У статті «Бурштиновий» закон: старателі та «кришевателі» її автор нічого нового нам не повідав. Бо всі факти ми вже читали в попередніх публікаціях на «бурштинову» тематику в парламентській газеті. Та й із життя все це знаємо, бо, як кажуть, весь час на «передовій» цих подій. У явно замовній, на нашу думку, статті простежується мета: спробувати обілити події 9 травня в лісових масивах Ясногірського лісництва Клесівського держлісгоспу («Голос України» за 13.05.2014 р. — Ред.) і роль у них народного депутата України Володимира Продивуса, який неофіційно (ми це бачили на власні очі) і до цього бував у наших місцях. До речі, тоді він чомусь не бив на сполох, що в селищі Клесів та селі Федорівка Сарненського району розміщено бази тодішніх «кришувальників», де зберігалося обладнання для незаконного видобутку бурштину...

Вражає й «сміливість», з якою автор статті викриває попереднього «кришувальника» незаконного видобутку поліського бурштину — Олександра Януковича, сина колишнього Президента України. Це прізвище автором статті названо тоді, коли сім’я Януковичів, яка тримала все і всіх у своїх руках, вже за межами України.

Саме те, що «сім’я» вже не в Україні, спонукало декого із впливових і грошовитих осіб спробувати зайняти тепер уже звільнену Януковичами ділянку в досить прибутковому «бурштиновому» бізнесі. Розмови про кріпаків (себто тих поліщуків, які задіяні на незаконному видобутку бурштину), що їх ми чули з відеореєстраторів автотранспорту, яким 

9 травня прибули до нашого Сарненського району В. Продивус та його, як ідеться у статті, «робоча група», свідчать і про частку, яку вони хотіли б отримувати від нелегальних старателів за своє «кришування»: 15 відсотків — так званим «кріпакам», тобто поліщукам, решту — собі.

Хоч ми і живемо в поліській глибинці, але до нас навідувалися чимало народних депутатів України, високопосадовців. І жодного з них не супроводжувала озброєна до зубів «робоча група», яка була у згаданого народного депутата. На нашій території, хвалити Бога, не ведуться воєнні дії, як це нині спостерігається на Сході країни, тож така «мілітаризація» гостей не виправдана, якщо вони, як пишуть у статті, тільки хотіли «розібратися із ситуацією навколо видобутку бурштину і допомогти легалізувати працю старателів», а також покінчити «з рабовласництвом обласного масштабу».

Стосовно «легалізації» видобутку поліського бурштину, то це можна зробити законодавчо в парламенті, а не в лісовому масиві, куди народний депутат Володимир Продивус приїхав зі своєю озброєною «робочою групою». До речі, у Верховній Раді України працюють сім народних депутатів від Рівненщини, до яких зверталася раніше і звернулася нещодавно громада вже не з проханням, а з вимогою (накипіло) прийняти закон про легалізацію видобутку бурштину. За тим, як лобіюватимуть чи «заговорюватимуть» вирішення цього питання народні депутати, яких ми обирали, пильно стежитиме громада. Як уже говорили на позачерговій сесії Рівненської обласної ради з «бурштинової» проблеми 14 травня, громада залишає за собою право й на інші дозволені законом методи впливу, щоб такий закон було прийнято, аж до пікетування парламенту та приміщень інших державних структур, які гальмуватимуть його прийняття.

Великі надії в розв’язанні цієї нагальної для Рівненського Полісся проблеми покладаємо ми і на щойно обраного Президента України Петра Порошенка, який теж має бути зацікавленим у тому, щоб наповнювався бюджет, створювалися робочі місця. А для цього потрібно позбутися корупційної, кримінальної складової в «бурштиновому» бізнесі на Поліссі. У цьому громада готова підтримати Президента. Бо ми хочемо створювати артілі з видобутку бурштину, робочі місця, сплачувати податки, одне слово, — працювати легально, щоб від видобутку бурштину мала зиск держава, а не «кришувальники». Нині ж на нелегальне старательство багатьох поліщуків штовхають безробіття та безгрошів’я.

А Володимиру Продивусу радимо зайнятися розв’язанням проблем своїх виборців, яких, знаємо, у них немало. Якщо ж він хотів почути думку поліщуків щодо вирішення «бурштинової» проблеми, то це можна було зробити в інший цивілізований спосіб, скажімо, на зустрічах із мешканцями того чи іншого населеного пункту, на сході села чи селища. І, звичайно, без зброї.

