75-річчя з дня виходу відзначила новосанжарська районна газета «Світлиця». Починаючи з 1932 року вона в різний час і називалася по-різному — «Ленінським шляхом», «Червоний прапор», «Прапор», «Злагода»...

Газета має багату історію, повязану з долею багатьох відомих в Україні письменників, поетів, журналістів. Так, останній передвоєнний номер підписував до друку батько Бориса Олійника Ілля Іванович тодішній редактор газети, який на фронті й загинув. Та й сам Борис Олійник, ще будучи школярем, свого першого вірша опублікував на шпальтах районки.

Тут починали й знані на Полтавщині журналісти Дмитро Безручко, Микола Устенко, Лідія Яценко, Іван Гаврик, Василь Дмитренко, Микола Потькало, Петро Жаботинський, який і нині (уже більш як 30 років!) працює в редакції. Саме в новосанжарській газеті «стажувалися», набували творчого досвіду відомі в Україні майстри пера поети Михайло Шевченко, Володимир Мирний, незабутній Михайло Булах. Дала районка путівку в журналістику й двом «нині діючим» власкорам центральних видань Володимиру Пісковому із «Дзеркала тижня» та Віталію Скобельському з «Голосу України». Та й хіба всіх перелічиш, адже за три четверті віку її існування через газету «пройшли» десятки журналістів! Невипадково новосанжарську районку завжди називали «кузнею кадрів».

Нині колектив газети, яка нещодавно стала «Світлицею», переживає друге народження, адже змінилася не лише назва: спільно з районною радою взялися тут і за нову справу створили на базі редакції інформаційний центр «Новосанжарщина», який очолив молодий журналіст Олександр Зінченко. До складу «Новосанжарщини» входять не лише редакція газети, але й студія радіомовлення, а в перспективі мріють створити навіть власне телебачення.