l Призначення нових міністрів ініціювало структурні зміни політичних сил у парламенті і зміцнило кадрову вертикаль уряду.
l Міністр палива та енергетики Юрій Бойко не на жарт перелякав голів обласних держадміністрацій обмеженням поставок природного газу.
l З квітня ціни на енергетичне вугілля зростуть з 236 до 282 гривень за тонну. З травня подорожчає електроенергія для населення.
Анатолій Кінах
— міністр економіки. Резонанс від цього призначення гучний і суперечливий, наче після того, як ми прокинулися з новим міністром фінансів Миколою Азаровим. Поза сумнівом, з приходом Анатолія Кінаха в уряд діяльність головного економічного відомства країни набуватиме нової якості. Щойноспеченим урядовим комітетом економічних реформ нам уже натякнули на її природу, а сам Анатолій Кирилович уже встиг повідати, що першими реформами будуть податкова та судова. Безперечно, головне завдання ще двох новопризначених міністрів (ЖКГ — Олександра Попова і регіонального розвитку та будівництва — Володимира Яцуби) полягатиме в грунтовному реформуванні житлово-комунального сектору. Можна не сумніватися у тому, що з допомогою приватників, які, за прикладом Одеси, беруть в оренду і концесію водоканали. Про це кажуть і відповідні законопроекти, і здоровий глузд, оскільки у цих випадках об’єкти повертаються у державну власність.Отже, маємо нову якість влади, лишається довести її дійовість і корисність суспільним інтересам. Поки що йдеться про наміри. До того ж підкріплені начерками стратегій, а не публічною програмою на рік нинішній і, будьмо відверті, виразною кадровою політикою. Серед тижня, скажімо,
«трясло» робітників держпідприємства «Електротяжмаш» (Харків), обурених намірами міністра промполітики Анатолія Головка зняти з посади їхнього директора Віталія Чередника. Не дивно, саме за час його керівництва виробництво турбогенераторів для ТЕС і АЕС тут зросло учетверо, заробітна плата — утричі. Боротьбу за свою втрачену вже посаду розпочав у суді зміщений голова правління Ощадбанку Олександр Морозов, який торік з колективом заробив щонайменше на 20 мільйонів гривень прибутку більше, ніж за останні десять років. Це означає, підказують експерти, що доки триватимуть суд та справа, Ощадбанк матиме два голови правління, а отже, будь-який кредит у цей період може бути оскаржений. А хіба не з проблемних кредитів починав банкрутувати банк «Україна»? Дехто з банкірів називає таку кадрову перетряску політичним замовленням. Важко не погодитися, бо від таких пертурбацій так і тхне політикою, хоч світом, як зазначив ще один призначений на тижні міністр — закордонних справ Арсеній Яценюк, правлять економічні інтереси.Авжеж, хоч те, як вони правлять у нас, може шокувати світ. Серед тижня, скажімо, продали 76-відсотковий пакет ВАТ
«Луганськтепловоз» (за 292,505 мільйона гривень) — до такої міри відкрито, що про день торгів навіть не повідомляли. До такої міри конкурентно, що поторгувалося лише дві російські компанії (перемогла Управлінська компанія «Брянський машинобудівний завод»). Проте такі нюанси не псували загального фону переходу до нової якості. Перше засідання Кабінету Міністрів у розширеному складі констатувало, що нарешті економічна криза позаду. Прем’єр-міністр Віктор Янукович запевнив, що економіка вийшла на таку динаміку, яка дає змогу підвищувати заробітні плати і пенсії щокварталу. Міністр соціальної політики Михайло Папієв від себе додав, що в Україні треба підвищувати заробітні плати не на відсотки, а в рази. (То чому б не почати з повернення боргів суб’єктів господарювання Пенсійному фонду?) Дисонувала піднесеній атмосфері зібрання тільки заява міністра палива та енергетики Юрія Бойка, який констатував, що заборгованість усіх категорій споживачів за природний газ сягнула історичного максимуму — 2,5 мільярда гривень. Виявилося, що кадри не тільки все вирішують, а й руйнують. Рівень платежів за природний газ у січні—лютому ледь дотяг 48 відсотків від спожитого за цей період. Правління НАК «Нафтогаз України» прийняло рішення обмежувати постачання блакитного палива тим теплопостачальним компаніям і облгазам, де ситуація геть-зовсім критична. Ті, в свою чергу, лякали підприємства, бюджетні організації і населення відключеннями електроенергії, тепла і гарячої води. А кінцеві споживачі усе списували на невідповідність тарифів або собівартості, або якості наданих послуг. Найдивніше, що в багатьох випадках проблема не стосувалася енергетики. Скажімо, виявилося, що розрахунки з постачальниками тепла через брак відповідних кошторисів затримують бюджетні організації. Це при тому, що надворі березень, а ще в січні всі дружно відрапортували про стовідсоткове прийняття місцевих балансів.ДП
«Газ України» видало похмуру статистику станом на 20 березня. У черзі на обмеження газопостачання стояли «Дніпропетровські міські тепломережі» (заборгованість від початку року — 66 мільйонів гривень), «Харківська тепломережа» (56 мільйонів), «Криворізька теплоцентраль» (56 мільйонів), «Міські теплові мережі Запоріжжя» (55 мільйонів гривень) і т. д. А тим часом у Дніпропетровську споживачі ремствували у пікетах, що попри підвищену втричі вартість послуг, їх якість не поліпшилася. У Києві уряд ухвалював рішення про підняття цін на енергетичне вугілля, щоб хоч якось покращити інвестиційну привабливість шахт, які планується приватизувати. І одразу спадало на думку, що у собівартості видобутого вугілля левову частку забирає саме вона — електроенергія. Тому НКРЕ вже планує підняти вартість електроенергії для населення на 25 відсотків.