Громада триматиме на контролі також хід розслідування міліцією подій 9 травня в лісовому масиві Клесівського держлісгоспу, де один місцевий мешканець отримав вогнепальне поранення, а двоє — травми.

Знаємо, що нам доведеться нелегко «пробивати» закон про бурштин. Але саме те, вирішиться це питання чи ні законодавчо, і стане лакмусовим папірцем на готовність нової влади, нового Президента на ділі, а не на словах побороти корупцію в «бурштиновому» бізнесі, зробити його легальним.

Мешканці сіл Клесівської селищної ради  Сарненського району Рівненської області (усього 35 підписів).

КОМЕНТАРІ

Голова Рівненської обласної ради Михайло КИРИЛЛОВ:

— Дуже прикро, що деякі національні ЗМІ, які мали б об’єктивно висвітлювати інформацію, подають відверто перекручені та неправдиві дані. Упродовж тільки цього скликання Рівненська обласна рада двічі зверталася до парламенту з вимогою на законодавчому рівні розв’язати проблему незаконного видобутку бурштину. Обурює той факт, що «журналісти», які в очі не бачили мешканців північних районів Рівненщини, сміють називати їх «правильними мужиками, які зранку похмеляються», чи «кріпаками». Це неприпустимо та суперечить всім етичним нормам і стандартам журналістики. Мені важко оцінити, який ефект прагнули досягти замовники цього матеріалу. Однак я переконаний, що на Рівненщині такими статейками нікого відбілити не вдасться.

Голова Рівненської ОДА Сергій РИБАЧОК:

— Питання легалізації видобутку бурштину-сирцю тримаю на особистому контролі. Як і казав, маю чіткі наміри в короткі терміни зробити все, що залежить від обласної влади. За результатами проведеної 19 травня колегії облдержадміністрації створено робочу групу. До її складу входять народні депутати України, які представляють Рівненщину у Верховній Раді. Нею вже розроблено кілька варіантів вирішення цього питання на законодавчому рівні. Зокрема, як варіант, можна створити комунальні чи будь-якої форми власності підприємства на місцях. Там працюватимуть самі мешканці тих північних районів, які вже добре знають цю справу. Це забезпечить стабільність в області, нові робочі місця та зарплату старателям, надходження в бюджет. А також унеможливить і нелегальний промисел. Цей шлях чи не найоптимальніший. Інший варіант — спрощення процедури видачі пакета документів тим підприємствам, які хочуть займатися видобутком бурштину. Для цього потрібно більше часу. Усі напрацювання групи передано народним депутатам, котрі мають їх доопрацювати та провести відповідну роботу в парламенті. Однак вирішувати питання з легалізацією видобутку бурштину потрібно швидко, щоб не загострювати соціальне напруження в області.

Начальник СЗГ УМВСУ в Рівненській області підполковник міліції Тамара ЛИСЕНКО:

— Досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за подіями, які мали місце 9 травня цього року в Сарненському районі, проводиться слідчим управлінням УМВС України в Рівненській області. З огляду на великий обсяг обставин, що підлягають з’ясуванню, а також у зв’язку зі значним суспільним резонансом подій, керівництвом слідчого управління прийнято рішення про подальше проведення досудового розслідування групою слідчих, до складу якої ввійшли найдосвідченіші працівники з різних відділів СУ УМВС. Процесуальне керівництво діями слідчої групи здійснює прокуратура Рівненської області.

На даний час слідчими внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про такі кримінальні правопорушення: ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 (замах на умисне вбивство), ч. 1 ст. 294 (масові заворушення), ч. 2 ст. 194 (умисне знищення майна, вчинене шляхом підпалу), ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами), ч. 4 ст. 296 (хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї), ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), а також ч. 2 ст. 240 (незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення) КК України.

Наразі у кримінальному провадженні призначено проведення понад сотні (137) судових експертиз, за результатами яких буде отримано відповіді на численні запитання слідства. Крім того, працівники правоохоронних органів проводять комплекс слідчих та розшукових дій (допити, слідчі експерименти, огляди тощо), що спрямовані на встановлення всіх обставин та причин конфлікту.

Досудове розслідування триває, після завершення якого громадськість та ЗМІ буде поінформовано про прийняття відповідних процесуальних рішень.