Україна та Польща: через міжпарламентське співробітництво до спільної мети

28 лютого — 2 березня нинішнього року відбувся візит парламентської делегації України на чолі з народним депутатом України, заступником керівника Української частини Парламентської асамблеї України і Республіки Польща (ПАУП), співголовою депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польща Сергієм БиЧковим (на знімку) до Республіки Польща.

У ході візиту відбулися зустрічі делегації з Віце-маршалком Сейму, Головою польської частини Парламентської асамблеї України і Польщі Броніславом Коморовським та депутатами — членами польської частини ПАУП, Головою польсько-української парламентської групи Сейму і Сенату РП М. Кухцінським, членом польської частини ПАУП, співголовою робочої групи ПАУП з питань Європейського союзу Томашем Ленцем, членом польської частини ПАУП, співголовою робочої групи ПАУП з транскордонного співробітництва Ярославом Ягелло, членом польської частини ПАУП, співголовою робочої групи ПАУП з питань місцевого самоврядування Мареком Савіцьким, Головою Комісії Сейму РП з питань місцевого самоврядування і регіональної політики Давидом Яцкевичем і Головою Комісії Сейму РП у закордонних справах Павлом Залєвським.

Під час проведених у Варшаві зустрічей були обговорені питання поглиблення українсько-польського міжпарламентського діалогу щодо виконання домовленостей, досягнутих під час офіційного візиту Голови Верховної Ради України Олександра Мороза до Республіки Польща (5—6 грудня 2006 р.), та підготовки до чергового засідання Парламентської асамблеї України і Польщі, яке має відбутися 19—21 березня нинішнього року в Києві. Про підсумки візиту парламентської делегації та перспективи двосторонніх відносин України й Польщі розмовляємо із заступником керівника української частини Парламентської асамблеї України і Польщі, народним депутатом Сергієм Бичковим.

— Сергію Анатолійовичу, у ході візиту до Польщі була проведена низка важливих зустрічей з польськими колегами. Які основні питання обговорювалися, на чому акцентувалася увага?

— Обговорювалися питання двосторонньої українсько-польської міжпарламентської співпраці, яку, до речі, вдалося значно активізувати після проведення в обох країнах парламентських виборів (2005 року в Польщі та 2006-го в Україні. — Ред.).

Зокрема, шляхом створення в парламентах двосторонніх депутатських груп. Значного імпульсу цій співпраці надав і офіційний візит до Республіки Польща Голови Верховної Ради України Олександра Мороза в грудні минулого року. Ми з нашими польськими колегами погодилися, що необхідно поглиблювати міжпарламентську співпрацю в рамках двосторонньої Парламентської асамблеї.

Зазначу, що окрему увагу ми приділяли питанням транскордонної співпраці між нашими країнами. На моє переконання, її важливим елементом є будівництво нових прикордонних переходів і модернізація вже існуючих на українсько-польському спільному кордоні. Сторони погодилися, що міжпарламентська асамблея повинна приділяти цим питанням значну увагу.

До речі, відповідним міністерствам і відомствам в Україні уже дано доручення з підготовки інформації про ситуацію на кордоні для відповідних пропозицій. Я поінформував про це наших польських колег, і вони відзначили позитивні зрушення щодо реалізації спільних програм у галузі взаємодії між прикордонниками і митним органами. Зокрема, уже найближчим часом почнеться реалізація Програми добросусідства Україна—Польща—Білорусь ІNTERREG ІІІA/TACІS CBC. Цей проект розраховано на тривалий період 2007—2013 років, для нього передбачено 200 мільйонів євро. Ці кошти плановано використати для розвитку прикордонних з Польщею регіонів, а також будівництва двох нових прикордонних переходів у Львівській і Волинській областях. Однак, звісно, це лише один з елементів співпраці, а в ході зустрічей обговорювався комплекс питань.

— Чи йшлося про напрями взаємодії між Україною та Польщею на шляху інтеграції України до європейських структур? Адже офіційна Варшава не раз зазначала, що повністю підтримує Україну на шляху реформ і євроатлантичної інтеграції. Чи є якісь зрушення в цьому напрямі?

— Звичайно, це питання обговорювалося. І дуже приємно відзначити, що на найвищому рівні польські посадовці висловлюють підтримку євроінтеграційним прагненням України.

Зокрема, співголова робочої групи Асамблеї з питань Євросоюзу Томаш Ленц поділився досвідом Польщі в цьому питанні, запевнивши, що Польща й надалі підтримуватиме Україну. На мою думку, на даному етапі треба виробити стратегію дій.

