Згідно із законодавством навчальні дисципліни у ВНЗ повинні викладатися державною мовою. А що маємо насправді?

Багато вузів нехтують Закон України «Про мови». Наприклад, у приватних вузах спостерігається тенденція збільшення предметів, які викладаються російською мовою. Керівники та працівники цих закладів мотивують ситуацію тим, що бажання дітей для них закон, мовляв, хто платить, той і замовляє... А самі студенти стверджують протилежне.

Оксана, третьокурсниця, розповіла, що викладачі її університету побажання студентів стосовно вибору мови фактично не враховують. Це створює труднощі у вивченні дисциплін. Дівчина стверджує, що рівень знань з української у педагогів помітно низький.

Таке саме зустрічається і в державних вузах. Мовне питання в цих закладах вирішують більш демократичним шляхом — голосуванням: студенти мають право самі обирати мову спілкування на парах.

Сергій, першокурсник, зізнався, що голосував за російську, підкоряючись більшості. Основною суб’єктивною причиною такого рішення, на мій погляд, є спотворена національна свідомість і відчутної частини українців, заражених вірусом меншовартості, і відчутної частини росіян, заражених вірусом «старшого брата».

Особисто я — за вільний вибір, але мені боляче спостерігати за тим, як зрікаються української солов’їної...

А тим часом державні мужі готують законопроекти, в яких збираються зрівняти у правах російську та українську мову...