Було ваше, стане наше

Здається, саме таким принципом, винесеним у заголовок цієї статті, керувалася новоутворена громадська організація «Київська міська спілка автомобілістів», яка називає себе правонаступником ліквідованої Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, намагаючись привласнити майно цього загальнодержавного об’єднання громадян.

Історія питання

Громадська організація «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (ВСА) є правонаступником Українського республіканського добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР» (Товариство), створеного установчим з’їздом 30 січня 1974 року.

Діяльність ВСА поширюється на всю територію України, її місцеві осередки діють у всіх регіонах держави, членами ВСА є понад 500 тис. громадян.

У 1978 році «Автомотолюбителю УРСР» виділено земельну ділянку площею 0,4 гектара по вул. Пархоменка (нині — Дегтярівська), 8-а, для будівництва в Києві навчального центру з підготовки водіїв.

За рахунок коштів Товариства і було побудовано Київську автошколу з адміністративними приміщеннями загальною площею 4249,4 кв. метра, на будівництво якої спрямовано близько 1 млн. 293 тис. карбованців СРСР.

У червні 1986-го будинок автошколи передали в експлуатацію Товариству, правонаступником якого є ВСА. Після цього приміщення передано в управління автошколі, що є юридичною особою, господарською одиницею ВСА та підпорядкована Київській міській організації ВСА (далі — КМО ВСА).

А у вересні 1995-го Київське міське бюро технічної інвентаризації видало реєстраційне посвідчення на будівлю, зареєструвавши її на одного з користувачів — Київську міську організацію ВСА. Підставою для реєстрації були документи, якими будівлю передано безпосередньо Товариству, а зараз його правонаступнику — ВСА. Однак багатомісячне листування ВСА з БТІ та Київською міськдержадміністрацією стосовно оформлення права власності ВСА на будівлю по вул. Дегтярівській, 8-а, жодних результатів не дало. Хоча довідкою державного архіву також засвідчено, що будівля по вул. Пархоменка, 8-а, передана на баланс Республіканського добровільного товариства автолюбителів УРСР, правонаступником якого є ВСА.

Судові перипетії

У 2004 році Київська міська організація ВСА звернулась до суду з позовом до ВСА про вивільнення займаних приміщень у будівлі по вул. Дегтярівській, 8-а. Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.11.04 р. позов... задоволено: ВСА виселено з будівлі, яка є власністю цього загальнодержавного громадського об’єднання. Аргументи ВСА про те, що згідно зі статутами ВСА та Київської міської організації остання є структурним осередком та користується на правах оперативного управління майном, власником якого є Спілка загалом, були відкинуті.

У травні 2006-го Вищий господарський суд України скасував рішення суду як незаконні.

Вищий господарський суд у постанові від 17 травня 2006 року вдруге прямо зазначив, що суди констатують факт передачі будівлі ВСА, але не надають йому юридичної оцінки. З цього приводу 17 липня 2006 року ВСА звернулася до Господарського суду м. Києва про перегляд рішення суду у справі про визнання права власності за нововиявленими обставинами, оскільки не можуть існувати судові рішення, які є діаметрально протилежними за висновками. І хоча згідно зі ст. 114 ГПК України заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами розглядається господарським судом у місячний термін, заява ВСА розглянута Господарським судом м. Києва лише 14.02.2007 р., тобто через сім місяців після її подання.

Перерозподіл за власним бажанням

Наприкінці 2004 року Центральній раді Всеукраїнської спілки автомобілістів стало відомо, що керівники Київської міської організації ВСА ініціювали скликання конференції та прийняли рішення про вихід із Спілки і створення на її матеріально-технічній базі нової громадської організації — «Київської міської спілки автомобілістів», яку названо правонаступником ліквідованого осередка ВСА.

