Із досьє «Голосу України»

Федір Харута народився у червні 1957 року. Закінчив Дніпропетровський інститут інженерів транспорту, працював майстром, начальником цеху, заступником начальника депо. Після служби в армії працював на посадах начальника виробничо-технічного відділу, головного інженера, заступника начальника дирекції ужгородського відділку Львівської залізниці. Упродовж 2001—2003 років був заступником голови Закарпатської обласної державної адміністрації. В лютому 2005 року обраний головою постійної комісії з питань бюджету Закарпатської обласної ради (на громадських засадах). Лауреат всеукраїнської програми «Лідери регіонів» 2002 року. Захоплення спорт. Федір Харута президент федерації дзюдо Закарпатської області, член виконкому Федерації дзюдо України.

За ініціативи голови бюджетної комісії обласної ради Федора Харути розроблено бюджетні паспорти для кожної територіальної громади, щоб місцеві ради мали не лише реальні повноваження, а й реальні фінансові ресурси. Саме з цього і почалася наша розмова.

Не секрет, що багато місцевих програм, навіть найактуальніших, стають нереальними. Адже механізм автономного формування бюджетів фактично відсутній, тому не можна вести мову про перехід до стратегічного планування розвитку територій. Це й спонукало нас упритул зайнятися розробкою бюджетних паспортів для кожної територіальної громади. Ми розглядаємо цей документ як своєрідний рентгенівський знімок, який дає змогу обєктивно судити не лише про фінансове «здоровя» територіальної громади, а й про ті конкретні важелі, скориставшись якими, можна оздоровити весь фінансовий організм. І ми це зробили першими в Україні. Свої пропозиції з цього питання надіслали профільному комітетові Верховної Ради, а також головам комісій з питань бюджету всіх обласних рад. Звернулися до колег з інших областей із проханням висловити свої міркування та поділитися набутками в цій справі на нашій веб-сторінці, яку відкрили в мережі Інтернет. До слова, веб-сторінка бюджетної комісії обласної ради доступна для всіх тих наших краян, котрі мають власну точку зору на формування й використання бюджетних коштів.

Отже, підтвердженням тому, що робота бюджетної комісії Закарпатської обласної ради не пішла намарне, може служити й виїзне засідання консультативно-дорадчої ради при Голові Верховної Ради, що відбулося нещодавно в Луганську?

Стверджувати, що це саме так, було б із мого боку нескромно. Але тішить, що на виїзному засіданні йшлося про найпекучіші проблеми, як-от: удосконалення бюджетного законодавства для забезпечення самодостатності територій у рамках єдиної державної політики та законодавства стосовно земельних відносин, необхідність внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів, інших законодавчих актів, що спрямовані на розширення матеріальної основи функціонування органів місцевого самоврядування. Бо й справді, влада без коштів це влада без прав.

Тоді хоча б у кількох словах про те, що таке бюджетний паспорт територіальної громади.

Складається він із пяти розділів. Перший містить загальні відомості про територіальну громаду, кількість мешканців, робочих місць, безробітних, газифікованих, електрифікованих, телефонізованих будинків, субєктів господарської діяльності, обсяги виробництва продукції, дефіцит чи профіцит місцевого бюджету, середню зарплатню, стан землекористування від загальних площ, якими володіє територіальна громада, аж до середнього показника вартості продажу та оренди одного квадратного метра землі в конкретному населеному пункті тощо. Така деталізація необхідна з огляду на те, що для більшості громад земля виступає основним джерелом формування дохідної частини бюджету. А джерело це нині використовується далеко не сповна. Адже на початок року грошову оцінку землі було проведено лише в 252 населених пунктах, тобто десь у сорока відсотках від їхньої загальної кількості. До цього ж розділу входять не лише загальні відомості про заклади освіти, охорони здоровя, культури, а й про джерела та обсяги їх фінансування.

Другий розділ стосується джерел формування дохідної частини бюджету територіальної громади: податкові й місцеві збори, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, цільові фонди та офіційні трансферти. Третій розділ це видаткова частина за статтями витрат загального та спеціального фондів; четвертий аналіз фінансування місцевих програм; пятий пропозиції щодо капітальних вкладень, спільних з іншими територіальними громадами проектів з обґрунтуванням їхньої соціально-економічної ефективності. Цьому передувала велика робота, у процесі якої представники місцевого самоврядування мали можливість висловити свої думки та пропозиції за «круглим столом».

Відпрацьовано механізм поетапної розробки й запровадження паспорта. Перший етап передбачає визначення пілотних територіальних громад по одній з кожного району. По завершенні цієї роботи буде проведено експертну оцінку фахівцями, а до кінця року бюджетні паспорти матимуть усі сільські та селищні громади.