До речі, під час засідання асамблеї у березні це питання, очевидно, буде одним з основних. Тим паче що нині євроінтеграційна політика України реалізується на рівні зовнішньополітичного відомства, Президента і Прем’єр-міністра, тоді як, і в цьому нас підтримують польські колеги, треба активніше залучати до цього процесу парламент, який має інші можливості, ніж органи виконавчої влади.

Як мені видається, ситуація сьогодні ускладнюється тим, що для ЄС залишається не до кінця зрозумілою позиція провідних політичних сил України стосовно європейської та євроатлантичної інтеграції. З цією метою необхідно активніше проводити роз’яснювальну роботу і використовувати для «лобіювання» євроінтеграційних інтересів України депутатів Європарламенту, насамперед від Польщі.

Ми також обговорювали результати засідання Комітету парламентського співробітництва Україна—ЄС. Я із задоволенням зазначу, що було досягнуто згоди, щоб у майбутньому не вживати термін «буфер» стосовно України. Наша позиція полягає в отриманні чіткої перспективи асоційованого членства в ЄС. Однак, окрім політичних перспектив, ми звертали увагу й на інші питання, зокрема спільної участі в проектах, які передбачають розвиток міжрегіонального співробітництва, особливо в галузі енергетичної політики та економіки.

— Фахівці відзначають, що останнім часом активізується економічна співпраця між Україною та Польщею, чи торкалися цього питання члени Міжпарламентської асамблеї?

— Питання економічного співробітництва є одним з найважливіших у контексті українсько-польського діалогу. Тому цілком закономірно, що ми розглядали питання поглиблення співробітництва в економічній сфері. Дуже приємно було відзначити позитив у плані збільшення товарообігу між нашими державами, а також зростання обсягів взаємного інвестування. Наші польські колеги висловили подяку Україні за зняття ембарго на поставки м’яса і м’ясопродуктів на український ринок. Мені здається, що нам було б доцільно ухвалити спільну заяву про заборону на введення ембарго на взаємні поставки харчових продуктів і сільськогосподарської продукції.

На моє переконання, варто розглянути можливість залучення польської сторони до перевезення вантажів транспортним коридором за маршрутом Клайпеда—Одеса, а також транспортування нафти на нафтопереробний завод у Мажейках у Литві через територію Білорусі. До слова, розбудова газотранспортної інфраструктури спільно з Польщею становить значний інтерес для обох сторін.

— Нам відомо, що ви є активним прихильником ідеї проведення чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 в Україні та Польщі. Чи обговорювали ви це питання з представниками польської сторони?

— Це питання обговорювалося на високому рівні з віце-маршалком Сейму Броніславом Коморовським. Ми визначилися з ситуацією навколо спільної заявки, яку подали наші держави.

Очевидно, і польська, й українська сторони розуміють, що наша перемога сприяла б притоку іноземних інвестицій насамперед для розвитку інфраструктури, будівництва аеропортів, автошляхів. Польські парламентарії з розумінням ставляться до необхідності якнайскорішого розв’язання проблемної ситуації, яка склалася у футбольній федерації Польщі, й у разі потреби долучаться до її врегулювання. Ми сподіваємося, що Україна і Польща знайдуть сили сконцентруватися над вирішенням ключових проблем з тим, аби Євро-2012 відбувався у Польщі та Україні, що сприятиме підвищенню іміджу і зростанню авторитету наших держав.

— Важливими питаннями двосторонніх відносин України та Польщі є питання, пов’язані з гуманітарною сферою. Що в цьому напрямі було напрацьовано міжпарламентською асамблеєю?

— Ми домовилися підтримувати і просувати різноманітні гуманітарні проекти. Я ще раз подякував польським колегам за те, що 6 грудня минулого року Сейм офіційно визнав Голодомор 1932—33 років геноцидом проти українського народу. Це був справді надзвичайно відповідальний крок польського політикуму, спрямований на зміцнення дружніх відносин наших держав. Але мені здається, що нині перед українськими та польськими суспільствами стоїть ще одне важливе завдання. Хочу привернути увагу, що у квітні нинішнього року за участю президентів двох держав відзначатимуть 60-ті роковини операції «Вісла». Нагадаю, це одна з найтрагічніших сторінок нашої спільної історії, коли з квітня по жовтень 1947 року з території Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя було депортовано понад 180 тисяч українців, а тих, хто чинив опір, було ув’язнено і знищено.

Переконаний, що цю сторінку спільної історії треба перегорнути і зробити висновки. Ми повинні спільно знайти шляхи примирення з тим, щоб подібні трагедії не повторювалися в майбутньому.

Це завдання має стати одним із пріоритетів у діяльності парламентів України та Польщі. Мені приємно відзначити, що наші польські колеги цю ідею підтримують, і ми, зрештою, я в цьому впевнений, досягнемо порозуміння в цьому непростому питанні.