Я не буду робити політичних заяв. Я виступатиму як людина, котра відповідає за роботу парламенту, посада якої зобов’язує давати політичну або політико-правову оцінку того, що відбувається сьогодні в суспільстві.

Я хочу привернути вашу увагу, перш за все, до того, що реалізація указу Президента про дострокові вибори парламенту небезпечна не самими виборами, ми їх не боїмося і виграємо поза всяким сумнівом, небезпека полягає в тому, що створюється прецедент, коли будь-кому заманеться розпустити законодавчий орган, чи, навпаки, протидіяти іншій гілці влади, і тоді почнеться та катавасія, котру ми сьогодні спостерігаємо в Україні.

Цього допустити не можна.

Давайте подивимося, яким чином формується в Україні влада: так само, як в інших демократичних країнах, на основі Конституції. Вона формується під впливом волі виборців у результаті голосування.

Але влада не може бути одною тому, що вона обов’язково потім усю владу узурпує і робитиме все те, що заманеться самій владі, а не людям.

Тому влада розділяється на три складові: законодавчу, виконавчу і судову. І одна влада в діяльність другої не може втручатися — це записано в Конституції.

Але буває так, що народ, наприклад, помилився у своєму виборі, сформував таку владу, яка не може далі реалізувати свої повноваження.

Так було в інших країнах, на що інколи наші опоненти звертають увагу — там часто проводяться вибори. Але спеціально для такої ситуації ст. 90 Конституції України виписує три умови, три підстави, після яких Президент може розпустити парламент: коли 30 днів не може розпочатися засідання парламенту, коли коаліція не може створити більшості, яка має об’єднати більше 226 депутатів, і коли ця більшість не може сформувати Кабінет Міністрів.

Інших підстав не існує. І ніде, в жодній статті Конституції, більше не йдеться про те, що Президент може припинити повноваження парламенту.

Який же ми указ прочитали? Там є відсилки на 77-му, на 102-гу статті, але на 90-ту статтю Конституції немає жодної відсилки. Тому що тільки вона дає право Президенту видавати такий указ. Але на основі підстав, які там записані, в межах, які там передбачені, і у спосіб, який там передбачений.

А ст. 19 Конституції говорить, що Президент, так само як і інші посадовці в Україні, може діяти тільки в межах, на підставі й на вимогах, передбачених у Конституції. Іншими словами, опублікований абсурдний з юридичної точки зору указ.

Парламент прийняв постанову, обов’язкову для виконання по всій Україні: до оприлюднення Указу Президента, увечері 2-го квітня, де вказав, що такий указ не може бути правочинним в Україні. Його не існує з юридичної, правової точки зору, тому що він порушує закони, а отже, є злочинним, а ст. 60 Конституції передбачає, що всі злочинні розпорядження ніхто не має права виконувати, бо вони несуть шкоду людям.

Це те, що стосується юридичної сторони справи. А тепер подивимося, яку ж аргументацію вибрано авторами указу в самому тексті цього документа? Там говориться: у парламенті більшість формується не на партійній основі, не на фракційній основі, а в індивідуальному порядку.

83-тя стаття Конституції передбачає, що більшість формується на фракційній основі, але формується більшість, і саме тому депутати минулого скликання зробили уточнення до Регламенту, який передбачає, що більшість формується на фракційній основі, але кожен депутат пише заяву, розписується, що він хоче йти у більшість, щоби не вийшло так, що фракція хоче йти у коаліцію, а депутат не хоче, і кількості відповідної не збирається. Це не викликало ні в кого сумнівів, що так треба робити, — існувала вісім місяців більшість, і ні в кого це не викликало заперечень.

Але після того, коли депутатам із двох фракцій обридло ходити хвостом за своїми лідерами, котрі їм говорять, коли блокувати щитову, коли заходити в сесійний зал тощо, вони — солідні люди, які брали перед виборцями зобов’язання за інші цілі, почали залишати опозицію і переходити в коаліцію, це раптом сполошило, і всі зрозуміли, що ці хатки, які вони вибудовували, руйнуються і треба вживати якихось заходів. Тоді й з’явився цей неконституційний за змістом указ.

Він не буде виконуватися. Бо це наруга над правом, це наруга над Конституцією, наруга над законодавством України.

Ми ніколи не збудуємо нормальну державу до тих пір, поки в основі правовідносин не лежатиме Основний Закон — Конституція, і коли закони не будуть відповідати цій Конституції, коли люди, усі посадовці будуть, перш за все, дотримуватися цих основних норм.

Тому ваша присутність у Києві сьогодні цілком логічна. Ми говоримо не про захист тієї партії чи іншої, ми говоримо не про захист всього уряду на чолі з Януковичем чи Верховної Ради, ми говоримо про захист ваших інтересів.

Не буде перспективи для України, якщо право в ній буде понівечене у такий спосіб.

І наше завдання — змусити сьогодні структури влади працювати чітко у нормах Конституції. Іншого шляху не існує, якщо ми хочемо позитивних зрушень.

Ми бачимо, що стабільність, котра забезпечується сьогодні взаємодією парламенту і уряду, дає позитивні результати. Це визнає увесь світ, це визнається і нашими громадянами. Ви зверніть увагу, як готувалося у Верховній Раді питання про те, що треба переглядати закон про бюджет, підвищувати зарплати і пенсії — з’явилася така можливість. Сьогодні мало хто говорить про те, що коли почав працювати уряд, створений цією коаліцією, був борг у бюджеті, більш як 7 млрд. грн., тому що попередня влада довела до такого стану. І треба було його виправляти, треба було вийти на стартові позиції, які дають змогу працювати в позитивному ключі, маючи реальну можливість після другого кварталу ще раз підняти питання, що стосується заробітних плат і пенсій, дати людям відповідь, чи є перспектива, чи ні, чи є перспектива залучення інвестицій з-за кордону, а можуть прийти вони лише у стабільну країну.

Із стабільності виходять робочі місця, повернуться наші люди із Європи, з інших частин світу, де вони зараз у пошуках роботи захищають свої інтереси, інтереси своїх сімей.

Тому я ще раз звертаюся до вас із словами вдячності, що ви захищаєте Конституцію, єдність України, стабільність у державі, захищаєте свою перспективу.

Іншого шляху немає. Запорукою успіху у цій боротьбі, боротьбі за правду, за перспективу кожного із вас, ви можете сподіватися, що і партії, котрі входять сьогодні у коаліцію, і парламент сьогодні працюватимуть таким чином, щоб відповідь для вас була задовільною, щоб ви бачили собі завтрашній день успішним, щоб ви — молоді — бачили можливість влаштуватися на роботу, щоб люди старшого віку були спокійні за своє здоров’я, щоб умови для того створювалися у державі надійні.

Я вдячний вам за те, що ви тут є.

Хочу сказати — на нашій стороні правда, і тому ми обов’язково переможемо. Спасибі вам.