НАУКОВО-ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОКщодо Указу Президента України від 2 квітня 2007 р. № 264/2007 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України»

2 квітня 2007 року Президент України видав указ, яким, посилаючись на частини другу — четверту статті 5, частину другу статті 77, частину шосту статті 83, частину другу статті 102, пункти 1 і 7 частини першої, частину третю статті 106 Конституції України, достроково припинив повноваження Верховної Ради України п’ятого скликання.

Аналіз змісту зазначеного указу засвідчив, що він суперечить ряду статей Конституції України. Це, зокрема, стосується положення указу про те, що поповнення складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України на засадах індивідуального членства є грубим порушенням статті 83 Конституції України, яка начебто передбачає формування коаліції за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій виключно депутатськими фракціями.

Проте у частині шостій статті 83 Основного Закону України немає положення про те, що коаліція формується виключно депутатськими фракціями. Вона містить лише вимогу, щоб до складу коаліції входила більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Водночас частина дев’ята статті 83 Конституції України передбачає, що засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. За частиною четвертою статті 61 Регламенту Верховної Ради України (що була чинною на момент видання указу) до складу коаліції депутатських фракцій могли входити як депутатські фракції, так і позафракційні народні депутати.

Згідно з пунктом 1 статті 13 та частиною другою статті 73 Закону «Про Конституційний Суд України» правові акти Верховної Ради України «оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність». Оскільки на момент видання указу такого рішення Суду не було, зазначене положення Регламенту Верховної Ради України було чинним.

Норма указу про те, що із частини другої статті 102 Конституції України випливає обов’язок Президента України достроково припиняти повноваження парламенту в разі порушення ним Основного Закону України, не ґрунтується на конституційних положеннях. У цій статті жодним чином не йдеться про дострокове припинення повноважень парламенту. Крім того, згідно з частиною другою статті 90 Конституції України таке припинення є правом, а не обов’язком глави держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади (у тому числі Президент України) зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави дострокового припинення повноважень Верховної Ради України чітко і вичерпно визначені частиною другою статті 90 Конституції України. З них лише одна стосується коаліції депутатських фракцій. За пунктом 1 частини другої вказаної статті, Президент України має право достроково припинити повноваження парламенту, якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 Конституції України. Такої підстави нині немає, оскільки Антикризова коаліція була сформована у строки та в порядку, що встановлені вказаною статтею. Зміна ж кількісного складу коаліції після її формування, у тому числі у зв’язку з входженням до неї позафракційних народних депутатів України, не означає зміни формату коаліції.

Разом з тим, хоча в указі рішення про дострокове припинення повноважень парламенту аргументується порушенням конституційних норм щодо формування коаліції, в ньому відсутнє посилання на статтю 90 Основного Закону України, що суперечить вимогам не лише його статті 19, а й пункту 8 частини першої статті 106, згідно з яким глава держави припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією України.

Не узгоджується з конституційними положеннями і норма статті 2 указу, за яким народним депутатам України запропоновано продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов’язані з повноваженнями Верховної Ради України. По-перше, за частиною четвертою статті 76 Основного Закону України повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України, а не указами Президента України. По-друге, Основний Закон України не надає главі держави права втручатися у здійснення повноважень народними депутатами України. По-третє, в указі вживається термін «повноваження, що безпосередньо не пов’язані з повноваженнями Верховної Ради України», який не визначений Конституцією і законами України.

Отже, у даному випадку порушені вимоги частини другої статті 19 та частини четвертої статті 76 Конституції України.

Стаття 4 указу, якою Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України, суперечить Конституції України з таких підстав.

Частина друга статті 95 Основного Закону України передбачає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 85 Конституції України затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього віднесено до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» витрати на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів депутатів, та коштів виборчих фондів партій (блоків), кандидатів у депутати від яких зареєстровано Центральною виборчою комісією (частина перша статті 48 Закону). Обсяг коштів для підготовки і проведення виборів депутатів за поданням Центральної виборчої комісії передбачається окремим рядком у законі про Державний бюджет України (частина друга статті 49 Закону). У Державному бюджеті України коштів на проведення у 2007 році виборів народних депутатів України не виділено.

За Конституцією України, Президент України не уповноважений давати уряду доручення забезпечувати фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України, оскільки зазначене фінансування може здійснюватись лише шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Таким чином, редакція статті 4 указу свідчить про порушення главою держави положень частини другої статті 19, пункту 4 частини першої статті 85, частини другої статті 95 Конституції України.

Аналіз положень Основного Закону України, що визначають повноваження Президента України, дає підстави говорити про перевищення ним власних повноважень при наданні статтею 5 указу доручення Центральній виборчій комісії забезпечити проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідно до Конституції України, Закону України «Про вибори народних депутатів України», інших законів України.

Конституція і закони України не наділяють Президента України повноваженням доручати ЦВК забезпечувати проведення виборів. Водночас пункт 2 частини п’ятої статті 3 Закону «Про вибори народних депутатів України» передбачає заборону втручання органів державної влади у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Законом. Отже, у даному випадку норма статті 5 указу суперечить положенням частини другої статті 19 Основного Закону України.

Принагідно слід зазначити, що дострокове припинення повноважень парламенту не означає негайного їх припинення. За частиною третьою статті 81 Конституції України повноваження народного депутата України припиняються у разі дострокового припинення повноважень парламенту — в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Перед новообраною Верховною Радою України відповідно до частини першої статті 115 Основного Закону України складає повноваження і Кабінет Міністрів України.

Часові рамки завершення повноважень парламенту визначені частиною першою статті 90 Конституції України, за якою вони припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Отже, у випадку дострокового припинення повноважень парламенту вони залишаються чинними до дня відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.