Вінничанин «воює» із владою написанням текстів на стінах власної хати

Хата Олексія Очеретного — на самому виїзді із села Стрижавка, що у Вінницькому районі. Ворота виходять на гомінку трасу Вінниця—Київ. Буває, деякі автомобілі раптово зупиняються неподалік, водії вмикають задню передачу, підрулюють ближче до подвір’я і через опущене скло роздивляються напис на стіні. Знають суть написаного й односельці. Недалекі сусіди Очеретного, в яких я запитував, де саме розташована «розписана» оселя, як кажуть, ввели мене в курс справи. Дослівно тексту на стінах не пам’ятали, але про що в ньому йдеться — добре обізнані.

— Ганьба сільрадівським аферистам! У мене троє дітей, а сільрада відбирає всю мою спадщину — два будинки, землю, а мене незаконно виселяє. Яковенко, Безпалько та інші незаконно затримують мені приватизацію, — такими словами списана вся стіна, згори донизу. Почерк каліграфічний, немов сторінка в учнівському зошиті.

Поруч ще один будинок. Олексій каже, що він належав його бабусі. Але його відібрали і продали іншим людям. Я розмовляв із сусідом, який нині там мешкає. Молодий чоловік сказав, що їхня сім’я придбала будинок не в Очеретного. За документами він йому не належав. Тому його претензії до них безпідставні.

Хата, в якій сьогодні живе Очеретний, — батьківська. Він каже, що з неї його хочуть виселити. Присадибну ділянку вже відібрали. На ній виросла сільська школа. Будувати її ще не закінчили, але стіни вже стоять. Вони також списані текстами Очеретного. Великими друкованими літерами, нанесеними на білу цеглу темно-коричневою фарбою, чоловік вихлюпнув увесь свій гнів проти влади. До того ж у грубій, зневажливій формі. «Сільрадівські злодюги, де моя матеріальна компенсація? Украли? (Очеретний)». Цей довгий рядок нанесено на стіні приблизно на рівні другого поверху. З драбини туди не дістати. Робити риштування, щоразу переставляючи їх, — навряд чи з цим упоралася б одна людина. «Як же ти діставався такої висоти?» — запитую співрозмовника. Він спочатку хотів, було, поділитися секретом, але раптом прикусив язика: «Не скажу».

Паралельно до верхнього рядка внизу ще один: «Моя спадщина стає для моєї сім’ї небезпечною. Міліція допомагає сільраді мене грабувати. Це державний рекет. Ганьба!».

З будинку вийшла дівчинка. «Моя донька, — каже Очеретний. — Приїхала на вихідні. Навчається після дев’ятого класу у Вінниці. Там і старший син, йому уже двадцятий рік. Є ще дружина. Але вона разом із трирічним сином пішла жити до своєї мами».

Постійного місця роботи чоловік не має. За що живе? Як утримує доньку? «А я щодня збираю металолом, макулатуру. На звалищі. Там і гроші знаходжу. Навіть долари траплялися».

Сільський голова Стрижавки Василь Яковенко каже, що з цим односельчанином чимало клопоту. Свого часу, коли вирішували питання про вибір місця для будівництва нової школи, зупинилися на тому, щоб вона стояла поруч із старим шкільним приміщенням. Нова будова за проектом більша. Вона заходить у межі садиби Очеретних. Їм запропонували ділянку землі в іншому місці. Відвели її. Однак Олексій Очеретний категорично відмовився. Відтоді, а вже минуло понад десять років, триває протистояння. Уже пішли з життя старші Очеретні, а син так і залишається непоступливим. Ось і обрав форму протесту — писати на стінах наклепи на владу.

Щодо колишнього будинку бабусі, то його продали самі Очеретні, стверджує пан Яковенко. У сільраді є відповідні документи, засвідчені нотаріально. Тому претензії до нинішніх мешканців в Очеретного безпідставні. Голова каже, що за написання таких наклепів Очеретного вже декілька разів притягали до відповідальності. Його затримувала міліція. А ось депутати не виявляють бажання спілкуватися з ним. Чоловік залякує, погрожує фізичною розправою. Доньку шкода. Сільрада доручила депутатові Галині Дзигаленко опікуватися дівчинкою. Надали дитині матеріальну допомогу.

— Якщо з моїх написів на школі пропаде хоча б одна кома, — каже Очеретний, — поб’ю всі вікна. Я їх попередив про це.

— Але ж то не твоя власність, — намагаюся заперечити співрозмовнику.

— Все одно вона стоїть на моїй землі!

До речі, тексти написані грамотно, без помилок. Не знаю, яка в Очеретного освіта, не запитав. Ким і де працював? У сільраді кажуть, що він ніколи ніде не працював.

Неважко передбачити, що стрижавське протистояння ще матиме своє продовження. Гадаю, для Очеретного воно може закінчитися плачевно. Принаймні за псування шкільного приміщення по голові не погладять. Незважаючи на це, він каже, що не поступиться ні на йоту.

Вінницька область.