Жодне самозахоплення клаптя землі узаконено не буде

Закон про кримінальну відповідальність за самозахоплення застосовувати насамперед до комерційних структур, які незаконно зайняли земельні ділянки, а потім уже до пікетників-репатріантів, запропонував кримський премєр Віктор Плакіда на останньому засіданні громадської колегії з урегулювання земельних відносин при уряді автономії консультативному органі, у складі якого представники різних громадських і політичних організацій, правоохоронних і органів самоврядування.

Автоматичного узаконення самозахоплень не буде, виділятимуть землю не за національною ознакою, а лише за потреби, незважаючи на будь-які «поляни протесту» й відверті спекуляції на земельній і міжнаціональній тематиці. Прокуратура Криму закликала звернути увагу на те, що значна частина вже виділених ділянок не освоюється, а перепродається на «чорному ринку», часто місцева влада виділяє землю узбережжя в охоронних водних зонах. Колегія звернулася до представників органів місцевого самоврядування з вимогою активніше розвязувати земельні проблеми із залученням до діалогу широкої громадськості на місцях.

До Рескомзему автономії щойно надійшли списки самозахопників земельних ділянок з усього Криму, і вже виявлено 240 громадян, котрі мають у власності понад 360 земельних ділянок. Після завершення роботи над списками співробітники Рескомзему пообіцяли оприлюднити результати цих перевірок й опублікувати імена найзлісніших захопників земель.

Сімферопольський міський голова заявив, що всі 11 самозахоплень це добре організований бізнес. Але звільнити 340 гектарів незаконно зайнятих земель не вдається навіть через суди. На околицях «воріт Криму» — в Сімферопольському районі справи ще гірші: встигли перевірити лише 3333 жадаючих земельні ділянки, майже 40 відсотків тих, хто на них претендує, прибуваючи сюди з усіх регіонів півострова. Рескомзему дали ще трохи часу на перевірку списків: до 20 березня повинні бути відомі всі прізвища самозахопників Сімферопольського району, які мають чи не мають права на земельну ділянку. Дехто прагне звинуватити в епідемії кримських самозахоплень меджліс, який буцімто їх координує. На це голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров доповів: у його регіоні 103 самозахоплення й лише одне репатріантів. Він порівняв із цим випадком масштаби «роздраю» земель Південнобережжя комерційними структурами без законного оформлення і зробив висновок: «Кримськотатарську проблему дехто перетворює на ширму для цих масштабних земельних зловживань».

Учасники колегії відзначили, що досі мляво вираховується кількість учасників «полян протесту», які вимагають землю незаконно й у багатьох регіонах. Деякі «землелюби» застовпили по дві, три й більше ділянок. Уже знайшли навіть таких, кому хочеться урвати десятий (!) шмат землі. Місцеву владу члени комісії закликали перевіряти списки швидше, бо через це гальмується робота із встановлення кордонів населених пунктів. А через невизначеність кордонів важко підрахувати збиток від самозахоплень. Та й у черговий курортний сезон хочеться увійти, нарешті, без цих дестабілізуючих його виявів, які відлякують і відпочивальників, і інвесторів.

Наша довідка

На думку фахівців, усі нинішні земельні проблеми півострова повязані з недофінансуванням цієї галузі. Земельну реформу почали 16 років тому, однак гроші продовжують надходити нерегулярно, не в повному обсязі та й то лишень із держбюджету. Через це виникає безліч проблем, зокрема й із самозахопленнями. Питання про депортованих громадян і виділення їм земельних ділянок розглядається вже друге десятиліття (!). Перше будівництво на самовільно привласнених землях почалося в першій половині 90-х років.

