Неконтрольована посівна

У Запорізькій області тривають весняно-польові роботи. Ранній їх початок ще не означає раннє завершення. Скажімо, минулої осені сівба озимих з різних причин розтяглася аж на 75 днів. Селянам нині важко — бракує обігових коштів, а тому — і продуктивної техніки, міндобрив та хімічних засобів захисту рослин. А фінансова допомога з боку держави, як і раніше, лише символічна. Візьмемо обіцяну компенсацію процентної ставки за кредити: вона становить лише 10 відсотків від необхідної суми. Не кращі справи і з допомогою на придбання складної сільськогосподарської техніки. Та найбільше потерпає агропромисловий комплекс від відсутності єдиної технологічної лінії в рослинництві. Колишні управління сільського господарства розігнали, і тепер, хоч вони і називаються управліннями агропромислового розвитку, в районних ланках працює не більш як десяток спеціалістів, котрі виконують роль статистів і нічого не вирішують. Керівники господарств, не кажучи вже про селян-одноосібників, їхні поради сприймають, так би мовити, як інформацію до відома. А коли «всі самі з вусами», то й панує на полях повна анархія.

Часом дивуєшся, скільки може терпіти земля таке знущання? Після того, як у господарствах пустили під ніж худобу, різко змінилася структура посівів. У 9 із 20 сільських районів площа під багаторічними кормовими культурами нині становить менш як 2 відсотки ріллі. До чого це призводить, не треба розповідати. Зате від краю до краю розцвів у всій красі на полях соняшник, що здобув репутацію «грошової культури». У багатьох районах, зокрема, в Пологівському, Новомиколаївському, Куйбишевському та Запорізькому, структура його посівів не тільки далека від класичної сівозміни, а й «зашкалює» рамки здорового глузду. До того ж сіють соняшник навіть без елементарного чергування культур по кілька років поспіль на одному й тому самому полі. У результаті земля виснажується, руйнується структура грунту, а наші не такі вже й багаті чорноземи перетворюються на попіл. Орендарі селянських паїв поспішають витиснути з них усе, доки чинні договори, не думаючи про майбутнє. І привести їх до тями держава чи не може, чи не хоче.

Уже навесні аграрії забили тривогу. Хоча після сильних лютневих морозів у доброму стані залишилися 53, а в задовільному — 36 відсотків посівів озимих культур, на багатьох полях помітили пожовтіння рослин. Вирішили, що це — наслідок подовження термінів вегетації озимих, котрі переросли на полях, де їх посіяли надто рано. Втім, деякі фахівці агрозахисту думають інакше і грішать на фосфорне голодування озимих. Не сперечатимемося — і те, й інше відповідає дійсності, адже культура землеробства занепала до печерного рівня.

І ось, коли сівба ранніх ярих та зернобобових культур уже наближалася до завершення, налетів ураганний вітер і почалася пилова буря. Такого лиха не бачили з весни 1968 року. Кілька днів сонце застилала піднята із землі чорна хмара, пилякою позасипало балки та канали зрошувальних систем, а вздовж полезахисних лісосмуг простяглися намети півметрової висоти. З такою стихією не позмагаєшся: коли вітер зірвав 15850 прибитих цвяхами шиферин на будівлях, то що говорити про тендітні сходи ярини? Найбільші втрати — у Приазовському та Веселівському районах, де видуло по 1100 гектарів посівів. Чимало біди наробила буря і в Бердянському, Мелітопольському, Оріхівському районах, та кого вона врешті-решт обминула? Навіть у Запоріжжі повалила на вулицях більше ста дерев... Загалом по області доведеться пересівати близько 6500 гектарів посівів ранніх зернових і зернобобових, люцерни, гірчиці, ріпаку та інших дрібнонасінних культур, а збиток від цього становить 1,8 мільйона гривень. Та ось що цікаво — «чорний список» втрат чомусь замикають Розівський, Куйбишевський і Чернігівський райони, які розташовані на гребені Приазовської височини і найбільше потерпають від вітрової ерозії. Відповідь проста: сюди весна приходить на два тижні пізніше, а значить, селяни просто не встигли відсіятися. Набагато вагоміші збитки, які стосуються зменшення родючого шару, підрахують нескоро. Принаймні вже 15 років в області не проводять ґрунтове обстеження. Не зацікавлені в ньому господарники. Адже така робота потребує додаткових витрат, та й, самі розумієте, коли власники земельних паїв довідаються, що сталося з їхніми наділами, то, чого доброго, і договір оренди можуть достроково розірвати...

За словами начальника обласного головного управління земельних ресурсів, доктора економічних наук Дмитра Бабміндра, в розораній до безглуздості Україні найрозоранішою є саме Запорізька область, 82 відсотки території якої становлять сільгоспугіддя.

Запорізька область.