Офіційна статистика полюбляє надівати нам на носа рожеві окуляри. Якщо їй вірити, то в Запоріжжі вже давно настала ера достатку. Скажімо, середня зарплата городян нині становить 1222,43 гривні і збільшилася проти минулого року на 26,6 відсотка.

Уявіть радість медсестри чи бібліотекарки, які стільки заробляють! На жаль, саме їх це і не стосується. Зате який привід для гонору — торік рекордний обсяг реалізації запорізької продукції становив 30,4 мільярда гривень, або 38,1 тисячі з розрахунку на душу населення! Це — другий за величиною в Україні показник після Києва, проте самою свідомістю ситий не будеш.

Об’єктивніше оцінює досягнуте головне управління праці і соціального захисту населення облдержадміністрації. Справді, середньомісячна платня по області торік зросла до 1091,53 гривні, що в 2,2 разу перевищує встановлений прожитковий рівень для працездатних осіб. Але остання цифра вочевидь не відповідає своєму змісту, бо щонайменше п’ята частина зарплати йде на сплату податку та соціальних страхових внесків, а половину з того, що залишається від неї, «з’їдають» квартплата й комунальні послуги. Подорожчав і проїзд у громадському транспорті. Ще одне лихо — хронічна заборгованість роботодавців перед найманими працівниками за виконану роботу. Хоча торік вона скоротилася на 13 відсотків, люди на сьогодні не отримали близько 32 мільйонів гривень.

Крім того, що область відстає від інших регіонів за темпами зростання зарплати, є ще один чинник, що не може не засмучувати. Це — стабільний протягом двох попередніх років рівень бідності. До речі, кількість населення, що опинилося за такою межею, на 10,1 відсотка більша від середньоукраїнського показника. Прикро, але за порівняно високої зарплати більшості кожний третій мешканець області не вписується навіть у штучно придуманий стандарт убогості. Скажімо, до цього контингенту потрапили не лише інваліди, пенсіонери, сільське населення, що надто потерпає від безробіття, а й працюючі. Це наштовхує на думку про приховування доходів і паразитування за рахунок державних соціальних програм. Наскільки масове таке явище, сказати важко, але тільки в 2006 році податківці виявили 7,5 тисячі неоформлених найманих працівників у суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування. Встановлено, що ці люди отримали за виконану роботу 3,2 мільйона гривень. На жаль, про те, чи отримували вони житлові субсидії, перебували на обліку в центрах зайнятості або користувалися іншими пільгами, не сказано, але будьте певні — спритники непоодинокі. Це стало такою професією, як і жебракування.

Запорізька область.