Сьогодні для відгодівельників настали чорні дні. Мало того, що в нашій державі прості селяни перестали вирощувати свинок у своїх хлівах, бо шкурка не варта вичинки. Тепер і сільгосппідприємства опинилися в такій ситуації, що або вирізуй поголів’я, або спішно його розпродуй, або зупиняй виробництво до кращих часів. Ще рік тому у свиновідгодівельному комплексі ТзОВ «Росана-Агро», на двох майданчиках якого утримується 17 тисяч свиней, навіть у найпесимістичніших прогнозах не могли передбачити, що доведеться продавати вирощену свинину за ціною, нижчою від рентабельної — по 5,50 гривні за кілограм. «Торік ми збували свинину м’ясокомбінатам по 12,50 гривні. Найгірше наше припущення на цей рік було 7 гривень за кіло. Але 5,50? Такого ніхто не очікував», — кажуть на підприємстві.

Нині м’ясокомбінати про вчорашні ціни і чути не хочуть. Сільгоспвиробники пояснюють це одним: на наш ринок йде стільки дешевого закордонного м’яса, що це різко опустило ціни на вітчизняне і загнало відгодівельників у глухий кут. Заступник генерального директора ТзОВ «Росана-Агро» Олександр Осипенко каже, що нині м’ясокомбінати можуть на ринку придбати м’ясо навіть за ціною 3,50 гривні за кілограм. А якщо так — навіщо їм платити більше?

— Щоб вийти на нулі, нам треба продати м’ясо за ціною, не нижчою від рентабельної, а вона в нас становить 6 гривень за кілограм. Якщо по 5,50 —маємо збитки, — розповідає Олександр Кирилович. — У січні вони вже становили 600 тисяч гривень, у лютому — ще стільки само і нині сягають півтора мільйона гривень. Скажіть, який дурень працюватиме собі на збиток? І це за того, що завдяки сучасному комп’ютерному устаткуванню й електроніці рентабельність на нашому підприємстві на 2,50 гривні нижча, ніж в середньому по корпорації, до якої входимо. А що казати про простого селянина чи якийсь старий комплекс, де рентабельність сягає і 10 гривень? Як їм витримати ціну 5,50? Уже зараз мені телефонують знайомі підприємці і запитують, чи не хочу купити їхнє поголів’я, бо щоденні мінуси в 20, 50 тисяч гривень їх просто доконують.

— Є багато способів завезення дешевої сировини із-за кордону, — ділиться своїми думками Олександр Кирилович. — Найпоширеніший — м’ясо завозять у вільні економічні зони, де його і мали б реалізовувати. Але звідти воно розлітається по всій країні. М’ясокомбінати не надто переймаються, звідки сировина та яка її якість. Головне для них — що вона дешева. Для чого їм купувати дорожчу вітчизняну свинину, коли можна купити завізну по 3,50—4 гривні за кілограм, а потім продати виготовлені з неї ковбасні вироби по 24—25 гривень? Рентабельно? Рентабельно. Ще один спосіб завезення м’яса в країну — через... суд. На кордоні арештовують контрабандне м’ясо, виставляють на торги, де його купує той, хто потрібно. А є й просто «тупа» контрабанда: підприємства знаходять спільну мову з митниками і м’ясу дають «зелену вулицю» на вітчизняний ринок. М’ясокомбінати і торгові підприємства наживаються на цьому, як лише можуть. Для них це зоряний час. Адже хоч м’ясо купують дешеве, ніхто не чув, щоб десь у супермаркетах знизилися ціни на ковбасні вироби. Торговці наживаються, а виробники м’яса, яким треба заплатити і за зерно, і за ліки для свиней, і за газ, і за енергоносії, мало не посипають голову попелом. Про їхні проблеми знають і в Мінагрополітики, і в уряді, каже Олександр Кирилович, та ніхто не поспішає їх якось розв’язувати. Чи то не вигідно це посадовцям, чи байдуже, що гине галузь.

— Зрозумійте нас правильно, — кажуть на СВК, — ми абсолютно не маємо нічого проти того, що держава нині дозволила ввезення живого м’яса із-за кордону. Навпаки —обома руками за таке рішення. Бо якщо ввезення м’яса легальне і воно проходить митницю, отримує необхідні ветеринарні та інші дозволи, то коштуватиме у нас не менш як 9—9,50 гривні за кілограм. За цією ціною і ми готові працювати. Готові і за 8, і за 7,50 гривні. Тож ведемо мову не про припинення ввезення закордонного м’яса, а про припинення контрабанди, несанкціонованого завезення свинини, що і робить нині погоду на ринку. Якщо в Європі кілограм свинини в середньому коштує нині одне євро, тобто приблизно 6,60 гривні, то скажіть, як у нас воно може продаватися по 3,50? Тобто це аж ніяк не може бути легальне м’ясо.

Звідки береться така дешева сировина? Підприємці стверджують, що за такою ціною можуть продавати тільки неякісне м’ясо, що пролежало десь у холодильниках чужих країн як держрезерв 10, 20, а то й 30 років. Тепер його мали б утилізувати. А замість цього воно надходить на наш ринок. А ми купуємо ковбасу, не відаючи, з чого вона зроблена. Тому на «Росані» радять за краще купувати продукцію того м’ясокомбінату, який має свою сировинну базу. Принаймні це вже якась гарантія, що м’ясо в ковбасах буде свіже.

Щоб протриматися в ці важкі часи, «Росана-Агро» зупинило всі свої програми, в тому числі й екологічні. На підприємстві вимушено не підвищують зарплати своїм працівникам: «Піднімемо — матимемо ще більші збитки. А будуть збитки — не зможемо закупити зерно, ліки, новий генетичний фонд, розрахуватися за газ, енергоносії».

— Найпростіше, — каже Олександр Кирилович, — порізати або розпродати все поголів’я. Щоб відновити роботу комплексу, потрібно півтора року. А вирізати 17 тисяч свиней можна за 15 днів. Якщо держава не зробить якихось рішучих кроків, не перекриє контрабанду, нам буде «гайка». Без роботи залишаться сотні місцевих людей. Коли починали створювати комплекс, мріяли, щоб середня зарплата у них була 100 доларів. Нині вона 800—900 гривень. У сільському господарстві це нормальні гроші. До того ж кожному працівнику щороку даємо дві свині. Безоплатно підвозимо людей до роботи і годуємо. Підтримуємо соціальні програми: уклали угоди з громадами двох сіл про надання їм щорічно спонсорської допомоги у розмірі 50 тисяч гривень. Підсобляємо школам і дитсадкам. Загалом, починаючи з 1999 року, сплатили різних податків на суму 24 мільйони гривень. А тепер що? Все це закрити, людей звільнити, а свиней порізати? Це зробити нескладно. Але хто від цього виграє?

Івано-Франківська область.