Президент країни підписав законодавчі зміни до держбюджету-2007.

Фонд держмайна України продав 76 відсотків акцій ВАТ «Луганськтепловоз».

Борги за спожитий природний газ споживачів усіх категорій становлять 2,29 мільярда гривень.

Резони — на мільйони

Підписавши законодавчі зміни до держбюджету-2007, Віктор Ющенко дав зрозуміти, що не заважатиме послідовному фінансовому забезпеченню соціально-економічного розвитку країни. Поза тим він поінформував Прем’єр-міністра Віктора Януковича про резони, які, на його думку, слід врахувати. Зокрема, підвищувані з 1 квітня заробітні плати, зрозуміло, збільшують надходження від податку на доходи фізосіб та внески до Пенсійного фонду більш як на 4,2 мільярда гривень. А це, на думку Президента, свідчить про те, що збільшення граничного розміру дефіциту держбюджету на 3 мільярди гривень є невиправданим. Мало того, це може призвести до стимулювання інфляційних процесів і погіршення інвестиційної привабливості України. Президент не вважає також прозорими зміни, які стосуються спрямування частини надпланових надходжень 2006 року, а також розподілу додаткової субвенції у розмірі 230 мільйонів гривень між регіонами на розвиток їхньої інфраструктури.

Не менше важать і резони Кабінету Міністрів — автора бюджетних змін, затверджених парламентом. Згідно з ними граничний розмір дефіциту держбюджету на 2007 рік становить 15,716 мільярда гривень, що майже збігається з базовими параметрами, якщо не зважати на запозичення, видатки на їхнє обслуговування і, власне, на те «майже». Заспокоєний надзвичайно високими темпами економічного зростання (за січень—лютий — 8,6 відсотка) і традиційним його піком у березні, уряд поки що і не зважав. Не дає приводів для занепокоєння консенсус-прогноз Мінекономіки на 2008—2009 роки, підготовлений за участі експертних інститутів та міжнародних організацій. Експерти вважають, що темпи зростання світової економіки залишаться на рівні минулого року, ціна на нафту коливатиметься цього року в межах 65 доларів США за барель, світові ціни на метали цього року зростуть на 5—10 відсотків, на хімічну продукцію — на 8—10 відсотків. До того ж заколисує виняткова фіскальна стриманість Міністерства фінансів, яка досягається за рахунок недофінансування витратних статей бюджету. Однак не варто забувати, що висока поточна динаміка ВВП здебільшого зумовлена низькою базою порівняння 2006 року. Що сукупний зовнішній борг торік уже перетнув позначку у 54 мільярди доларів США, довівши питому вагу валового держборгу до 50 відсотків ВВП. (Це посилює нашу залежність від світової кон’юнктури.) Що економіці країни вже реально загрожує стрімке зростання корпоративного боргу — даються взнаки і численні виходи на ринки запозичень банків, і кредити, які брали підприємства для адаптації до цін на імпортний природний газ. До слова, у вищезгаданому консенсус-прогнозі саме невизначеність ціни на імпортне блакитне паливо розглядається як найістотніший ризик 2008 року. Зазначається, що ціни на газ можуть зрости вже до кінця цього року до 160—180 доларів США за тисячу кубометрів, а це негативно позначиться на рентабельності базових галузей економіки. Тож ризик для фінансової стабільності і країни, і потужних підприємств такий, що легковажно не прислухатися до застережень Президента. Нагода внести певні корективи з’явиться, як тільки-но підсумують результати роботи в першому кварталі.