Наступний етап бюджетні паспорти районних, міських та обласної рад. Зауважу, що такий підхід до справи не догма. Він дає можливість відібрати із сотень пропозицій найраціональніші й урахувати їх у щоденній діяльності. Оскільки заступником голови комісії з питань бюджету обласної ради є декан економічного факультету Ужгородського національного університету, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ Василь Мікловда, залучили до справи й науку. І що прикметно у наукових розробках із проблем формування бюджетів територіальних громад беруть участь не лише науковці, але й студенти-старшокурсники. В такий спосіб готуємо до роботи в органах місцевого самоврядування висококваліфікованих управлінців.

На одній із сесій обласної ради ви назвали бюджет фінансовою конституцією області, яка має неухильно виконуватися.

Так. Тому завдання нашої комісії не лише вдосконалення бюджетного планування, а й оперативний аналіз та контроль за цим процесом у рамках наших повноважень. До того ж, виділю два найважливіші аспекти. Перший максимальна прозорість бюджетного процесу на всіх його етапах: від підготовки проекту аж до виконання кожної статті. Цю прозорість забезпечимо через засоби масової інформації, через залучення громадськості до обговорення проекту (громадські слухання, «круглі столи», науково-практичні конференції, сільські сходи тощо), через попередню експертизу обласних програм, під які виділяються кошти, адже ці програми готуються відповідними управліннями обласної держадміністрації. Оцінити ж правильність розрахунків депутат, котрий бачить ту чи іншу програму вперше на засіданні комісії, погодьтеся, не може. Попередня експертиза в цьому сенсі відіграє особливу роль.

І все ж навколо нецільового використання бюджетних коштів точиться чимало розмов. І часто небезпідставно...

Цього можна уникнути за умови, коли кожна громада, яка є найкращим контролером, детально знатиме не лише джерела наповнення бюджету, а й як використовується кожна копійка. З цією метою на основі звітів Держказначейства видаємо щоквартальні бюлетені з питань бюджету області й надсилаємо кожному районові. Запросили до співпраці й контролюючі органи податкові, контрольно-ревізійні, правоохоронні, з тим щоб жодне порушення чи зловживання не пройшло повз увагу як комісії, так і громадськості.

Закарпаття вважається дотаційною областю. Чи є перспективи позбутися цього принизливого статусу?

Вважаю, що так. Візьмімо хоча б ті кошти, які надходять до держбюджету від діяльності трьох митниць (де, до слова, через недосконале законодавство роками лежать мертвим вантажем матеріальні цінності на мільйони гривень, про що неодноразово писав і «Голос України»), від оздоровниць та туристського комплексу, від родовищ мінеральних вод та лісових багатств, що розташовані на території області, від транзитних перевезень, не кажучи вже про інші джерела цих надходжень. То чи доцільно переказувати їх Києву, а затим чекати, скільки звідти виділять області? Назву лише кілька цифр. Торік від мобілізації податків і зборів до бюджетів усіх рівнів надійшло близько двох мільярдів гривень. До державного бюджету — 1 мільярд 354 мільйони, до місцевого — 598 мільйонів 587 тисяч. Закарпаття ж одержало 785 мільйонів 371 тисячу гривень дотації та 395 мільйонів 58 тисяч субвенції. Коментувати ці цифри, вважаю, потреби нема. У бюджеті поточного року зростання власних доходів передбачене на 31 відсоток, а обсяг дотацій на 14 відсотків. Тішить хіба те, що обсяг субвенцій з держбюджету порівняно з 2006 роком зросте на 80,5 відсотка, а обсяг сукупних офіційних трансфертів збільшиться на 59,5 відсотка. Проте хронічною хворобою бюджетної системи загалом є суттєві диспропорції в розділі видатків на поточні й капітальні.

Варто додати, що область має багато власних незадіяних резервів. У тому числі в подальшому розвитку туризму та рекреації. Чому, наприклад, ми закуповуємо гірськолижні підйомники в Австрії, коли можемо налагодити їх виробництво самі, використавши потужності закарпатських машинобудівних заводів, які й так працюють не на повну силу? А духовний туризм? Закарпаття багате унікальними памятками деревяної сакральної архітектури, що здебільшого розташовані в гірських, найдепресивніших районах, де безробіття особливе лихо. Розвиток туризму це сотні, тисячі нових робочих місць, можливості збуту населенням екологічних продуктів харчування, а отже, поштовх до відродження тваринницької галузі. Інші резерви глибока переробка деревини, а не примітивне розпилювання її на дошки, раціональне використання дарів лісу: дикорослих плодів і ягід, грибів, лікарських трав тощо. До цього мала б найперше долучитися громада. Бюджетний паспорт громади мусить спонукати до активнішої роботи весь депутатський корпус, у тому числі той, котрий служить окремому селу, селищу чи місту. Тоді не доведеться констатувати, що половина адміністративно-територіальних одиниць, як було це минулого року, має проблеми з виконанням плану доходів загального фонду.

Залишається подякувати вам, Федоре Григоровичу, за розмову. І побажати, щоб вона успішно перелилася в діло.

Редакції ж навзаєм за надану можливість виступити на її сторінках.

Ужгород.

На знімку: голова постійної комісії з питань бюджету Закарпатської обласної ради Федір ХАРУТА.

Фото автора.