Однією з прикладних проблем, що їх розв’язують науковці НДІ екології Чорного моря, є відпрацьовування методів видобутку метану вулканічного походження з глибоководних виходів у Чорному морі. Під час досліджень, проведених, зокрема, на підводному вулкані Дворіченський (глибини 1850—2200 м), наші вчені підняли зразки сучасних карбонатних відкладень, що є результатами життєдіяльності метанотрофів — бактерій з анаеробним циклом життя, які харчуються метаном.

Вивчення хімічного складу піднятих зразків показало цілковиту його ідентичність складу так званих «черепашників» і вапняків, що їх добувають у цілій низці родовищ. Відкриття наших учених має два аспекти.

Перший — науковий. У геологічній науці тривалий час домінуючою та й, мабуть, єдиною, була теорія про осадове походження порід, що становлять Кримський півострів і значні прибережні території Причорномор’я. На підставі своїх досліджень робимо висновок про те, що ця теорія помилкова: ми встановили, що більшість відкладень крейдових порід, вапняків і черепашнику є не що інше, як масиви карбонатних будівель мікробів-метанотрофів із включеннями до них залишків раковин молюсків, які харчувалися цими мікроорганізмами.

Другий — практичний і для України, і для низки причорноморських країн. Зроблене відкриття вказує на наявність могутнього джерела виділення метану з мантійного розламу земної кори в Чорному морі, що існував упродовж десятків мільйонів років. І дає змогу приблизно визначити кількість метану, викинутого вулканами і засвоєного метанотрофами.

З меншою інтенсивністю процес триває й сьогодні. Проте за час досліджень науковці нашого НДІ знайшли більш як 4500 мілководних малопотужних виходів метану і менш могутніх глибинних. У нас є підстави припускати, що більшість природних підводних виходів метану вулканічного походження донині надійно затампоновано карбонатними будівлями мікробів, і це змушує газ тріщинами у земній корі проходити в інші родовища, наприклад, на територію Іраку, Ірану, Саудівської Аравії та ін.

На нашу думку, це відкриття має докорінно змінити методику розвідки природних запасів метану в регіоні Чорного моря. Розвідувальне буріння на метан необхідно передусім вести в місцях найпотужніших відкладень черепашнику і деяких видів вапняків. Такий висновок цілком підтверджує складена нашим інститутом карта підводних виходів метану в Чорному морі — вони зосереджені поблизу Аджимушкайських каменоломень на Керченському півострові, в Одеській області, на території Румунії і Болгарії.

Будь-яка із спеціалізованих біохімічних лабораторій може самостійно перевірити вірогідність наших результатів, дослідивши потужний газовий вихід (висота газового смолоскипа — 1200 м) метану на глибині 1850 м (координати 35.266147 східної довготи і 44.393620 північної широти).

Оскільки більшість потужних виходів метану виявлено в міжнародних водах, для закріплення пріоритету робіт українських учених треба було б зацікавленим організаціям і відомствам, передусім Кабінету Міністрів України, розглянути можливість оперативного придбання прискорювального масспектрометра на 5 Мев. Сьогодні дослідження проб ми змушені проводити в Голландії.

Наша дослідницька група пропонує безплатно передати всім зацікавленим біохімічним лабораторіям України і причорноморських країн наявні в нашому розпорядженні зразки для порівняння їх складу з місцевим матеріалом. Зацікавлені особи можуть звертатися за телефонами: (0692) 46-47-98, 8-050-344-57-74.

Севастополь.