Незважаючи на неодноразові письмові застереження ВСА, надіслані Київському міському управлінню юстиції, стосовно протиправності рішення про ліквідацію місцевого осередку Спілки та визначення у статуті нової організації положень про правонаступництво, в лютому 2005 року міським управлінням юстиції анулювано акт реєстрації Київської міської організації ВСА та зареєстровано нову громадську організацію — Київську міську спілку автомобілістів.

На прохання ВСА перевірити документи про реєстрацію на базі майна ВСА нової організації, а в разі їх невідповідності закону, статутам ВСА та КМО ВСА — відмовити в реєстрації начальник Київського міського управління юстиції Д. Сокуренко повідомив, що відповідно до Закону України «Про об’єднання громадян» втручання державних органів та службових осіб в діяльність об’єднань громадян не допускається і рекомендував звернутися по захист порушеного права до суду. Така відповідь змусила ВСА звернутися до Кабінету Міністрів з проханням перевірити законність ліквідації КМО ВСА. Заступник міністра юстиції України М. Шупеня повідомив, що зміни та доповнення до cтатуту КМО ВСА, які дали змогу здійснити її ліквідацію, прийнято X позачерговою конференцією КМО ВСА та затверджено президією Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів, що відповідає закону та статутам ВСА та КМО ВСА. Проте президія Центральної ради ВСА жодних рішень з цього приводу не приймала та не затверджувала!!!

Всеукраїнська спілка автомобілістів звернулася до Господарського суду м. Києва з позовами до Київського міського управління юстиції про визнання недійсним розпорядження, яким анульовано акт реєстрації КМО ВСА, та до Київської міської спілки автомобілістів (нібито правонаступника КМО ВСА) про визнання недійсним пункту статуту, яким визначено факт правонаступництва.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.06 р. визнано недійсними положення статуту Київської міської спілки автомобілістів, якими встановлювалося її правонаступництво щодо ліквідованої Київської міської організації ВСА. Встановлено також цілу низку юридичних фактів про незаконність рішень керівництва КМО ВСА. Апеляційний суд м. Києва погодився з таким рішенням, тобто воно набрало чинності. А отже, зявилася надія повернути майно, яке належить ВСА.

А справам передувало...

У 2003 році президія Центральної ради ВСА за наслідками перевірки роботи Київської міської організації ВСА визнала за неможливе перебування на займаних посадах її голови О. Хорофейка та головного бухгалтера С. Козловської. Це й стало приводом для подальших звернень О. Хорофейка до суду: на посаді його було поновлено, після чого він розпочав діяльність з відокремлення Київської міської організації ВСА.

За матеріалами ВСА, новоутворена Київська міська спілка автомобілістів на сьогодні без належних правових підстав володіє будівлею по вул. Дегтярівській, 48 автостоянками в Києві, двома автошколами, декількома підприємствами з ремонту та обслуговування автомобілів, кафе тощо. На створення цього майна Спілкою витрачено понад 3 млн. карбованців СРСР.

Керівникам Київської міської спілки автомобілістів допомагає екс-народний депутат України В. Нечипорук, який працює першим заступником голови Київської міської спілки автомобілістів.

Окремої уваги заслуговує процедура виконання рішення про виселення ВСА (пізніше його скасовано як незаконне). Відомо, якими інертними є органи ДВС, особливо коли це стосується складного для виконання рішення про виселення. У випадку із ВСА все було з точністю до навпаки.

Отже, 27.12.04 р. Шевченківським ВДВС відкрито виконавче провадження про виселення та запропоновано ВСА добровільно виконати рішення до 31.12.04 р. — тобто за три дні! Усі прохання ВСА встановити реальні терміни для вивільнення 24 службових приміщень — а закон дозволяє надавати до 15 діб — залишились поза увагою державних виконавців. Примусове виселення розпочалося 06.01.05 р. у переддень Різдва, до того ж у вихідні дні.

Виселення відбулося протягом одного дня. Людей фактично виштовхнули на вулицю, а тодішнього керівника ВСА із серцевим нападом «швидка» госпіталізувала просто з робочого кабінету.