«Поглиначі» чужого

Це таємне давно стало явним: нині в Україні немає жодного акціонерного товариства, котре могло б почуватися в повній безпеці, а його власники —упевненими, що одного чудового дня не опиняться біля розбитого корита. Скандальні історії захоплення київських АТ, яких тільки протягом останніх двох років було майже 40, переконливо продемонстрували: вони цілковито беззахисні перед так званими рейдерами...

Апетит приходить...

Рейдери. Ще недавно це слово, запозичене з англійської, застосовували лише до військових кораблів, які полювали на транспортні засоби противника. У нашого інше значення: грабіжник, загарбник, руйнівник. В Україну це явище перекочувало з Росії: наші сусіди, ухваливши жорсткі закони, впоралися з цією раковою пухлиною. А ми створили для рейдерів комфортні умови, дозволивши зневажати закони.

У розвинутих країнах придбання об’єкта, що зацікавив покупця, здійснюється за допомогою фінансових інструментів: у дрібних власників скуповують акції —за ціною, значно вищою за ту, що її може запропонувати емітент, і формують контрольний пакет. В Україні немає нічого спільного з цивілізованим переділом ринку: наші рейдери не купують підприємства, а захоплюють їх, часто-густо відверто кримінальними методами. Їх головний «аргумент» — шантаж, підкуп і фальсифікації. Гонорар за прокручену оборудку становить величезні суми.

Історія досить успішного ЗАТ «Київспецмонтаж» у цьому розумінні звичайна і звична. Акції підприємства цілком належать членам колективу. А от ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснювало ТОВ «Система-Р» — нормальна практика. Та лихо прийшло, коли його зовсім не чекали: правління ЗАТ «Київспецмонтаж» попередили, що «Систему-Р», де вже почалася зміна керівництва, найближчим часом буде продано, із усіма наслідками, що з того випливають. Тому наприкінці минулого року «Київспецмонтаж» вирішив розірвати договір-доручення на виконання послуг реєстратора, адже, за законом, якщо число акціонерів менше за 500, емітент може виконувати такі функції самостійно. Тому правління направило ТОВ «Система-Р» лист про це (за законом, попередження подається за 45 днів), після чого на загальних зборах акціонерів було прийнято рішення про передачу системи реєстру самому ЗАТ «Київспецмонтаж».

«Не порушуйте права акціонерів»

Здавалося б, проблем не повинно бути: партнери вправі приймати такі рішення. Та де там: керівники «Системи-Р» під різними приводами почали відмовляти акціонерам у наданні будь-яких необхідних для роботи документів, а також у переведенні цінних паперів у депозитарій — для їх зберігання. Спроба зустрітися з директором «Системи-Р» і порозумітися не мала успіху. Водночас невідомі почали «обробляти» акціонерів, пропонуючи їм продати акції.

Та гра у хованки все-таки скінчилася: тодішній директор «Системи-Р» категорично відмовився оформляти будь-які довідки чи документи. З посиланням на... виконавче провадження Державної виконавчої служби в Печерському районі Києва за рішенням Торезького міського суду Донецької області про заборону здійснювати будь-які дії по реєстру, надання документів. Для того, щоб... забезпечити позов Омельченко Олени Ігорівни до Яцюка Олександра Михайловича і Сергієнка Андрія Костянтиновича про визнання недійсним нібито укладеного договору купівлі-продажу акцій ЗАТ «Київспецмонтаж», оскільки їхні права порушуються. Але щойно представники «Київспецмонтажу» надали необхідні документи в Торезький міський суд для розгляду справи в Апеляційному суді, їм негайно надіслали копію постанови: справу на вимогу позивача передано в Ужгородський міський районний суд. Неважко здогадатися, що позивачами виявилися люди, котрі ніколи не були ані акціонерами, ані працівниками «Київспецмонтажу». Проте їхні позовні заяви в суд побудовані на хорошій поінформованості і даних, що їх могло надати тільки підприємство-реєстратор...

Розлучення не буде

Відтоді минуло понад чотири місяці — два грубезних томи листування з багатьма впливовими і відповідальними особами, перевірок Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, розглядів, судів, які ЗАТ «Київспецмонтаж» виграло. Незважаючи на це, воно продовжує залишатися в підвішеному стані: всупереч рішенню загальних зборів акціонерів, а також рішенню суду «Система-Р» не бажає розлучатися з партнером.

Автор кореспонденції зателефонувала його директору Михайлові Пироцькому і запитала, чому? Михайло В’ячеславович щиро здивувався: «Хто вам сказав, що не бажаємо? Жодних проблем — хай оформляють документи...» Лукавить директор: не тільки «розлучення» партнерів не відбулося, а й жодних документів «Київспецмонтаж» досі одержати від «Системи-Р» не може.

Оскільки ЗАТ «Київспецмонтаж» — асоційований член холдингової компанії «Київміськбуд», автор звернулася до віце-президента компанії, реєстратором якої також є ТОВ «Система-Р», Василя Можара. Уже великий партнер напевно міг би в цій ситуації допомогти. «Ні, відповів Василь Михайлович, це нас не стосується. Та я й не бачу важелів нашого впливу на ситуацію»...

Поки що любителям чужого добра не вдалося поглинути такий ласий шматок, як «Киевспецмонтаж» — успішне підприємство, та ще й з нерухомістю в центрі столиці, ціна на яку стрімко зростає. Але чи довго протримаються акціонери «Київспецмонтажу», які стукають у всі «двері» нашої влади? Приміром, до правоохоронних органів і силових структур. Та поки що безрезультатно. Тому акціонери «Київспецмонтажу» дійшли висновку, що ті або допомагають загарбникам, або... не заважають їм у їхніх чорних справах. В усякому разі, свої прямі обов’язки вони не поспішають виконувати. Тому і тягнуться процеси розгляду заяв про порушення кримінальних справ, коли для цього справді є правові підстави з порушенням термінів. Звідси — шлейфи сфальсифікованих кримінальних справ проти керівників акціонерних компаній — жертв загарбників, по яких цих керівників «зачиняють» за ґратами. Попри підписаний Президентом закон, згідно з яким такі справи можуть розглядатися тільки в судах за місцем перебування підприємства, попри створення комісії з боротьби з рейдерством. Чи допоможуть вони «Київспецмонтажу», іншим таким підприємствам, на які вже накинули хижим оком інші любителі дарівщини?

... Розповіла цю історію знавцеві. «Невже й досі не второпала? — здивувався він. — Адже хижацьким бізнесом займаються досвідчені юристи, котрі вміють повертати правове «дишло», куди їм треба. Хіба вони ризикнули б захоплювати акціонерні товариства без надійного прикриття у «верхах» і корумпованих зв’язків у судових і державних структурах?»