До кінця березня значну частину неплатників від’єднають від електро- й теплопостачання

АК «Київенерго» взялася відключати підприємства і городян від енергопостачання за борги. У березні щодня знеструмлювали до півтисячі споживачів. Прокоментувати ситуацію я попросив директора самостійного відокремленого підрозділу «Енергозбут» АК «Київенерго» Наталію Канарську (на знімку).

Дві сторони боргової медалі

— Наталіє Володимирівно, схоже, найгірші прогнози щодо платіжної кризи починають справджуватися...

— Я оптимістка і вважаю, що до цього не дійде. Хоча маєте рацію: ми, як то кажуть, уже стоїмо на порозі цієї кризи. Щомісячний приріст заборгованості за спожиту електроенергію районних комунальних підприємств уже вимірюється сотнями тисяч гривень, міського КП УЖГ — трьома мільйонами. На початку березня заборгованість останнього перед АК «Київенерго» становила 56 мільйонів гривень. Зрозуміло, що відсутність платежів від комунальних підприємств позбавляє нашу компанію коштів на придбання природного газу для наших ТЕЦ і котелень, на купівлю електроенергії на оптовому ринку. Там, як ви знаєте, 100-відсоткова подекадна оплата не підлягає оскарженню.

Багатомільйонні кредити, які ми беремо для того, щоб не зупиняти потужності, вже не рятують, бо в заставі у банків перебувають фактично всі активи компанії. І ми змушені миритися з тим, наприклад, що нам знижують тиск постачальники природного газу.

— Причини погіршення платіжної дисципліни, кажуть, здебільшого лежать не в економічній площині. Це правда?

— Гадаю, що так. Про тарифну війну у столиці не чув хіба що глухий, але розпалювали її й підігрівали здебільшого політики. Як наслідок, ціни на газ, на якому зав’язаний увесь енергетичний потенціал столиці, зросли втричі, а тарифи на теплову енергію та гаряче водопостачання — в 1,8 разу. Тарифи перестали компенсувати витрати компанії, яка до того ж змушена зважати на реалії суперечливої політики міської влади. Скажімо, я не розумію, чому ми поставляємо електроенергію електротранспорту за тарифом для населення, не маючи компенсації різниці у вартості закупленої електроенергії та відпущеної за заниженими цінами. Те саме стосується і відомчого житла...

Є й інший бік боргової медалі. Згадайте, скільки зусиль докладається для того, щоб прийняти своєчасно в парламенті держбюджет. Але до сьогодні чимало бюджетних організацій не мають кошторисів, за якими фінансуються видатки на споживання електроенергії. Можливо, чекали на внесення змін до держбюджету, можливо... Але знаєте, енергоресурси це той само хліб, який ми споживаємо щоденно, тож платити за них треба, як і за хліб. А якщо наше бюджетне фінансування, м’яко кажучи, неадекватне фактичним показникам, то це веде до фінансових втрат компанії. Якщо механізм надання компенсацій за застосування пільгових тарифів не працює, то це, треба визнати усім політикам, дорога до платіжної кризи. Я переконана: те, що добре для політики, не завжди сприяє економіці...

— Найбільшим вашим дебітором залишається ВАТ «АК Київводоканал»...

— Ще б пак! Заборгованість цього споживача сягнула 209 мільйонів гривень. Станом на 1 березня спожили електроенергії на 120,01 мільйона гривень, сплатили — 88,5 мільйона гривень. Знаєте, торік у Запоріжжі та Дніпропетровську «Водоканали» зупиняли за набагато скромніші неплатежі проти тих, що у нас. За 2006 рік приріст заборгованості «Київводоканалу» становив 32 мільйони гривень. На всій території країни столичний «Водоканал» має найнижчий відсоток оплати спожитої електроенергії. Тому цього року ми налаштовані рішучіше. Інакше ми не встоїмо перед загрозою системної платіжної кризи.

— Тим паче що НКРЕ розглядає можливість подальшого підвищення тарифів на електроенергію, у тім числі й для населення...

Багаті також плачуть...

— Про це нам відомо. Можливо, введуть двоставкові тарифи, працюють над цим доволі інтенсивно. Знаєте, ми добре розуміємо, який значний вплив на рівень оплати житлово-комунальних послуг населенням справив психологічний чинник на рубежі минулого і цього року. Але всі бачили, як бідні не плачуть, а багаті прибідняються. Скажімо, знеструмлювали квартиру одного злісного споживача, котрий казав, що має маленьку дитину. За годину він погасив 2800 гривень боргу. Або постійні неплатники, будівельники елітних будинків, як-от ПБК «Схід» по проспекту Визволителів, ДП «Кузня» — по Старосільській, ПК «Промбуд» — по вулиці Академіка Булаховського, котрі завдають неабияких збитків. Щодобово у столиці споживається електричної та теплової енергії на 14—15 мільйонів гривень, а надходження від споживачів станом на 16 березня становили лише 6 мільйонів гривень. Борг тільки за першу половину березня становив 120 мільйонів гривень. От ми й вирішили перейти до найсуворіших заходів — відключати, відключати і відключати боржників. Для цього ми закупили достатньо технічних приладів, які дають змогу ізолювати від загальної мережі струму окрему квартиру, окремо взяте підприємство, які не бажають оплачувати рахунки.

— А як щодо мирових угод?

— Будь ласка. Ми готові до реструктуризації боргів, якщо матимемо стовідсоткову проплату поточних рахунків за електроенергію. Власне, наша компанія це неодноразово пропонувала багатьом споживачам і органам влади. Але відгуків, на жаль, дуже мало. Ми готові розглядати будь-які пропозиції щодо погашення заборгованості, аби вони тільки не суперечили чинному законодавству...

— А в якому разі можуть суперечити?

— Коли за товар пропонують не гроші, а хортенят. І як у такому разі розраховуватися за електроенергію з ДП «Енергоринок»? Адже компанія може отримати лише ті обсяги електроенергії з ринку, за які вона сплатила гроші. Тому поряд з неплатниками можуть страждати і чесні платники. Ринок є ринок — від цього не втечеш. Щоправда, як на мене, поза нашою волею існує ще якась планетарна справедливість. Біблійна заповідь «не вкради!» діє безвідмовно і всюди. Десятки разів спостерігала за тим, як, пошкодувавши двісті гривень, багата людина одразу втрачає кілька тисяч. Не заплатив, приміром, по якомусь рахунку — і раптом розбив своє авто. І навпаки: тому, хто платить, повертається сторицею. Не усміхайтеся, я в це вірю.