей показник рідко перевищує 10 відсотків.

Може, річ не в тім, адже відтепер інфляцію першого кварталу вже не можна порівняти з інфляцією відповідного періоду минулого року, сезонне подорожчання продуктів харчування на старті року зникає як явище. Тим часом, якщо дуже хочеться, то легко переконатися, що за рік (березень до березня) споживчі ціни зросли на 10,1 відсотка. Передумови для низької інфляції в березні були — і відсутність сезонного зростання цін на продовольчі товари, і зниження комунальних тарифів у деяких регіонах (на Вінниччині, Сумщині, Кіровоградщині, Рівненщині та ін.), і, зрештою, благотворна здатність економічного зростання абсорбувати інфляцію. Держкомстат підкидає свої аргументи — мовляв, березневу інфляцію, по суті, породила дефляція у групі «непродовольчі товари» (на 0,3 відсотка), завдяки здешевленню пально-мастильних матеріалів, вартість яких почала помітно зростати вже у квітні.

Але саме ці аргументи — найслабша ланка в аргументації статистичного відомства, оскільки першу скрипку в підрахунках уже грають товари, які дешевшають не перший рік, — на кшталт побутової техніки. За експертами і споживачі не ймуть віри в подорожчання послуг тільки на 0,8 відсотка, а продовольчих товарів, так званих «продів» — на 0,3.

Схоже, спрацьовує психологічний чинник. За тим само Держкомстатом, зростання реальних доходів населення послідовно і неухильно скорочується, а значить, знижується і купівельна спроможність громадян, яка, власне, і провокує інфляцію за всіма законами економіки. За січень—лютий — до 12,2 відсотка проти 22,9 за два місяці торік.