Самозахоплення, які регулярно здійснювалися до прийняття земельного закону, Рескомзем Криму дозволив оформити юридично. В середині 90-х, після початку розпаювання землі, 22 тисячі кримських татар отримали індивідуальні паї, на яких надалі вели сільськогосподарську діяльність. З 2002 року починає формуватися земельний ринок. Активну участь у цьому процесі беруть саме кримські татари. Статистика свідчить: в середньому одному пересічному кримчанину надано 0,68 гектара землі, одному жителю півострова кримському татаринові дано 0,81 гектара землі. Тож аналіз засвідчує: у відсотках кримські татари забезпечені землею дещо краще, ніж решта населення півострова. Репатріантам тільки торік було виділено понад 200 тисяч земельних ділянок під будівництво індивідуального житла, що становить 47 тисяч гектарів. З цього числа лише 20 відсотків наділів освоєно. Можна передбачити, що господарі цих ділянок чекають подорожчання землі, щоб надалі вигідніше її продати. Адже, як правило, в чималої кількості кримських татар не одна така земельна ділянка, стверджують в Рескомземі автономії...

Майбутнє півострова вирішуватимуть учені

На черговій нараді з головою Верховної Ради автономії Анатолієм Гриценком екологи півострова обговорили концепції комплексного розвитку Східного й Західного Криму. Осмислювали всі параметри розвитку цього краю, унікального за природними багатствами, особливо мінеральними ресурсами, й збереженими первозданними цілющими піщано-мушлевими пляжами. В запущеній нині «глибинці» Керченського півострова потрібно активно розвивати заповідний фонд, площа якого тут мізерна: лише 2,9 відсотка, тоді як європейська норма — 10 відсотків. Водночас слід використовувати регіон і для розвою аграрного виробництва: розведення риби, відродження виноградарства, плодівництва й тваринництва.

Якщо розпочнеться реалізація запропонованого вченими проекту розвитку Західного Криму, Україна матиме свої «Золоті піски», не менш уславлені, ніж болгарські. Його передбачається здійснити на узбережжі Євпаторії, Сак, в Чорноморському й Роздольненському районах аж до Бакальської коси з допомогою чималих інвестиційних надходжень. Передбачається, що для реалізації масштабної програми розвитку й освоєння регіону необхідно створити господарське акціонерне товариство з управління курортними землями заходу півострова на базі майна, що належить Криму. 60 відсотків акцій дістануться автономії, 40 органам місцевого самоврядування цього регіону, пропорційно їх внеску в основний фонд. Засновником товариства й представником Криму стане Фонд майна АРК. Учені, урядовці й депутати вважають, що прийняття цілісної програми розвитку врятує цю частину узбережжя від перетворення «на розбійницьке стійбище приватних пансіонатів».

Наголошено, що екологія нині є стрижнем розвитку будь-якої території, особливо з потужним рекреаційним потенціалом. Крим має майбутнє лише в рамках сталого розвитку. А. Гриценко запевнив, що віднині на території півострова різні інвестиційні проекти й розміщення будь-яких виробництв без серйозної екологічної експертизи й висновку здійснюватися не будуть. Він відзначив, що нині в розпалі дискусії з приводу розподілу земельних ділянок під різні інвестиційні проекти, тоді як вони не завжди реалізуються в інтересах півострова. «Наше основне завдання комплексний розвиток будь-якої території для того, щоб можна було залучити дуже серйозні інвестиції й припинити роздачу землі дрібними земельними ділянками під сумнівні інвестпроекти, які на останній стадії реалізації перетворюються в котеджі, апартаменти з наступною реалізацією бажаючим придбати споруди на березі Азовського чи Чорного моря», — наголосив А. Гриценко.

Адже наріжний камінь тут збереження унікальної природи Криму, яка є основним національним продуктом краю і матиме попит у всі часи. Тож саме про неї нам усім слід піклуватися, оберігати її й розвивати. Необхідно тимчасово припинити виділення земельних ділянок, перспективних для курортно-рекреаційного використання, розташованих на узбережжі регіону, до розробки й затвердження документів, що регламентують їх цільовий і комплексний розвиток.

До участі в найширшому й максимально гласному обговоренні концепції запрошено представників влади, місцевих рад і громад, екологів і громадськість.

Крим.