Фарт — на мільярд

Ще нещодавно глава Фонду держмайна Валентина Семенюк розраховувала одержати від продажу 76-відсоткового пакета акцій ВАТ «Луганськтепловоз» до мільярда гривень. Але один з найпривабливіших у країні активів продали Управлінській компанії «Брянський машинобудівний завод», який входить до структури російського мільярдера Іскандера Махмудова, за 292 мільйони 505 тисяч гривень. Підфартило. А фондовий ринок, який оцінював капіталізацію «Луганськтепловозу» у 600 мільйонів гривень, зважаючи на поточні котирування його акцій, виявився посоромлений. Але інакше й не могло бути, бо «торгувався» переможець тільки з Деміховським машинобудівним заводом, який підпорядкований тому ж таки російському мільярдерові, а українських претендентів на цей об’єкт (ВАТ «Дніпровагонмаш» і ВАТ «Марганецький ГЗК») відсіяли у «кращих традиціях» історії приватизації. Отже, знову повертається торгівля під замовлення? Очевидно, результати цього феноменального конкурсу будуть оскаржені в суді, тим паче що глава Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Андрій Кожемякін уже звернувся до Генпрокуратури з вимогою перевірити факт наявності корупційних дій під час проведення конкурсу. Непокоїть і інше. Чи, бува, не заступають політичні симпатії економічні інтереси країни, бо «відбрили» Ігоря Коломойського з його групою «Приват», котра, як каже один урядовець, полюбляє плавати проти течії. Або й того гірше, чи не стане угода з купівлі-продажу 76-відсоткового пакета ВАТ «Луганськтепловоз» прикладом для наслідування? З ВАТ «Укртелеком» — навряд чи. Нагадаю, цього місяця ФДМУ затвердив уточнений план його приватизації, згідно з яким 50 відсотків плюс 1 акція залишаться у держвласності, 37,86 відсотка акцій — почнуть розпродувати на міжнародній фондовій біржі у Лондоні вже з серпня, а 5 відсотків (кількома підходами по відсотку) з 28 березня по 23 липня цього року на власних біржах. Але ж не «Укртелекомом» єдиним, на кону стоїть Одеський припортовий завод. На часі продавати міноритарні держпакети енергокомпаній, до яких, крім інших, виказують жвавий інтерес ті самі росіяни. До слова, наприкінці місяця компанія «Росукренерго» збільшила свій статутний капітал у 72 рази — до 5 мільйонів доларів США. В російському «Газпромі» казали, що буцімто для солідності. Поза тим «Росукренерго», дякуючи нам, — також фартова компанія, а вищеозначена модель приватизації — чи не найкраща пропозиція набувати подальшої солідності на нашому грунті.

Сюрприз — на біс

Березень подарував безліч приємних, неприємних і навіть трагічних сюрпризів. Вони різні за характером, але більшість з них, на жаль, з політичним підтекстом. Це наочно підтверджує свого роду другий етап економічної кадрової революції, що пройшов звітного місяця і внаслідок якого постраждали не лише екс-міністр економіки Володимир Макуха, а й найбільш професійні та аполітичні службовці Мінекономіки — Анатолій Максюта та Людмила Мусіна, голова правління «Ощадбанку» Олександр Морозов та спостережної ради «Укрексімбанку» Сергій Прохоров.

Переважна більшість сюрпризів мала суперечливий, вряди-годи — штучний характер, тому сприймалось це, як театральне дійство. Уряд загальмував проходження законопроекту «Про валютне регулювання і валютний контроль», який надавав фактично необмежені права на виведення валюти за кордон до затвердження відповідної концепції: а хіба проблема її затвердити? Оголосили безкомпромісну боротьбу з боржниками перед ДП «Газ України»: а хіба не Мінфін на старті року обмежував фінансування ЖКГ і не доводив до відома розпорядників коштів порядок їх використання, провокуючи тим саме неплатежі?

Звітний місяць повернув класичні зразки адміністративно-командного управління, і вони дали результат: віце-прем’єр Андрій Клюєв зібрав голів облдержадміністрацій, влаштувавши їм «розбір польотів» і тим само підняв рівень платежів за спожитий газ на 30 відсотків. Але це ненадовго, бо ринок газу і електроенергії потребує ринкових рішень. Деяким енерго- і теплопостачальним компаніям вже бракує активів під заставу, щоб узяти кредит. А з другого боку — тактика обмежень і від’єднань не вирішує, а ускладнює проблеми споживачів. Наприкінці місяця КП «Харківські тепломережі» почало готувати позови до суду стосовно стягнення боргів за теплопостачання. Борг КП перед постачальниками ресурсів та послуг — 484 мільйони гривень, йому винні — 100 мільйонів гривень. АК «Київенерго» вже збирається відключати від електропостачання «Водоканал». Неприємні енергосюрпризи у столиці траплялися так часто, ніби їх викликали на біс. Це не хибне уявлення. На одному з київських підприємств, на якому від’єднали електропостачання, мене переконували, що це — справа рук рейдерів, які прагнуть захопити тут владу.