У результаті — потерпають пасажири

— Ви погляньте, скільки навколо світиться вогнів! — каже одна із працівниць поштового відділення зв’язку № 2, розташованого у приміщенні Вінницького залізничного вокзалу. — І всередині, і за вікном. Навіть стіни підсвічують, щоб уночі будівля мала такий само гарний вигляд, як удень. Тільки у нас блимають свічки. Ми вже два місяці працюємо без світла. Горіло три лампочки, і ті погасили. Хіба це не знущання з нас?.. Пасажири теж потерпають.

Електрику поштовикам цього відділення, до речі, єдиного у Вінниці, яке працює цілодобово, відключили ще в першій декаді січня ц. р. Уже після нашої розмови його працівники повідомили по телефону, що нарешті світло увімкнули. Сталося це в останній день лютого. Але тимчасово. Поки що на один місяць. Саме стільки часу залізничники відвели поштовикам для виготовлення проекту на енергопостачання відділення зв’язку.

Заступник начальника Вінницького поштамту Віктор Маліночка каже, що від них вимагають робити те, що уже... зроблено. По-перше, наголошує співрозмовник, поштове відділення передбачено у проектній документації будівлі вокзалу. З огляду на це, під час реконструкції вокзалу до трьох невеличких кімнат, в яких знаходиться пошта, підвели електрику, встановили електрощиток, лічильник, розподільчі коробки тощо. «Незважаючи на це, з нас все одно вимагають проект на... виконання зазначених робіт».

За словами співрозмовника, він особисто чотири рази їздив з цього приводу в Жмеринку до начальника виробничого відділу енергозбуту, що є структурним підрозділом Південно-Західної залізниці, Ігоря Душинського. Не менше п’яти разів телефонував до Києва, в дирекцію залізниці. Але там наполягають на своєму.

Електрику вимкнули через відсутність ще одного документа — технічних умов. Пан Маліночка каже, що фахівці Жмеринського виробничого відділу енергозбуту обіцяли виготовити документ за 7—10 днів. Але чекати довелося більше місяця. На всі умовляння створити нормальні умови для роботи відповідали одне й те саме: мовляв, ми б раді, та інструкція не дозволяє. Навіть після того, як поштовики отримали дозвіл на користування електрикою, ще декілька днів їм не вмикали рубильник.

Заступник начальника поштамту каже, що спершу електрики вокзалу прийшли до відділення зв’язку і... зняли електролічильник. Переконували, що він їхній. А поштовики нехай куплять свій. Тільки після цього «запалили» лампочки. При тимчасовому підключенні дозволяється сплачувати за електрику без показників лічильника. Для цього встановлено інші умови, пояснив співрозмовник. Одне слово, з горем навпіл отримали техумови. То тепер залізничники виставили нові умови — давай проектну документацію.

Директор Вінницької обласної дирекції «Укрпошти» Віктор Котельник здивований ситуацією, коли орендар вимагає від них виготовляти проекти на підведення електрики. Та ще й тоді, коли приміщення вже електрифіковано. Так само незрозуміло, навіщо було укладати новий договір оренди. Адже поштове відділення давно працює на вокзалі. Залізничний вокзал у Вінниці ніколи не був без пошти. Її роботу припиняли тимчасово на час реконструкції вокзалу.

Але після оновлення приміщення пасажири довго не знаходили в ньому відділення зв’язку. Більше року (!) керівництво Вінницького поштамту разом із обласною дирекцією «Укрпошти» шукали спільну мову із залізничниками. Ніяк не вдавалося погодити питання оренди. І це при тому, що обидві структури, як кажуть, є дітьми одного батька — Міністерства транспорту і зв’язку. Тільки наприкінці грудня 2006-го відділення запрацювало знову. А в січні...

Поштовики могли почепити на двері замок. «Ми не зробили цього заради пасажирів, — підкреслюють вони. — При свічках дуже незручно. Тож, якщо знову вимкнуть рубильник, не знаємо, чи ще раз наважимося на такі муки». Оператори кажуть, що за ніч спалювали три-чотири свічки. Купували їх за власні кошти. Дирекція поштамту обіцяла повернути гроші. «Я особисто витратила на свічки майже сто гривень», — каже одна із співрозмовниць.

Начальник Жмеринського виробничого відділу енергозбуту Південно-Західної залізниці Ігор Душинський стверджує, що їхня служба неодноразово попереджувала поштовиків про необхідність належного оформлення всіх потрібних документів. Цього вимагають правила використання електрики. Але ті нехтували їх, тому енергетики змушені були вдатися до крайніх заходів...

Пасажири Вінницького вокзалу скаржаться також на відсутність телефонів-автоматів. Куди вони зникли, запитують люди? Адже до реконструкції автомати були і в приміщенні, і на території вокзалу. Як з’ясувалося, причина не в автоматах. Їх зв’язківці закупили. Але встановити не можуть, бо ніяк не зійдуться із залізничниками у розмірі орендної плати. Перемовини тривають не день, не місяць, і навіть не рік — реконструкцію вокзалу закінчили ще в серпні 2005-го.

Отак на ділі чиновники піклуються про пасажирів.