Якого беліза треба?

Здавалося б, що спільного між швейцарською фінансовою групою «Енергетичний стандарт», належній громадянинові Росії Григоришину, підприємствами в забутій Богом центральноамериканській країні Беліз, що на півострові Юкатан, та українськими фірмами? А те, що забули ми трохи географію, панове! Той, у кого були відмінні оцінки з цього предмета, неодмінно згадав би, що Беліз омивається водами Карибського моря — батьківщини піратів, як відомо. І якщо на іншому краї землі несподівано прокинувся підприємницький інтерес до України, то це, щонайменше, неспроста. А тим паче що фірмами, котрі проявили таку милу ініціативу стосовно нашої країни, володіє не емігрант-українець, а той самий пан Григоришин.

То що йому треба? Може, знамените сало полюбив і борщ з пампушками? Та ні, по-моєму, сподобалися йому українські підприємства, і не придумав Григоришин нічого ліпшого, як створити в Україні фірми, що займаються рейдерством. От вам і відповідь, чому вирішили вхопити нас у свої залізні обійми підприємці з Центральної Америки.

Наприклад, белізький «Palladіum Lіmіted», що належить до групи «Енергетичний стандарт» (який дивний збіг!), створив в Україні таку собі фірму ТОВ «Дисконт 2000» — звісно, торговця цінними паперами. На ім’я співробітника київського офісу представництва «Енергетичного стандарту» в Україні наприкінці 2005 року було придбано фірму «Мірта ЛТД» — реєстратора цінних паперів. Керівництво АСК «Укррічфлот» стверджує, що таких компаній-резидентів у пана Григоришина в Україні десятки, і основним їхнім завданням є здійснення рейдерських схем — отож, шановні добродії українці, стережіться.

Дуже наочно розроблена ними рейдерська схема проявилася під час спроб захоплення акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот». Спочатку для реалізації рейдерської схеми було «задіяно» суддів Торезького міського суду Донецької області, Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області, Московського районного суду м. Харкова, Подільського районного суду м. Києва, Заводського районного суду м. Миколаєва, Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Після цього, якимось дивом роздобувши конфіденційні документи АСК «Укр-річфлот», ТОВ «Дисконт» вирішило допомогти правоохоронним органам (який непередбачуваний збіг — слідчому Дніпропетровської облпрокуратури Д. Сидорову) викрити геть усіх в «Укррічфлоті» і «проплатило» (з усіма наслідками, що випливають) експертам Київського НДІ судових експертиз проведення економічної оцінки низки господарських договорів, укладених компанією в 2002—2005 роках.

Унаслідок «надприродних» збігів ці матеріали потрапили... звичайно ж, до прокуратури Дніпропетровської області, доблесний слідчий якої пан Сидоров одразу порушив кримінальну справу проти членів правління компанії (звісно, відкрити кримінальну справу проти конкретних осіб проблематично, особливо зважаючи на те, що про це потрібно повідомляти цій особі, тому кримінальну справу було порушено за фактом...).

На жаль пана Григоришина та іже з ним, цю кримінальну справу, з’ясувалося, було шито білими нитками. І ця атака захлинулася. Генеральна прокуратура, докладно дослідивши матеріали кримінальної справи, 02.02.07 р. закрила її у зв’язку з відсутністю складу злочину в діях посадових осіб АСК «Укррічфлот».

Перший такий «товариш і друг всіх акціонерів «Укррічфлоту» уже відзначився. Від імені якогось В. Солодовника, котрий нібито проживає в Богуславі і є акціонером АСК «Укррічфлот» тільки з 2006 року, до Печерського районного суду м. Києва надходить скарга про скасування постанови Генеральної прокуратури від 2 лютого 2007 року. При цьому Солодовник, за словами керівництва АСК «Укррічфлот», скаржиться на порушення його прав... у 2002 році. У скарзі перекручено і спотворено факти.

Рейдери починають нервувати. Адже факти — річ уперта. Перевірками встановлено, що всі операції «Укррічфлоту» з цінними паперами проводилися в суворій відповідності з чинним законодавством, їх погоджено з наглядовою радою і загальними зборами акціонерів компанії. У результаті такої роботи АСК «Укррічфлот» став власником корпоративних прав (підприємств) на більш як 66 мільйонів (!!!) гривень.

Але скаржники називають біле чорним, намагаючись очорнити й керівництво, й імідж «Укррічфлоту» загалом і надалі стверджуючи про якісь збитки. Можливо, григоришинці, не знаючи, як ще перешкодити розвиватися компанії, називають збитками ті величезні фінансові вкладення в будівництво нового флоту.

На радість більшості акціонерів, рейдери не знають про плани будівництва корпоративної структури АСК «Укррічфлот» і подальший розвиток компанії, схвалені акціонерами.

23 лютого на заводі «Дамен Шипьярдс Океан» у Миколаєві відбувся спуск чергового, уже восьмого, теплохода серії «Буг» — «Михайло Синиця». На стапелі у процесі будівництва — дев’ятий, у другій половині цього року буде закладено ще три такі теплоходи.

Новим проектом кредитування, що здійснюватиметься Європейським банком реконструкції і розвитку, передбачається будівництво ще 27 річкових суден для Дніпра і Дунаю. Тільки за рахунок будівництва нового флоту власний капітал АСК «Укррічфлот» до кінця нинішнього року порівняно з 01.01.04 р. подвоїться.

Але це, напевно, не задовольняє тих, хто хотів би бачити «Укррічфлот» у руїнах, а Україну економічно слабшою від Белізу. Замислімося, хто щиро зацікавлений у процвітанні країни, в її економічній могутності? Природно, патріотично налаштовані громадяни. Від людей випадкових таких помислів чекати не випадає. Мало того, мимоволі постає запитання: а чи не зловживають нашою гостинністю? Та це вже інша тема...

Матеріали про рейдерські схеми Григоришина і його спільників проти АСК«Укррічфлот» розглянуто Міжвідомчою комісією у Першого віце-прем’єра

М. Азарова і передано до Генеральної прокуратури. Керівництво АСК «Укррічфлот» чекає відкриття кримінальної справи за результатами діянь цього пана.

P. S. Укррічфлотівці впевнені, що Печерський районний суд не піде на повідку в рейдерів, прийме виважене та справедливе рішення і в такий спосіб зробить свій внесок у боротьбу з рейдерством у нашій державі.