На Вінниччині ветерани масово «штурмують» суди

— Через постійні виклики до суду в нас паралізована робота відділу персоніфікації, — каже заступник начальника Жмеринського районного управління праці і соціального захисту населення Ірина Купчик. — Буває, протягом дня розглядається по 25 справ... Перш ніж іти до суду, позивачі оформляють у нас документи. Уявіть собі на хвилину тисняву, коли разом з ними в коридорах збираються сотні старих людей. На них не можна дивитися без жалю — більшість з костурами, у кожного в руках ліки.

З 4600 позовних заяв ветеранів Жмеринського району до названого управління судом уже задоволено 2338, уточнює співрозмовниця. Немає сумніву, що по решті звернень суд так само прийме сторону позивачів. Йдеться ж про одне й те саме.

— На що так масово скаржаться ветерани в Жмеринці?

— На те, що їм недоплатили одноразову допомогу до свята Перемоги, — продовжує І. Купчик. — Але насправді провини управління я не бачу. Ми стали заручниками ситуації через розбіжність у чинному законодавстві.

Закон України «Про статус і соціальні гарантії ветеранів війни», за словами співрозмовниці, передбачає одні розміри, а в держбюджеті закладають зовсім іншу суму. Наприклад, якщо йти за нормами згаданого закону, то учасникам війни повинні були б виплачувати допомогу в розмірі трьох мінімальних зарплат. На День Перемоги минулого року вона становила 1140 гривень. Насправді виплачено по 55 гривень (цю суму передбачено в держбюджеті-2006). Учасникам бойових дій планувалося виплатити ще більше — сім мінімальних зарплат. Одержали вони торік по 270 гривень. Закон «Про статус і соціальні гарантії ветеранів» прийнято ще в 1998 році.

— Чому саме тепер згадали про нього ветерани і пішли «штурмувати» соцзабези й суди?

— Бо саме тепер знайшлися «праведники»-юристи, — каже начальник головного управління праці і соціального захисту населення у Вінницькій області Віталій Давиденко, — які вирішили заробити гроші на розбіжностях у нашому законодавстві. Їм байдуже, що найбільше страждають від того старі немічні люди. Зі своїх невеликих заощаджень вони оплачують юридичні послуги. Мені відомо, що адвокати беруть 60 гривень, плюс 31 гривню треба віддати держмита за інформаційні послуги суду. До мене дійшли чутки, що дехто з таких адвокатів уже домовився зі своїми клієнтами про те, що, у разі одержання грошей, ті не забудуть поділитися частиною суми. Тим часом суди масово задовольняють позовні заяви ветеранів. У Томашпільському районі, за їхнім рішенням, арештували рахунки управління праці і соціального захисту населення. Така небезпека нависла й над обласним управлінням — виконавча служба вже підготувала документи на стягнення з управління трьох мільйонів гривень недоплат разової матеріальної допомоги ветеранам.

Іван Бондарчук, голова Комітету Верховної Ради з питань праці і соціального захисту населення:

— На превеликий жаль, така ситуація склалася не тільки на моїй рідній Вінниччині. У багатьох регіонах держави повторюється те саме. Її ускладнює ще одна обставина. У 2004 році група народних депутатів України зверталася з цього приводу по роз’яснення до Конституційного суду. Мені відомо, що КС дійшов висновку, що сума виплат одноразової допомоги ветеранам, яка закладається в держбюджеті того чи іншого року, не може погіршувати ситуацію, передбачену в законі «Про статус і соціальні гарантії ветеранів війни». Я надіслав листи Прем’єр-міністрові України з проханням втрутитися в розв’язання цієї справи. Але одне очевидно: через недоречності в чинному законодавстві страждають тисячі ветеранів. Тому рішення з цього приводу треба приймати негайно.

Вінницька область.