Куди й чому той «бургер» біг? Мабуть, його наздоганяв голодний собака, що хотів заморити черв’ячка «фаст-фудом». Сумно спостерігати вивіски в українському «п’ємонті», або, якщо хочете, — «західній столиці». Мовна культура у громадських місцях, під час публічних заходів — також невисока.

Ні, більше нема терпцю: курятина стає поперек горла. Щоразу, купуючи її, несамохіть розкутурхую філологічно-мовну дискусію (щоб не сказати сварку). Ось знову прошу дати мені курячі стегенця, а натомість мені дають їх разом із гомілкою. Повертаю, прошу дати без гомілки.

— Називайте правильно, — сердиться продавщиця. — Це — бедро.

Як тут змовчати? З максимальною ввічливістю пояснюю, що стегно і бедро — одне й те саме, але різними мовами: українською й російською. І жодного разу не вдалося переконати співрозмовниць.

— Що ви таке кажете? — аж вийшла з берегів одна. —Стегно — ось тут (показує на собі), а бедро — тут (ляскає по сідниці). І взагалі, ви прийшли купувати чи вчити мене? За цілий день стільки всього наслухаєшся...

Іншим разом продавець знітилася:

— Я теж маю вищу філологічну освіту, — каже. — Але нам так привозять і розфасовують товар. «Бедро» і «стегно» — за різною ціною.

Сердешна жінка так розхвилювалася, що аж обрахувала себе на 10 гривень. Довелося заспокоювати. Зрештою, із стегно-бедрами — справи не найгірші. Веселіше читати найменування інших курячих фрагментів: хвости, задки, попки, с-ки тощо. Та хай їй грець, отій курці!

На жаль, вуха в’януть від публічних виступів. «Мною було сказано і зроблено», — каже, до прикладу, посадова особа під час сесії, що транслюється по телебаченню для широкого загалу. Проте останнім часом депутати почали ретельніше добирати слова. Бо в залі сидить колега від ВО «Свобода», кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Фаріон. Це з її ініціативи під час сесій проводять мовні десятихвилинки. Вона виправляє найпоширеніші мовно-стилістичні огріхи. І її слово — мов лезо...

Нині у львівських маршрутках можна побачити яскраві наліпки: «Увага! Культура мовлення». На наліпках — популярні мовні звороти, що звучать у транспорті, як от: неправильно — «шофер, я зараз заплачу», треба —»пане шофере, я зараз заплачу». Або таке: «не дивлячись (треба — незважаючи) на тимчасові незручності, будьте привітні». Пан шофер усе одно відкриває двері замість того, щоб відчиняти їх, але хтось таки прочитає наліпку й замислиться.

За словами Ірини Фаріон, виготовлення наліпок фінансують ВО «Свобода» та управління транспорту міської ради. Надалі їх запропонують і для маршруток, що курсують дорогами області. Тексти періодично оновлюватимуть. За ініціативи пані Ірини виготовили також «антиматюкальні» наліпки. Їх можна побачити біля контейнерів із сміттям. Це — натяк!

До мовних викрутасів у торгових закладах і точках громадського харчування Ірина Фаріон та її однодумці також налаштовані рішуче. Правда, поки що не вдалося дійти порозуміння в управлінні економіки. Та «озонатори» мови — люди рішучі. Найпершими помічниками І. Фаріон є її студенти.

Зробив свій внесок в «озонаторську» справу й академік Михайло Голубець, який написав книжку «Русифікація-люмпенізація-вульгаризація». Він цитує Івана Огієнка, 125-ліття котрого відзначає зараз Україна: «Без добре виробленої рідної мови нема всенародної свідомості, без такої свідомості нема нації, а без свідомої нації нема державності...»

До честі львів’ян варто нагадати, що демократичні процеси в регіоні розпочалися зі створення Товариства української мови ім. Т. Шевченка. І цим усе сказано. Либонь, настав час озирнутися. Автор згаданої книжки — не філолог, а вчений-біолог. Відтак бездумному вживанню слова «екологія» він присвятив особливо гострі рядки: «Наукову літературу, періодичні видання і засоби масової інформації заполонили такі поняття, як «екологія культури», «екологія мистецтва», «екологія душі», «екологія любові», «екологія суспільства». Популісти у сфері науки, освіти й політики засмітили ефір і пресу такими нісенітницями, як «забруднена екологія», «зіпсована екологія», «погана екологія»...

Однак екологія, як один з найактуальніших розділів біології, нагадує автор, — то наука про взаємовідносини живих істот та їх сукупностей між собою і з навколишньою неживою природою. І не інакше!

...Донедавна по вулиці Стефаника була крамниця з назвою «Хавка». Приходжу сюди з наміром сфотографувати взірець брутального ставлення до мови і бачу вже інший напис — «Продукти». Очевидно, покупці не хотіли «хавати». Натомість поряд — бар «Фест». Здогадайтеся, що там наливають, чим частують...